<<
>>

ГОСТРІ ХАРЧОВІ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

Харчові отруєння найчастіше виникають після вживання несвіжих продуктів або забруднених продуктів хвороботворними мікробами (сальмонели, стафілококи, протей). Гострі інфекційні захворювання викликаються й іншими мікроорганізмами.

Збудники здебільшого є в молочних (молоко, сир, твердий сир, сметана), м’ясних, рибних продуктах і овочах, де вони утворюють отруйні речовини, стійкі до нагрівання. Токсичність продуктів прямо пропорційна кількості токсину, який міститься в них.

Для харчових токсикоінфекцій характерний короткий прихований період (2-4 години з моменту вживання недоброякісної їжі). Залежно від природи збудника гострий гастроентерит може розвинутися через 3-6 годин після зараження стафілококами і 6-48 годин після сальмонельозної інфекції.

Захворювання починається гостро: з нездужання, нудоти і блювання щойно вживаною їжею, болем у животі розлитого характеру і підвищення температури до 38-39°С. Трохи пізніше виникає пронос. Випорожнення звичайно зберігає каловий характер і запах, не буває великим. Однак іноді воно може стати водянистим, великим і частим, типу “рисового відвару”.

Хворих турбує спрага, язик сухуватий, обкладений сіруватим нальотом. Живіт при промацуванні безболісний або помірно хворобливий. У животі бурчить.

У ряді випадків при вираженій інтоксикації захворювання може протікати у формі найгострішого гастроентериту. Випорожнення стає водянистим, великим, частим, нерідко розвивається шок. Температура тіла понижується допотерпілі

обезводнені (риси обличчя загострюються, зморщена шкіра, сиплий голос, зменшення кількості сечі). Прискорюється пульс, понижується артеріальний тиск, появляються задишка, посиніння шкіри і слизових оболонок. Нерідко бувають хворобливі судоми м’язів рук і ніг.

Вирішальне значення при визначенні діагнозу має виявлення в масах блювання і калі збудника.

Харчові продукти, які стали причиною харчового отруєння або підозрілі повинні бути направлені в лабораторію санепідемстанції для встановлення збудника.

Перша допомога: 1) якщо відсутня підозра на наявність інфаркту міокарда в ранній стадії отруєння, викликайте блювання або терміново декілька разів промийте шлунок (примусьте потерпілого випити 1,5-2 літри 0,05 % розчину калію перманганату або іншої рідини і викликайте блювання подразненням кореня язика своїми пальцями до появи чистих промивних вод). Після промивання дайте потерпілому випити активоване вугілля або одну столову ложку снтеросорбснту, велику кількість чаю, соків, але не годуйте; 2) якщо

немає проносу, дайте потерпілому касторового масла або натрію сульфату (дві столові ложки на 0,5 літра води); 3) для зігрівання закутайте потерпілого ковдрою й обкладіть грілками; 4) маси блювання і промивні води зберіть на бактеріологічне дослідження; 5) викликайте швидку допомогу, тому що потерпілого необхідно госпіталізувати в інфекційне відділення, особливо при багаторазовому блюванні, проносі, зневодненні та вираженій інтоксикації.

Не можна залишати потерпілого одного, тому що в будь-який момент може припинитися дихання й кровообіг - і потрібно буде терміново проводити реанімаційні заходи.

Ботулізм. Отруєння розвивається після вживання в їжу продуктів, заражених паличкою ботулізму або його токсином. Захворювання починається гостро після вживання м’ясних, рибних і рослинних продуктів харчування (неправильно законсервовані гриби, овочі, фрукти; солона і в’ялена риба, копчення). Іноді ботулізм розвивається після вогнепального поранення або переливання інфікованої крові.

Ботуліністичний токсин може всмоктуватися через слизові оболонки органів травного апарату, а також через легені й ушкоджену шкіру. Інкубаційний (прихований) період коливається від 2-4 годин до 10 днів, але звичайно становить 12-24 години.

Характерні симптоми: протягом перших 12-48 годин після отруєння виникають загальна слабість, сухість у роті, хитка хода, головний біль, нудота, блювання.

Пізніше появляються параліч м’язів обличчя, охриплість і втрата голосу, порушення ковтання і дихання. Поступово наростає м’язова слабість, яка спочатку появляється в м’язах шиї.

Пронос і блювання невеликі й тривалі (6-24 години). До моменту появи неврологічних симптомів пронос змінюється стійким запором, а блювання — уповільненням евакуації харчових мас із шлунка аж до застою.

М’язова слабість при ботулізмі носить симетричний і двосторонній характер. Спостерігається також збіжна косоокість, відсутність реакції зіниць на світло, опущення повік.

Перша скарга - порушення зору, двоїння в очах, поява туману або пелени перед очима, розпливчастість контурів предметів. Рухи очних яблук обмежені в усі сторони, зіниці розширені, усі реакції зіниць мляві або відсутні. У тяжких випадках хвороби можлива повна нерухомість очних яблук із відсутністю реакції зіниць через параліч усіх м’язів ока. Порушення зору посилюється звуженням очних щілин внаслідок опущення повік (птоз).

Різка сухість слизової оболонки очей, носа, дихальних шляхів, стравоходу через порушення секреції слізної рідини, слини, слизу виявляється кератитом, фарингітом, глоситом.

Порушення ковтання - такий же ранній симптом, як і розлади зору. При прогресуванні хвороби порушується ковтання м’якої і рідкої їжі. Можливість пити обмежується в останню чергу. Розлади ковтання, зумовлені парезом м’язів язика, надгортанника, м’якого піднебіння глотки, поєднуються з порушенням слиновиділення. Слабість надгортанника і м’якого піднебіння призводить до потрапляння рідини в трахею, викликаючи кашель і виливання рідини через ніс. Голос у потерпілих хриплий, гугнявий, мова нечітка і невиразна.

Одним із перших симптомів розладів дихання при ботулізмі є утруднення на вдиху без вираженої задишки. Особливо небезпечне ураження міжреберних м’язів, а також м’язів черевного пресу і діафрагми, що призводить до порушення дихання. Потерпілий переляканий, метушливий, шукає найзручнішу позу для включення в роботу допоміжної дихальної мускулатури, обличчя червоне, шкіра волога.

Частота дихання може досягати більше 30-35 вдихів/видихів за хвилину. Пізніше виникають приступи ядухи, параліч діафрагми, поверхневе дихання, бронхопневмонія.

Перша допомога: 1) незалежно від часу, коли сталося отруєння, починайте промивати шлунок потерпілого за методом штучного блювання. Промивати шлунок треба обережно через підвищений ризик аспірації (потрапляння в легені шлункового вмісту); 2) поставте клізму, дайте проносні засоби (1-2 столові ложки касторової олії або ЗО г магнію сульфату в 500 мл води), активоване вугілля або ентеросорбент; 3) перевірте і при необхідності забезпечте прохідність дихальних шляхів; 4) якщо частота дихання більше 40 вдихів/видихів за хвилину, то починайте ШВЛ; 5) викликайте швидку допомогу - потерпілого необхідно направити на стаціонарне лікування.

Профілактика харчових токсикоінфекцій заключається в суворому і постійному дотриманні персоналом і дітьми правил особистої гігієни, контролі за якістю, умовами й строками збереження та реалізації продуктів.

7.5.

<< | >>
Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГОСТРІ ХАРЧОВІ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА:

  1. ГОСТРІ ВІРУСНІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ
  2. ГОСТРІ РОЗЛАДИ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
  3. ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
  4. ГОСТРІ СИНУЇТИ
  5. Профілактика.
  6. Санітарна профілактика
  7. ГОСТРІ БРОНХІТИ У ДІТЕЙ
  8. ГОСТРІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ
  9. Соціальна профілактика
  10. ІНШІ ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ інфекції
  11. Профілактика гострої променевої хвороби.
  12. Профілактика нозокоміального туберкульозу
  13. Профілактика, методи ранньої діагностики глаукоми.
  14. Профілактика
  15. Ускладнення та помилки і міри їх профілактики
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -