ОТРУЄННЯ НЕБАКТЕРІАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Небактеріальні отруєння найчастіше можуть бути викликані такими причинами:

/ грибами в результаті неправильної заготовки або збереження, а також при вживанні неїстівних (отруйних) грибів.

Z вживанням отруйних рослин і ягід. Найчастіше такі отруєння бувають при невмінні відрізнити отруйні ягоди від неотруйних (їстівних). До таких отруйних рослин і ягід відносяться насіння блекоти, дурману, плоди крушини, кореневища дикої моркви, листя болиголова та ін. З метою попередження таких отруєнь дітей потрібно знайомити з отруйними рослинами, забороняти вживати в їжу всі невідомі дітям ягоди, плоди, насіння, кореневища тощо;

/ ліками при їх збереженні в доступних для дітей місцях. Для профілактики цього виду отруєнь необхідний суворий контроль за збереженням лікарських засобів, збереження їх у недоступних для дітей місцях;

/ вживанням продуктів, забруднених отрутохімікатами (гексахлоран, ДДТ та ін.), а також з підвищеним вмістом нітратів. Проявляються отруєння як ураженням шлунково- кишкового тракту (нудота, блювання, пронос), так і порушенням функції легень (ядуха, кашель) і нервової системи (неспокій, сонливість, втрата свідомості). Основними заходами попередження є суворе дотримання правил по застосуванню отрутохімікатів, нітратів;

/ попаданням в організм солей тяжких металів (найчастіше - отруєння свинцем, цинком, залізом). Отруєння свинцем може бути гострим або хронічним і зустрічається у дітей в екологічно загрозливих районах, при вживанні водопровідної води поганої якості, при облизуванні і обгризанні маленькими дітьми предметів, покритих фарбами, які містять свинець. При такому отруєнні у дитини понижається апетит, виникає біль у животі, сонливість, роздратованість, а в тяжких випадках - судоми.

Z випадковим вживанням кислот і лугів, миючих і дезінфікуючих засобів, парфумерних засобів та інших з побутової хімії.

Отруєння можуть виникати як при проковтуванні отруйної речовини, так і при вдиханні її парів або при попаданні на шкіру.

Ознаки отруєння можуть бути різними, але найчастіше це такі як: блювання, гострий біль в животі, часте серцебиття, задишка, нерегулярний ритм дихання, синюшність губ і шкіри; підвищена пітливість або слиновиділення; сухість у роті; пронос; пониження температури тіла і артеріального тиску; розширені або сильно звужені зіниці очей; судоми; головний біль; збудлива або аі ресивна поведінка, розсіяність; сплутана свідомість або втрата свідомості з відсуі ністю реакції на больові подразнення.

Перша допомога'. 1) при попаданні токсичної речовини на шкіру — змити її проточною водою; 2) при вдиханні парів токсичної речовини -- забезпечити доступ свіжого повітря; 3) при попаданні токсичної речовини в шлунково-кишковий тракт -- зробити промивання шлунку, дати речовини, що зв’язують отруту (активоване вугілля, снтеросорбс-нт), а також проносні засоби; 4) дати антидот (протиотруту), якщо він діє на дану отруйну речовину; 5) негайно госпіталізувати потерпілого до найближчого лікарняного закладу.

Аптечка для надання першої допомоги повинна бути в медичному кабінеті кожного дошкільного закладу.

Профілактика отруєнь - збереження отруйних і небезпечних речовин у недоступних для дітей місцях, вивчення дітей навикам небезпеки при ознайомленні їх з різними речовинами, особливо незнайомими, ягодами, грибами, контроль за проведенням дітьми вільного часу.

1. Які причини викликають харчові отруєння?

2. Як проявляється харчове отруєння у дитини?

3. Які заходи надання першої допомоги при харчових отруєннях?

4. Які причини отруєнь небактеріального походження? Яка перша допомога при них?