ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Від правильного планування та проектування дошкільного закладу залежить не тільки виконання завдань виховання і навчання дітей, але в значній мірі стан здоров’я, їх фізичний і психічний розвиток.

Планування дошкільних закладів проводять із розрахунку кількості дітей даного віку в районі, місті, сільській місцевості.

При цьому враховуються і перспективи кількісного приросту населення в населеному пункті. При будівництві дитячих дошкільних закладів промисловими підприємствами або в сільській місцевості, враховується кількість жінок, працюючих на цих підприємствах.

Проектування та будівництво дошкільних закладів повинні здійснюватися згідно державних будівельних норм України “Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів” (ДБН В.2-4-97).

Обов’язковою гігієнічною вимогою є заборона будівництва дошкільних закладів в екологічно неблагополучних місцях, поблизу підприємств, які виділяють шкідливі гази і речовини, базарів і міст великого скупчення людей: театрів, кіно, транспорту, промислових підприємств, гаражів; у селі - ферм, складів збереження горючих і мастильних матеріалів. Відстань дитячих дошкільних закладів від залізничної дороги повинна бути не менше 500 м.

Дитячі дошкільні заклади в містах найліпше будувати внутрішньоквартально, на бічних проїздах і проходах при умові відсутності поблизу високих будинків, парків, проточних водоймищ. Якщо ж в умовах густонаселеного міста доводиться використовувати для будівництва дитячого закладу вулицю з інтенсивним рухом граиспорту, то в такому випадку будівлю потрібно розміщувати в глибині ділянки і створювати по периметру зону зелених насаджень. І метою попередження травматизму дітей на даній вулиці обмежується швидкість руху транспорту, а також забороняється обгін машин, у зв’язку з чим встановлюються відповідні знаки дорожнього руху.

Якщо будівля дошкільного закладу в силу необхідності будується по сусідству з промисловими підприємствами, то важливо, щоб це підприємство було забезпечено спорудами, що попереджають забруднення атмосферного повітря шкідливими газами.

Між територіями підприємст ва і дитячого закладу повинна бути зона санітарної охорони - смуга зелених насаджень.

У випадку розміщення проти будинку дитячого закладу другого будинку, відстань між ними повинна дорівнювати трьохкратній його висоті. Цс необхідно для кращого природного освітлення і провітрювання приміщень дошкільного закладу, а також з метою протипожежної безпеки.

Дитячі дошкільні заклади діляться на два основних типи: з денним (9-12 годин) і цілодобовим перебуванням дітей. Існують дитячі дошкільні заклади, в яких є окремі групи з цілодобовим перебуванням дітей, а також оздоровчі (реабілітаційні) для ослаблених, часто хворіючих дітей, логопедичні тощо.

Розрахункова кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів та групах короткочасного перебування дітей дошкільного віку приймається згідно з обов’язковим додатком 15. Кількість і співвідношення вікових груп слід приймати за завданням на проектування.

Місткість дошкільних закладів загального типу не повинна перевищувати 280 місць (14 груп), будинків дитини і дошкільних дитячих будинків — не більше 200 місць.

Дошкільні заклади загального типу місткістю до 160 місць дозволяється об’єднувані з початковими, або основними школами, а в селищах міського типу та сільській місцевості при місткості до 120 місць — з квартирою для обслуговуючого персоналу.

На літній період допускається збільшення кількості місць у дошкільних закладах за рахунок будівництва літніх павільйонів. Для закладів на 60 і менше дітей кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати кількості місць в основному будинку. Для закладів більшої місі кості загальна кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати 50% місткості основного будинку і бути не більше 100.

Приміщення для груп короткочасного (до 3 годин) перебування дітей дошкільного віку дозволяється будувати у перших поверхах житлових будинків та громадських центрів житлових утворень. Кількість груп має визначатися згідно з місцевими умовами та узгоджуватися з органами охорони здоров’я і освіти.

Будинки дошкільних закладів слід проектувати із матеріалів, які дозволені для будівництва дитячих закладів Міністерством охорони здоров’я (МОЗ України).

Земельна ділянка. Кожен дитячий заклад повинен мати свою земельну ділянку, призначену для прогулянок дітей, а в теплу пору року для проведення всієї виховної роботи з ними.

Розміри, планування й обладнання ділянки залежать від типу дитячого закладу, контингенту дітей і змісту виховної роботи в них. Необхідні розміри земельних ділянок визначаються із розрахунку на одне місце: в дошкільних закладах загального типу та дошкільних дитячих будинках місткістю до 80 місць - не менше ніж 45м²; в будинках дитини тієї ж місткості - не менше ніж 40 м²; в дошкільних закладах загального типу; дошкільних дитячих будинках і будинках дитини місткістю понад 80 місць — не менше ніж 40 м²; в комплексах дошкільних закладів місткістю більше 350 місць - не менше ніж 35 м².

Озеленення ділянок дошкільних закладів повинно становити не менше ніж 20 м² на одне місце. В умовах реконструкції будинків, або прилягання ділянок безпосередньо до лісових або паркових територій допускається зменшення площі озеленення на 30%, або до 14 м² на місце в дошкільному закладі, а в комплексах дошкільних закладів - до 12 м². До розрахункової площі озеленення слід включати газони, майданчики з трав’яним покриттям, квітники, город-ягідник.

Зелені насадження сприятливо впливають на нервову систему дітей, створюючи цим бадьорий життєрадісний настрій, поліпшують якість атмосферного повітря, понижають його температуру.

Ділянки дошкільних закладів повинні обладнуватися поливальним водопроводом і мати огорожу висотою не менше 1,6 м. По периметру ділянки створюється захисна смуга із дерев, чагарників і газонів шириною 3 м. На ділянці забороняється садити дерева і чагарники з отруйними плодами і колючками. Чагарники потрібно висаджувати не ближче 5 м, а дерева -10 м від будівлі.

При висаджуванні дерев та чагарників треба враховувати умови інсоляції, сонце-, вітро-, шумо-, пилозахисту приміщень будинку та майданчиків.

Основною гігієнічною вимогою до ділянки є чистота ґрунту, оскільки грунт, забруднений відходами, може стати середовищем для збереження і поширення мікроорганізмів - збудників інфекційних хвороб і яєць глистів. Земельна ділянка повинна бути сухою, з глибоким заляганням підгрунтових вод, в протилежному випадку на ділянці буде сирість, яка легко може проникати в приміщення, особливо при відсутності надійною вологоізоляції.

На земельній ділянці повинні передбачатись такі функціональні зони: забудови, групових майданчиків, спортивно-ігрова, юних натуралістів та господарська. Окремі зони та території майданчиків повинні розмежовуватись живою огорожею.

Зона забудови ділянки включає капітальні будинки, літні павільйони, криті переходи та інші споруди. Будинки дошкільних закладів повинні розташовуватися не ближче 25 м від червоної лінії вулиць; для сільської місцевості ця відстань по згоді органів санітарного нагляду може бути скорочена.

До всіх будинків зони забудови повинні передбачатись під’їзди шириною не менше 3,3 м з твердим покриттям для пожежних машин.

Для кожної групи дітей на земельній ділянці передбачається обладнання окремого групового ( ігрового) майданчика, ізольованого від інших майданчиків кущами. Групові майданчики на ділянці бажано розміщувати поблизу виходу із приміщення групи.

У зоні групових майданчиків слід передбачати майданчики для дітей ясельного віку до 3 років із розрахунку не менше 8,0 м² на місце, майданчики для дошкільників віком від 3 до 6 років площею не менше 7,5 м² на місце, тіньові навіси за кількістю групових майданчиків площею 40 м² кожен. Навіси до площі майданчиків не включаються, а для груп, що розміщуються в літніх павільйонах, не влаштовуються. При тіньових навісах обладнують комори (вбудовані шафи, стелажі, полки) для зберігання іграшок та інвентарю.

У літній час дія захисту дітей від сонця на ділянці ставлять зонти, тенти, постійні і переносні навіси.

Групові майданчики для дітей ясельного віку повинні мати трав’яне покриття, майданчики для дошкільників - частково трав’яне і частково (не більше 60 м²) ґрунтове покриття з домішками івердих дрібнозернистих місцевих будівельних матеріалів, які дозволені до використання МОЗ України. На майданчиках повинно бути стаціонарне і переносне обладнання, яке повинно відповідати віку і росту дітей і бути надійно та стійко закріпленим.

Спортивно-ігрова зона дошкільних закладів місткістю до 160 місць включає фізкультурний майданчик, призначений для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики - для ясельних і дошкільних груп. Майданчики слід проектувати площею із розрахунку не менше 13,5 м² на 1 дитину в групі. Покриття майданчиків виконуються з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України.

На фізкультурному майданчику для занять дошкільних груп повинні бути передбачені: місце для гімнастичних снарядів, бігова доріжка довжиною не менше ЗО м, яма для стрибків і лужок для рухливих ігор. При об’єднанні майданчиків допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше ніж 400 м².

Для загартування дітей та організації ігор з водою в спортивно- ігровій зоні слід передбачати гідромайданчик з твердим покриттям та відведенням стічної води до каналізації.

Відстань від групових, фізкультурних, ігрових майданчиків до найближчих житлових будинків приймається не менше 12 м. Майданчики слід з’єднувати кільцевою доріжкою з твердим покриттям шириною не менше 1,5 м, розміткою та встановленням шляхових знаків для навчання правилам поведінки пішоходів, їзди на велосипедах і педальних машинах. Кільцева доріжка може бути суміщена з об’їздом навколо будинків.

Зона юних натуралістів у дошкільних закладах загального гину повинна мати ділянки овочевих і плодово-ягідних культур загальною площею з розрахунку 0,75 м² на місце у дошкільних групах, а в будинках дитини - ділянки плодово-ягідних культур площею 0,5 м² на місце.

Додатково дозволяється обладнувати зоокуточок площею не менше 30 м².

Господарську зону потрібно проектувати площею: для дошкільних закладів загального типу місткістю до 40 місць - не менше 70 м², місткістю від 40 до 120 місць, а також дитячих будинків і будинків дитини до 100 місць - не менше 100 м²; для дошкільних закладів загального типу місткістю понад 120 місць - не менше 150 м²; для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків понад 100 місць - не менше 200 м².

У сільській місцевості в разі відсутності централізованої системи теплопостачання, каналізації тощо наведені показники можуть бути збільшені виходячи з місцевих умов за завданням на проектування.

Господарська зона повинна розміщуватись біля входу до виробничих приміщень харчоблоку та пральні, відокремлюватись від групових і фізкультурних майданчиків, мати тверде покриття та самостійний в’їзд, ізольований від входів на ділянку. В господарській зоні передбачається закритий бак для сміття площею не менше 6 м², обладнаний господарським водопроводом та каналізацією; місце для сушіння білизни та постільних речей не менше ніж 15 м²; за необхідністю - сарай та овочесховище, площа яких приймається згідно з місцевими умовами.

При відповідному обгрунтуванні допускається передбачати гараж для службових автомобілів для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків. Бак для сміття та гараж повинні розміщуватись не ближче 25 м від основного будинку, в умовах реконструкції цю відстань допускається скорочувати до 20 м.

8.2.

<< | >>

↑

Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ:

- Основы педиатрии -

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -