ХРОНІЧНІ СИНУЇТИ

Причиною хронічних синуїтів є невилікований гострий синуїт. Пере­ходу гострого процеса у хронічний сприяють слідуючі фактори.

1. Змінена реактивність організма, знижена опірність.

2. Фактори, що утруднюють відтікання секрету з приносових пазух (деформація носової переділки, хронічний гіпертрофічний риніт).

3. Неповноцінність слизової оболонки пазух.

Прикладом останнього є синдром Картагенера: зворотне розташу­вання внутрішніх органів (situs viscerum inversus) або декстракардія, бронхоектатична хвороба та полипозно-гнійний синуїт. Причиною цієї патології є природжена мукоціліарна недостатність (нерухомість вій багаторядного миготливого епітелію).

Патологічна анатомія. Пазуха заповнюється набряклою слизовою оболонкою, відбувається інфільтрація її клітинними елементами, з'яв­ляється гній. Потім відбувається гіперплазія, виникають ретенційні кісти. Процес може розповсюджуватись на окістя та кістку. Можливе виникнення псевдохолестеатоми, періоститу, остеомієліту, нориць. У стадії гіперплазії відбувається розрощення слизової оболонки у вигляді поліпів, які з'являються не тільки у приносових пазухах, але й у серед­ньому та верхньому носових ходах, тобто у місцях, де знаходяться при­родні отвори пазух у порожнину носа.

Класифікація хронічних синуїтів.

У минулі роки найбільш популярною була класифікація Б.С.Преобра-женського, яка виділяла дев'ять форм хронічних синуїтів. З ака­демічних міркувань я наведу цю класифікацію.

Класифікація хронічних синуїтів, запропонована Б.С.Преображенським

А. Ексудативні форми: гнійна, катаральна, серозна.

Ю.В.Мітін. Оториноларингологія

Б. Продуктивні форми: поліпозний, пристінно-гіперпластичний, хо-лестеатомний (здебільше одонтогенної природи), казеозний, некро­тичний (звичайно пов'язаний з остеомієлітом верхньої щелепи), ат­рофічний (або озенозний).

Однак для практичного використання ця класифікація є громіздкою. Ми у кліниці виділяємо три основні форми хронічного синуїту:

1) гнійна (зустрічається у 78% спостережень);

2) гнійно-поліпозна;

3) поліпозна (на дві останні форми припадає приблизно 22% спосте­ режень).

Хронічний синуїт має перебіг із періодами ремісій та загострень. Пе­ребіг хронічного синуїту тривалий, нерідкою є відсутність загальних явищ та головного болю. Пацієнт скаржиться на зниження працездат­ності, гнійні виділення з носа, що внаслідок приєднання анаеробів ста­ють сморідними. Гіперплазія слизової оболонки та утворення поліпів спричинюють утруднення носового дихання і навіть повністю його уне­можливлюють. Спостерігається зниження нюху.

Загострення хронічного процесу може супроводжуватись підвищен­ням температури тіла, погіршенням самопочуття, появою болісної на­бряклості щоки та набряку повік, локальним або розлитим головним болем. Визначається запальний зсув у крові.