КАТАР СЕРЕДНЬОГО ВУХА

В основі цього захворювання лежить порушення функції слухової труби, або дисфункція слухової труби. Основними функціями слухової труби є: вентиляційна, дренажна та захисна.

Катар середнього вуха є захворюванням, яке характеризується ката­ральним запаленням слизової оболонки середнього вуха, обструкцією або обтурацією слухової труби, зниженням слуху та, дуже часто, на­явністю рідини в середньому вусі.

Патогенез захворювання. Існує декілька теорій розвитку катару середнього вуха.

1. Hydrops ex vacuo. В цьому випадку основним є порушення прохідності слухової труби, рухливості барабанної перетинки, блоку­ вання повітряного резерву (повітряносних клітин сосковидного відро­ стку). Останній компонент важливий для послаблення наслідків пере­ паду тиску в середньому вусі.

2. Порушення миготливої функції епітелію слухової труби, що значно знижує дренажні можливості слухової труби.

3. Запальна теорія. В основі патологічного процесу лежить набряк слизової оболонки, метаплазія, десквамація її епітелію.

4. Секреторна теорія, яка основним поштовхом до розвитку захворюван­ ня вбачає порушення секреції залоз слизової оболонки середнього вуха.

Вірогідніше всього кожний з цих факторів, які розглядає та чи інша теорія, мають місце в патогенезі цього захворювання. Але в залежності від кожного конкретного випадку той чи інший фактор стає основним.

98

Ю.ВМітін. Оториноларингологія

Ю.В.Мітін. Оторино ларингологія

99

Як можливо уявити патогенез катару середнього вуха в найбільш ти­повому випадку? Патологія порожнини носа, приносових пазух, носо­глотки (риніт, синуїт, аденоїдні розрощення) спонукають запальний процес, набряк, потовщення слизової оболонки слухової труби та по­рушення її прохідності.

Патоморфологічно можливе виділення двох стадій розвитку катару середнього вуха;

1) застійна стадія;

2) ексудативна стадія.

Клініка катару середнього вуха. Основними суб'єктивними про­явами захворювання є зниження слуху та шум у вусі, який має низько­частотну характеристику. Звичайно ці симптоми з'являються швидко і частіше бувають однобічними. Хворі можуть скаржитись на перемінне відчуття закладання вуха та переливання в ньому рідини, що пов'язане з переміщенням ексудату в барабанній порожнині при поворотах голо­ви. У хворих може змінюваться гострота слуху (флюктуація слуху) та інтенсивність шуму при ковтанні, чиханні, висякуванні носа або спон­танно. Зрідка у хворих виникає незначний біль у вухах.

Загальний стан хворого майже не страждає.

При отоскопії барабанна перетинка має сірий або сіро-рожевий колір, втягнута, держальце молоточка здається вкороченим, латераль­ний його відросток різко виступає, міняється форма світлового конусу. При ексудативній формі катару середнього вуха можливе виявлення ексудату в барабанній порожнині в вигляді піни, спінених пухирців. Інколи крізь барабанну перетинку просвічує рівень рідини.

Дослідження слуху при катарі середнього вуха вказує на зниження його за типом ураження звукопровідного апарату, або басовий тип приглухуватості: 1) підвищення порогів слуху по повітряній провідності переважно в зоні низьких частот, пороги слуху по кістковій провідності не змінені; 2) висхідний напрямок кривої порогів слуху по повітряній провідності; 3) наявність кістково-повітряного інтервалу.

внаслідок блокади вікон лабіринту. Після зникнення ексудату з бара­банної порожнини зникає і порушення кісткового сприйняття звуків.

Надзвичайно важливу інформацію при катарі середнього вуха ми от­римуємо при імпедансометрії. Тимпанометрична крива у таких хворих зміщена вліво, в бік негативного значення шкали (тип С за Jerger). На­явність ексудату в барабанній порожнині відбивається згладженою тим-панометричною кривою, що вказує на різке зменшення піддатливості ба­рабанної перетинки (тип В за Jerger). Це є показанням до тимпано-пункції. При адгезивному отиті тимпанометрична крива стає хвилястою.

Якщо усунути причини, які призвели до порушення прохідності слу­хової труби, гострий катар середнього вуха через декілька днів може закінчитися видужанням. Барабанна перетинка приймає свій нормаль­ний вигляд, слух відновлюється. В випадку довготривалого порушення прохідності слухової труби процес може перейти в хронічну стадію з розвитком адгезивного (злипчивого) середнього отита, який харак-терізується утворенням рубців в барабанній порожнині, стійким зни­женням слуху.

Існують порівняно рідкісні форми катару середнього вуха.

1. Ідіопатичний гематотимпанум або "синє вухо".

2. Холестеринова гранульома.

3. Чорний мастоїдіт.

Ідіопатичний гематотимпанум є результатом крововиливу в ексудат, який накопичився в барабанній порожнині. В зв'язку з перетворенням гемоглобіну в гемосидерин, ексудат має синій колір. При отоскопії ми бачимо синю барабанну перетинку. Звідси і назва цієї патології "синє вухо" або "синя барабанна перетинка".

Гемоліз еритроцитів приводить до зсідання значної кількості криш-талів холестерину. Останні діють як стороннє тіло і викликаютьутворен-ня соковитої грануляційної тканини, інфільтрованої макрофагами та фібробластами.

Лікування катару середнього вуха полягає у призначенні гіпосен-сибілізуючих засобів, судинозвужуючих крапель в ніс, фізіопроцедур — синє світло, солюкс, УВЧ, ЛУЧ-2 на вуха, електрофорез в порожнину

100

Ю.ВМгтін. Оториноларингологія

Ю.В.Мітін. Оториноларингологія

101

носа з хлористим кальцієм, антипстамінними препаратами та ан­тибіотиками.

Для відновлення прохідності слухової труби здійснюють продування вух. В гострій стадії вуха продувати не слід, тому що це може призвес­ти до занесення інфекції в порожнини середнього вуха. Продування вух здійснюється методом Політцера, а ефективність процедури контро­люється шляхом вислуховування через отоскоп. В випадку неефектив­ного продування вух за Політцером здійснюють катетерізацію слухових труб за допомогою металевого вушного катетера. Через катетер в се­реднє вухо можливе введення різних лікарських речовин.

Для відновлення рухливості барабанної перетинки та ланцюга слухо­вих кісточок ефективним є пневмомасаж барабанних перетинок за до­помогою лійки Зігле.

При наявності ексудату в барабанній порожнині роблять тимпано-пункцію, під час якої видаляють ексудат та промивають барабанну по­рожнину. Промивається барабанна порожнина стерильним фізіологічним розчином, розчином антибіотиків та кортикостероїдів. Якщо ексудат накопичується знову, тимпанопункції повторюються або здійснюється парацентез. Дітям молодших вікових груп звичайно зра­зу ж починають з парацентезу. Неефективність лікування тимпано-пункціями є показанням до шунтування барабанної порожнини: через парацентезний отвір дренується барабанна порожнина з допомогою невеличкої трубки, яка нагадує котушку. Через такий шунт здійснюється евакуація ексудату та аерація середнього вуха. Шунт мо­же знаходитися в вусі до декількох місяців.

При адгезивному отиті широко використовується меатотимпаналь-не введення лідази або її ендауральний електрофорез.

Обов'язковою умовою ефективного лікування катару середнього ву­ха є санація порожнини носа, приносових пазух та глотки. Ці втручання одночасно є профілактикою переходу гострої форми катару середньо­го вуха в хронічну.