<<
>>

Родина Papillomaviridae

Представники родини Papillomaviridae викликають ураження покривного епітелію та слизових оболонок статевих органів людини та інших ссавців.

Відповідно до сучасної класифікації до родини Papillomaviridae входять 16 родів вірусів, які раніше були об'єднані в єдиний рід Papillomavirus.

Рід Alphapapillomavirus містить віруси, що уражують слизові оболонки ротової порожнини й аногенітального тракту людей і приматів. Типовим представником роду є папіломавірус людини 32 (ВПЛ-32). До роду належать людські папіломавіруси 2, 3, 6, 7, 10, 11, 13, 16, 18, 26-31, 33-35, 39, 40, 44, 45, 51-54, 56-59, 61, 66-74, 77, 82-84, 94 і людські папіломавіруси, що викликають утворення кондилом (Human papillomavirus cand, HPV-cand) - 62, 85-87, 89-91-го типів. Окрім папіломавірусів людини до цього роду належить папіломавірус макаки резус першого серотипу.

Рід Betapapillomavirus. Представники роду переважно уражують шкіру людини. Перебіг інфекцій, спричинених даними вірусами, латентний, проте за умов імуносупресії відбувається активація вірусів.

Типовим представником роду є людський папіломавірус п'ятого серотипу. Окрім нього, даний рід містить папіломавіруси людини 8, 9, 12, 14, 15, 17, 19-23, 25, 36-38, 47, 49, 75, 76, 80 і людські папіломавіруси, що викликають утворення кондилом, 92-го (HPV-cand92) та 96-го (HPV-cand96) серотипів.

До роду Gammapapillomavirus належать людські папіломаві­руси, що викликають ураження шкіри, серотипів 4, 48, 50, 60 та 88. Типовим представником є людський папіломавірус четвертого серотипу.

Рід Deltapapillomavirus включає віруси-збудники фібропапілом. Типовим представником є папіломавірус європейського лося.

Представники роду: папіломавіруси європейського лося, північного оленя, оленя (вірус фіброми оленів), овець першого й другого серотипів, корів першого серотипу.

Представник роду Epsilonpapillomasvirus - папіломавірус корів 5 - призводить до формування папілом у ВРХ.

До роду Zetapapillomavirus належить папіломавірус коней першого типу, а до роду Etapapillomavirus - папіломавірус зябликів.

Рід Thetapapillomavirus містить папіломавірус папуг, а рід Iotapapillomavirus - папіломавірус багатососкового пацюка.

Рід Kappapapillomavirus має два представники: папіломавірус американського жорсткошорстного кроля та оральний папіло- мавірус кроля.

До роду Lambdapapillomavirus належать віруси, що уражують собак і кішок, оральний папіломавірус собак і папіломавірус котів.

Представники родів Mypapapillomavirus (людський папілома­вірус типів 1 та 63) і Nypapapillomavirus (людський папіломаві- рус 41) викликають ураження шкіри людини.

Рід Xipapillomavirus містить віруси, що уражують ВРХ - папіломавірус корів третього, четвертого й шостого типів.

До роду Omikronpapillomavirus належить папіломавірус морської свині Бурмейстера (Phocoena spinipinnis), який викли­кає формування генітальних бородавок у китових.

Рід Pipapapillomavirus містить оральний папіломавірус хом'яка.

До некласифікованих представників родини відносять папілома- віруси лисоподібних посумів (кузу).

Віріони прості, без зовнішньої ліпідовмісної оболонки. Для папіломавірусів характерний ікосаедричний капсид, 55 нм у діаметрі, що складається із 72 капсомерів, які розташовані симетрично (рис. 1.14). Також зустрічаються паличкоподібні й видовжені форми, що є результатом порушеного дозрівання.

Віріон містить одну молекулу циркулярної дволанцюгової ДНК. Розмір геному варіює від 6800 до 8400 п. о. (у середньому 7900 п. о.). ДНК становить приблизно 10-13 % загальної маси віріона. Співвідношення G+C дорівнює 40-60 %. У структурі зрілих віріонів ДНК асоційована з білками-гістонами клітини- хазяїна (Н2а, H2b, H3, H4) у хроматиноподібний комплекс.

Рис. 1.14. Електронномікроскопічне зображення віріонів папіломавірусу [57]

Для більшості папіломавірусів, геноми яких було сиквенова- но, показана наявність восьми - десяти відкритих рамок зчитування, які позначаються як L1 та L2 (від англ.

late - пізні), E1-E8 (від англ. early - ранні). Білки, закодовані в Е-ділянках, окрім, можливо, Е4, неструктурні й задіяні в проце­сах транскрипції, реплікації ДНК і трансформації, а ті, що закодовані в ділянках L - структурні. Білки Е1 та Е2 беруть участь у реплікації папіломавірусів і регуляції інтеграції (Е2); Е5, Е6 та Е7 стимулюють реплікацію клітинної ДНК; Е4 виявляє активність на пізніх стадіях і приєднується до структур клітин­ного цитоскелета. Не показаний синтез білка для відкритих рамок зчитування Е3 та Е8.

Ліпіди й вуглеводи у складі віріонів не виявлені.

Маса віріонів становить Mr 47 х 103 кДа, густина в градієнті сахарози та CsCl - 1,2 та 1,34-1,35 г/см3, відповідно. Sw20=300 S. Стійкі до ефіру, кислот і нагрівання (1 год при 50 оС).

Відомо, що білок L1 містить типоспецифічні домени, а L2 - групоспецифічні епітопи.

Папіломавіруси людини дуже поширені у світі. Часто папіломатоз призводить до малігнізації й виникнення злоякісних пухлин анальної ділянки, шийки матки та зовнішніх статевих органів, гортані та шкіри.

<< | >>
Источник: Андрійчук О. М.. Вірусні інфекції людини та тварин: епідеміологія, патогенез, особливості противірусного імунітету, терапія та профілактика : навч. посіб. / О. М. Андрійчук, Г. В. Коротєєва, О. В. Молчанець, А. В. Харіна. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський універ­ситет',2014. - 415 с.. 2014

Еще по теме Родина Papillomaviridae:

  1. Родина Orthomyxoviridae
  2. Родина Coronaviridae
  3. Родина Iridoviridae
  4. Родина Asfaviridae
  5. Родина Bunyaviridae
  6. Родина Togaviridae
  7. Родина Reoviridae
  8. Родина Parvoviridae
  9. Родина Caliciviridae
  10. Родина Arenaviridae
  11. Родина Flaviviridae
  12. Родина Herpesviridae
  13. Родина Hepadnaviridae
  14. Родина Rhabdoviridae
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -