Б. Санітарно-профілактичні заклади

Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України є централізованою системою органів, установ, закладів та підрозділів санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров’я України, яка реалізує державну політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та спрямовує свою діяльність на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан їхнього здоров’я і життя факторів середовища життєдіяльності

Заклади держсанепідслужби МОЗ України є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, бланки та штампи.

Будівлі, приміщення, устаткування, транспортні засоби та інше майно, що використовується закладами держсанепідслужби МОЗ України для виконання своїх завдань, земельні ділянки, на яких розташовано будівлі цих закладів, перебувають у державній власності та надаються їм у порядку і на умовах, визначених законодавством.

У своїй роботі заклади санітарно-епідеміологічної служби керуються «Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України» затвердженим Кабінетом Міністрів України від 19 серпня 2002 р. за № 1218.

Санітарно-епідеміологічні заклади:

• Дезінфекційна станція з профілактичної дезінфекції.

• Дезінфекційна станція (обласна, міська).

• Об’єднання (підприємство) «Профдезінфекція» (обласне, міське).

• Об’єднання «Меддезінфекція» (обласне, міське).

• Протичумна станція.

• Санітарно-епідеміологічна станція (центральна, республіканська, обласна, міська, міжрайонна, районна).

• Санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті (центральна, басейнова, портова).

• Санітарно-епідеміологічна станція на залізничному транспорті (центральна, на залізницях, лінійна).

• Санітарно-епідеміологічна станція об’єкта з особливим режимом роботи.

• Центральна санітарно-епідеміологічна станція на повітряному транспорті.

Заклади санітарної просвіти:

• Центр здоров’я (Український, республіканський, обласний, міський, районний).

Санітарно-епідеміологічна станція (СЕС) — спеціалізований заклад охорони

здоров’я, який виконує функції санітарного нагляду на підвідомчій території, що організує запобігання і ліквідацію інфекційних, паразитарних і професійних захворювань.

СЕС здійснює лабораторні дослідження і дезинфекційне обслуговування в ході санітарно-протиепідемічних заходів. Її завданням є контроль за дотриманням органами, відомствами, підприємствами й установами, організаціями, посадовими особами і населенням установлених санітарно-профілактичних і протиепідемічних правил і норм, спрямованих на забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя.

Районні СЕС організуються в сільських адміністративних районах і містах, що мають районний поділ. Потужність санепідстанцій, кількість працюючих у них фахівців визначається типом і категорією конкретної установи і залежить від чисельності населення території, яку вона обслуговує.

Дезінфекційна станція — спеціалізована санітарно-епідемічна установа, що забезпечує організацію і проведення дезінфекційних заходів у місті, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню інфекційних захворювань. Установа є також консультативним і методичним центром по дезінфекції і стерилізації. Дезінфекційна станція покликана здійснювати контроль за якістю дезінфекційних заходів у лікувально-профілактичних, дитячих та інших установах, а також у домашніх вогнищах інфекційних захворювань.

Центр здоров ’я — заклад санітарної просвіти, який є координаційним і організаційно-методичним центром санітарно-просвітницької роботи на підвідомчій території. Центри здоров’я покликані проводити комплекс організаційних, наукових і практичних заходів, які забезпечують систематичне гігієнічне навчання і виховання населення шляхом поширення наукових медичних і гігієнічних знань.