<<
>>

Родина Iridoviridae

Назва родини походить від імені давньогрецької богині весе­лки Іриди, оскільки тканини комах, уражених іридовірусами, і осад, що утворюється при виділенні вірусів, мають веселкове забарвлення - флуоресціюють.

Родина Iridoviridae налічує п'ять родів.

1. Рід Iridovirus - дрібні іридісцентні віруси комах: іридісцен- тні віруси безхребетних 1, 2, 6, 9, 10, 16-18, 21-24, 28-32, іридіс- центний вірус Chilo (IV6), іридовірус личинки Costelytra zaelandica та ін.

2. Рід Chloriridovirus - великі іридісцентні віруси комах: іридісцентний вірус безхребетних третього типу, іридовірус москітів.

3. Рід Lymphocystivirus - віруси лімфоцитарної хвороби (лімфоцитозу) риб (ВЛХР) 1, 2.

4. Рід Ranavirus - віруси: жаби третього типу; епізоотичного некрозу гемопоетичних клітин; європейського сома; леопардової жаби; тигрової амбістоми; тритона Люке першого типу; серед- ньоазійських черепах та ін.

5. Рід Megalocystivirus - віруси інфекційного некрозу селезінки й нирок риб, ляща Червоного моря; іридовіруси сонної хвороби морського окуня, тайванського морського окуня та ін.

Віріони ікосаедричні, розміром 165-350 нм, складаються з трьох концентричних структур: зовнішнього білкового капсиду, середнього ліпідного шару, асоційованого з поліпептидами, і центральної серцевини, що містить ДНК-білковий комплекс (рис. 1.12). Нуклеокапсид діаметром 125-300 нм побудований із 72 капсомерів. Деякі іридовіруси (не всі) набувають зовнішньої ліпідовмісної оболонки в результаті брунькування через клітин­ну мембрану. Також на поверхні віріонів виявлені фібрілярні структури (ВЛХР-1).

Рис. 1.12. Електронномікроскопічне зображення часток іридовірусів [50]

Геном - дволанцюгова ДНК розміром від 150-280 тис. п. о. Займає 12-30 % від сухої маси віріона. Співвідношення G+C становить 20-58 %.

Через наявність термінальних повторів і ци­клічних перестановок геном іридовірусів є унікальним серед геномів еукаріотичних вірусів. Термінальні повтори є результа­том утворення конкатамерів при реплікації ДНК. Кінці кожної упакованої ДНК відрізняються один від одного. Повтори можуть займати 25 % розміру геному вірусу жаб третього типу, проте в іридісцентного вірусу Chilo та ВЛХР-1 вони повністю перекривають геном. У віріоні іридовірусу довгоніжок присутні два геномні фрагменти: нормальної довжини й малий - 11 тис. о. з невідомою функцією. У деяких іридовірусів геномна ДНК може утворювати циркулярні форми.

У структурі віріона виявляють від 25 до 75 структурних білків, які мають молекулярну масу від 12 до 15 кДа. Загальною властивістю для всіх іридовірусів є наявність мажорного білка масою 50 кДа, що становить до 45 % загальної маси білка.

Ліпіди входять до складу внутрішнього шару. Їх уміст стано­вить від 3 до 14 % маси віріона. Структура та склад ліпідів віріона й клітинних мембран відрізняються. Отже, ліпіди не є дериватами клітинних мембран, включеними у віріони.

Віруси дуже стабільні до умов зовнішнього середовища поза організмом хазяїна. Стабільні в широкому діапазоні рН (4-12), перечікують зиму на дні озер. Інактивуються органічними роз­чинниками.

<< | >>
Источник: Андрійчук О. М.. Вірусні інфекції людини та тварин: епідеміологія, патогенез, особливості противірусного імунітету, терапія та профілактика : навч. посіб. / О. М. Андрійчук, Г. В. Коротєєва, О. В. Молчанець, А. В. Харіна. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський універ­ситет',2014. - 415 с.. 2014

Еще по теме Родина Iridoviridae:

  1. Родина Asfaviridae
  2. Родина Orthomyxoviridae
  3. Родина Coronaviridae
  4. Родина Papillomaviridae
  5. Родина Bunyaviridae
  6. Родина Togaviridae
  7. Родина Reoviridae
  8. Родина Parvoviridae
  9. Родина Caliciviridae
  10. Родина Arenaviridae
  11. Родина Flaviviridae
  12. Родина Herpesviridae
  13. Родина Hepadnaviridae
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -