<<
>>

Родина Hepadnaviridae

Родина Hepadnaviridae включає два роди:

1) рід Orthohepadnavirus містить віруси, що уражують ссавців: гепатиту В (ВГВ), гепатиту бабаків, червоної й земляної білки;

2) рід Avihepadnavirus - вірус гепатиту В качок (ВГВК), чапель.

Віріони сферичні (рис. 1.9), рідше поліморфні, діаметром 40-48 нм. Ліпідовмісна оболонка тонка (7 нм), містить поверх­невий антиген (HBsAg). Серцевина - ікосаедричний нуклеокап- сид діаметром 27-35 нм. Він складається зі 180 капсомерів. Серцевина складається з мажорного білка, корового антигену, вірусного геному (ДНК) та асоційованих мінорних білків. Усередині деяких ниткоподібних і сферичних віріонів, 22 та 16-25 нм у діаметрі, відповідно, серцевина відсутня.

Рис. 1.9. Електронномікроскопічне зображення часток вірусу гепатиту В [57]

Геном представлений однією молекулою кільцевої ДНК; один ланцюг (негативної полярності) повний, складається з 3200 нуклеотидів, інший (позитивної полярності) - неповний, становить 50-80 % від першого ланцюга. У представників роду Orthohepadnavirus відсутні нуклеотиди в положенні від 242-го до 5'-кінця першого ланцюга, в Avihepadnavirus - ділянка розмі­ром 50 нуклеотидів біля 5'-кінця. Кільцева форма підтримується завдяки з'єднанню комплементарних основ двох ланцюгів на одному кінці - перекриваються 240 нуклеотидів. До 5'-кінця ланцюга, що має негативну полярність, приєднаний терміналь­ний білок. До 5'-кінця ланцюга, що має позитивну полярність, ковалентно приєднана послідовність із 19 нуклеотидів - 5'-кепований олігорибонуклеїновий праймер. Співвідношення G+C дорівнює 48 %. У послідовності ДНК ВГВ містяться енхан- сер (ENH), два прямі повтори з одинадцяти основ (DR1, DR2), ^5-подібна послідовність (сигнал поліаденілування TATAAA) і чутливий до глікокортикоїдів елемент (GRE). 5'-кінець негатив­ного ланцюга розташований у ділянці DR1, 5'-кінець позитивно­го ланцюга приєднаний до 3'-кінця ділянки DR2.

Геном ВГВ складається з чотирьох генів (чотири відкриті рамки зчитування), що перекриваються: S C, P, X. Усі гени орієнтовані в одному напрямку. Для ВГВК ідентифіковано три гени (S, C, P). S-ген кодує поверхневий антиген. Складається з 892 о. У представників роду Orthohepadnavirus білки оболонки (поверхневий антиген) складаються з трьох антигенних білкових груп: S-білків (p24, GP27), M-білків (р33, GP36), L-білків (р39, GP42). Ген С кодує мажорний білок капсиду (для ВГВ, HBcAg) та HBeAg. Ген Р найбільший, у нього входять частини майже всіх інших генів (перекриває 80 % геному). Він кодує ферменти (зворотну транскриптазу й геномний білок), що беруть участь у реплікації вірусу. Ген Х присутній лише в ДНК представників роду Orthohepadnavirus. Ген Х кодує білок, що складається зі 154 АК і має молекулярну масу 16 кДа. Цьому білку властива транс-активуюча дія, тобто він активує діяльність усіх вірусних генів, а також деяких клітинних промоторів.

До складу каспиду входять ферменти протеїнкінази та зворо­тна транскриптаза. Остання виявляє активність РНК- та ДНК-залежної НК-полімерази та РНКази Н (продукт гена Р). До інших білків належить кінцевий білок, що приєднується до 5'-кінця повнорозмірного ДНК-ланцюга. Кінцевий білок (90 кДа) - продукт гена Р.

Ліпіди є компонентами зовнішньої оболонки повноцінних віріонів та інших часток і походять із цитоплазматичної мембрани клітини-хазяїна. Ліпіди включають фосфоліпіди, стероли й жирні кислоти.

Вуглеводи входять до складу часток і повноцінних віріонів як N-кінцеві глікани комплексу й містять значну кількість манози.

У гепаднавірусів виявлено три основні антигени: HΓsAg, НВсАд та НВеАд. Кожен з антигенів викликає гуморальну імунну відповідь, що виявляється синтезом відповідних антитіл (анти-HBs, анти-НВс, анти-НВе). Анти-НВз є протективними. Виявлена перехресна реакція між HВsAg вірусів гепатиту лісних бабаків і земляних білок. Не виявлено перехресної реакції між HВsAg вірусів гепатитів качок і чапель.

Плавуча густина в CsCl становить 1,25 г/см3, для дефектних віріонів (без серцевини) - близько 1,18 г/см3. S20w=280 S. Віріони чутливі до дії детергентів, нестабільні при кислих рН. Зазвичай віруси залишаються інфекційними протягом шести місяців при 30-32 оС і нейтральному рН. Чутливі до ефіру й детергентів. Незвичайною ознакою вірусів є стійкість до високої температури (витримують нагрівання до 100 оС упродовж 1-2 хв; якщо вони перебувають у сироватці крові, то стійкість до температури збільшується). Після 10-хвилинного кип'ятіння інфекційність вірусів втрачається, але антигенність зберігається.

ВГВ є причиною розвитку гострого та хронічного гепатиту, який може призводити до карциноми печінки.

<< | >>
Источник: Андрійчук О. М.. Вірусні інфекції людини та тварин: епідеміологія, патогенез, особливості противірусного імунітету, терапія та профілактика : навч. посіб. / О. М. Андрійчук, Г. В. Коротєєва, О. В. Молчанець, А. В. Харіна. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський універ­ситет',2014. - 415 с.. 2014

Еще по теме Родина Hepadnaviridae:

  1. Родина Orthomyxoviridae
  2. Родина Coronaviridae
  3. Родина Papillomaviridae
  4. Родина Iridoviridae
  5. Родина Asfaviridae
  6. Родина Bunyaviridae
  7. Родина Togaviridae
  8. Родина Reoviridae
  9. Родина Parvoviridae
  10. Родина Caliciviridae
  11. Родина Arenaviridae
  12. Родина Flaviviridae
  13. Родина Herpesviridae
  14. Родина Rhabdoviridae
  15. Родина Picornaviridae
  16. Родина Paramyxoviridae
  17. Родина Retroviridae
  18. Родина Poxviridae
  19. Родина Adenoviridae
  20. Родина Filoviridae
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -