ГЕЛЬМІНТОЗИ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

Глисти, або гельмінти, - паразитичні черв’яки, пристосовані для життя в другому живому організмі. Відомо більше 100 видів черв’яків, які можуть існувати в організмі людини, в її кишечнику, м’язах, печінці, жовчних шляхах тощо.

Поселяючись в організмі людини, глисти завдають їй велику шкоду. Одні види глистів живляться кров’ю і тканинами людського тіла, інші — тією іжею, яку вона з’їдає. Прикріплюючись до стінок кишечника, глисти пошкоджують її слизову оболонку. Через утворені ранки в кров легко проникають хвороботворні мікроорганізми і викликають різні захворювання. В процесі своєї життєдіяльності глисти виділяють продукти, які всмоктуються в кров і призводять до отруєння організму дитини. При цьому у дітей знижується апетит, можуть бути слинотеча, нудота, блювання, приступоподібні болі в животі, проноси або запори. Дитина стає неспокійною, блідою, втрачає в масі тіла, порушується її сон, можуть бути головний біль і судороги.

Найбільш поширеними глистами у дітей є аскариди, гострики, волосоголовці. Рідше зустрічаються стрічкові глисти (карликовий ціп’як, бичачий і свинячий солітери). Паразитуючи в кишках, глисти відкладають величезну кількість яєць в їхню порожнину, за винятком гостриків, які відкладають яйця в періанальних складках. Яйця глистів через забруднені руки, їжу, воду потрапляють у кишки дитини. Глисти виділяють токсичні речовини, порушують процеси травлення, негативно впливаючи на стан здоров’я. К. 1. Скрябін та його учні провели планове вивчення поширення гельмінтів і запропонували заходи боротьби з гельмінтозом.

У дошкільних закладах дітей 3-7 років періодично обстежують на наявність глистів і у випадку їх вивлення проводять лікування.

Ентеробіоз. Збудником ентеробіозу є круглі черв’яки - гострики. Самиця має довжину 9-12 мм і шилоподібно загос трений хвостовий кінець. У самця завдожки 3-5 мм хвостовий кінець спірально загнутий.

Гострики механічно пошкоджують стінки кишок і токсично впливають на організм.

Дитина стає дратівливою, погано спить, скаржиться на біль у животі. Погіршується апетит. У випорожненнях з’являється слиз, іноді кров. Розчухування шкіри може призвести до екземи, гнійничкових висипань, абсцесів. Іноді виникають мастурбація, нічне нетримання сечі.

Ентеробіоз - одна з причин хронічного апендициту. У деяких дітей він бсзсимптомний. Діагноз ентеробіозу ставлять на основі анамнезу, виявлення яєць у зіскобі з періанальних складок або гостриків у фекаліях.

Лікування при ентеробіозі проводять мебендазолом (1 таблетка на курс), піперазину адипінатом протягом 5 днів, пірантелом 1 раз на день (доза в залежності від віку дитини).

Можна застосовувати і дскарис (левамізол) по 2,5 мг/кг маси тіла 1 раз після вечері.

Профілактика ентеробіозу ґрунтується на старанному дотриманні правил особистої гігієни. Щоб запобігти самозараженню, дитині треба надягати на ніч чисті, пропрасовані гарячою праскою трусики з гумками; 2 рази на день підмивати її водою з милом; коротко стригти нігті; навчити мити руки перед їдою, після користування туалетом. Усіх членів сім’ї обстежують на ентеробіоз, своєчасно проводять лікування. Санітарно-гігієнічних заходів досить для вилікування легких форм ентеробіозу': В дитячих садках, яслах треба системат ично проводити волоте прибирання, мити іграшки, горщики, унітази окропом.

Аскаридоз. Аскариди належать до круглих черв’яків, що паразитують у тонких кишках.

Зараження дітей найчастіше відбувається у теплу пору року.

В період міфації личинок іноді спостерігаються явища бронхіту: кашель, хрипи в легенях, слабкість, загальне нездужання. Рентгенологічне визначають інфільтративні зміни в легенях, що характеризуються летючістю (еозинофільні інфільтрати). В аналізі крові спостерігають еозинофілію. Можуть спостерігатися явища кропив’янки. Паразитування зрілих аскарид у кишках у деяких випадках бсзсимптомне. Однак часто спостерігаються нудота, блювання, запаморочення, зниження апетиту, розлад випорожнень. Біль у животі непостійний, локалізується переважно навколо пупка. Можливі слинотеча, особливо вночі, неспокійний сон. У частини дітей відмічаються підвищена дратівливість, вередливість, головинії біль. Рідко, але бувають і судороги. Описують епілептиформний, астенічний, мснінгіальний синдроми, синдром енцефаліту і хореї, які зумовлені глистовою інтоксикацією.

Діагностика аскаридозу грунтується на виявленні яєць глистів або аскарид у калі, іноді проводять дослідження харкотиння, крові.

Лікування аскаридозу проводиться препаратами піперазину, декарисом (лсвамізолом), пірантелом, мебендазолом, нафтамоном.

Профілактика аскаридозу передбачає охорону навколишнього середовища, грунту, водоймищ від забруднення фекаліями, масове обстеження дітей і дорослих на аскаридоз, дотримання правил особистої гігієни (старанне миття рук перед їдою, після користування туалетом, після контакту з тваринами, із землею). Перед вживанням сирі фрукти і овочі слід мити холодною водою і обливати окропом. Продукти треба оберігати від мух.

Важлива роль належить санітарно-освітній роботі серед батьків, дітей шкільного і дошкільного віку.

Трихоцефальоз. Збудником трихоцефальозу є круглий черв’як - волосоголовець завдовжки 3-5,5 см. Головний кінець паразита тонкий, витягнутий, нагадує волосинку. Задня частина тіла потовщена, у самця нагадує годинникову пружину, у самиці - скобку. Головним кінцем волосоголовець укорінюється в слизову і підслизову оболонки кишок. Паразитує він переважно в сліпій кишці і червоподібному відростку, а при масивній інвазії - на всьому протязі товстої кишки і в дистальній частині тонкої. Самиця виділяє в просвіт кишок велику кількість незрілих яєць, що мають бочкоподібну форму з прозорими полюсами. При температурі 2О-ЗО°С і відносній вологості близько 100% яйця дозрівають. У зрілому яйці розвивається личинка зі стилетом на голові, здатним свердлити. Із забрудненою їжею або водою зрілі яйця потрапляють у кишки, де з них виходять личинки, з яких через 30-35 днів розвиваються дорослі волосоголовці. Вони паразитують у кишках протягом 5-10 років.

Волосоголовців вважають гематофагами, бо вони живляться кров’ю і мають сіро-червоне забарвлення. Вони виявляють механічний і токсичний впливи на організм дитини.

Основними ознаками трихоцефальозу є біль у животі, часто переймоподібний, нудота, зниження апетиту, слинотеча, головний біль, запаморочення, загальна слабкість, дратівливість, розлад сну, непритомність. Випорожнення часто нестійкі, пронос змінюється запором, знижується маса тіла. Іноді відмічають і судороги. В аналізі крові визначають анемію, еозинофілію, помірний лейкоцитоз, підвищену ШОЕ. У дітей раннього віку в деяких випадках виникають симптоми гемоколїгу, інвагінація. Треба проводити диференціальний діагноз з апендицитом, холециститом, виразковою хворобою, ентероколітом.

Діагноз трихоцефальозу ставлять на підставі анамнезу, виявлення яєць або зрілих волосоголовців у калі.

У лікуванні застосовують такі препарати, як і при аскаридозі. При трихоцефальозі іноді треба проводити повторний курс лікування через 2-3 тижні.

Позитивний ефект виявляє діатермія. Призначають 10 сеансів по ЗО хв силою струму 0,6-1,2 м А. Один електрод накладають справа нижче пупка, другий - на крижово-поперекову ділянку. Після 3,5 і 10 сеансів дитині дають сольове проносне.

Через 20-25 днів і 3-4 міс. після закінчення дегельмінтизації проводять контрольне дослідження калу на яйця глистів. Якщо яйця волосоголовця виявляють у контрольних аналізах, дегельмінтизацію повторюють.

Профілактичні заходи такі, як і при аскаридозі.

1. Які причини, прояви і профілактика найбільш поширених кишкових інфекцій у дитячих колективах?

2.Як відбувається зараження дизентерією і які її основні прояви?

3. Які протиепідемічні заходи проводяться в дошкільному закладі при виявленні хворого дизентерією?

4.Які особливості протікання дизентерії у дітей раннього віку?

5.Як відбувається зараження вірусним гепатитом А і В?

6.Які особливості протікання вірусних гепатитів?

7. Які заходи проводяться у вогнищі при виявленні хворого вірусним гепатитом А?

& Як відбувається зараження сальмонельозом?

9. Як проводиться профілактика сальмонельозу?

10. Які найбільш поширені глисти зустрічаються у дітей і як вони впливають на організм?

11. Які прояви ентеробіозу у дітей?

12. Які профілактичні заходи проводяться в дошкільних закладах з попередження гельмінтозів?

У дошкільному закладі:

1. Провести спостереження і з’ясувати, які заходи проводяться в групі з профілактики кишкових інфекцій.

2. Розробити план санітарно-оздоровчих заходів з профілактики гельмінтозів.