НСТ-тест і фагоцитарна активність лейкоцитів та показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів у периферичній крові хворих у ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання

НСТ-тест був вперше застосований у клінічній практиці Park et al (1968) для проведення диференціальної діагностики бактеріальних та небактеріальних захворювань. Пізніше доказано, що цей тест є одним з об’єктивних показників для оцінювання функціонального стану ПЯЛ (клінічна імунологія, доповідь групи експертів ВООЗ, 1976).

механізмів захисту організму. Відомо, що у здорових людей лише невелика частина нейтрофілів (4-14%) має здатність спонтанно відновлювати солі тетразолію. За умови розвитку бактеріальних інфекцій відбувається активізація нейтрофілів і відповідно збільшується число “робочих клітин”. Це явище супроводжується функціональним підвищенням активності компонентів ІМС (інтерлейкоцитомікробоцидної системи) - яке призводить до зростання числа нейтрофілів, що здатні відновлювати солі тетразолію. Власне визначити стан ІМС можна за допомогою дослідження НСТ- тесту (Шубич М.Г., 1979, 1980).

Аналізуючи літературні дані з приводу визначення НСТ-тесту при різних здебільшого запального характеру захворюваннях слід підкреслити, що такі результати відсутні зокрема при гострій пневмонії особливо у ранні, середні і пізні періоди розвитку захворювання. Тому нами вивчався на клітинному рівні НСТ-тест, як один з показників, які характеризують активність метаболічних процесів у ПЯЛ при ГП.

Як видно з таблиці 14, що у хворих на ГП з ранніми, середніми та пізніми термінами захворювання спостерігається підвищення кількості НСТ-позитивних клітин відповідно на 78,2%, 108,6% і125% в порівнянні з контролем, що свідчить про активізацію процесів метаболізму нейтрофільних гранулоцитів та включення неспецифічних механізмів захисту організму при ГП.

Дослідження фагоцитарної активності лейкоцитів (ФАЛ) у різні періоди захворювання у хворих показало також зростання її, як і НСТ - тесту. Проте слід зазначити, що показники ФАЛ при ГП були вищими ніж сам НСТ-тест.

Зокрема, ФАЛ зростала на 63,8%, 180,5% і 255,5% у ранні, середні та пізні періоди захворювання впорівнянні з контрольними величинами (табл. 1 4)

Таблиця 14

НСТ-тест і фагоцитарна активність лейкоцитів у хворих на пневмонію у різні періоди розвитку захворювання (М±т, в %)

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Одержані результати дають можливість висловити думку про те, що ПЯЛ приймають активну участь у формуванні ГП, а також свідчать про стимуляцію метаболічних процесів у лейкоцитах. Разом з тим слід зауважити, що досліджувані показники ФАЛ і НСТ-тесту були найвищими у хворих на ГП з пізніми термінами захворювання і є досить чутливими індикаторами запального процесу в легенях. Можна вважати, що зазначені тести мають високу діагностичну цінність при даній легеневій патології, а також дозволяють характеризувати ступінь активності запального процесу, стан виліковності і одужання хворого та визначити участь окремих ланок механізмів захисту організму.

Таблиця 15

Показники пошкодження нейтрофілів (ППН) і пошкодження лімфоцитів (ППЛ) у периферичні крові хворих на пневмонію у різні періоди розвитку захворювання. (М±т, в %)

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем. Усі результати достовірні.

Відомо, що при гіпоксичних, запальних та алергічних захворюваннях підвищуються показники пошкодження нейтрофілів та лімфоцитів (А.М.Ярош, 1987). Тести для визначення показників пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів запропоновані В.А.Фрадкином ще у 1962 році, широко застосовуються в клінічних та експериментальних дослідженнях. В.А.Фрадкин (1985) вважає, що за допомогою ППН можна до певної міри вивчити деякі ланки механізму пошкодження клітин.

У зв'язку з тим нами на клітинному рівні вперше вивчались показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів (ППН і ППЛ) у периферичній крові при ГП (табл. 15).

Встановлено, що ППН зростав на 314%, 140% і 200% у хворих при гострій пневмонії у ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання, в порівнянні з контролем, що свідчить про наявність клітинних механізмів пошкодження нейтрофілів, які були найбільш виражені у пацієнтів з тривалістю захворювання до однієї доби.

Продовжуючи дослідження (табл. 15) клітинного рівня - показника пошкодження лімфоцитів (ППЛ) у хворих при ГП показало, що він як і попередній тест - ППН зростав у всіх групах обстежених осіб з різними періодами захворювання на 233,3%, 366,6% і 363,3% в порівнянні з контрольними величинами. Як видно з наведених результатів, цей показник досягав найвищих величин у пацієнтів з середніми та пізніми періодами захворювання. В патогенезі різних інфекційних захворювань у тому числі і при пневмонії бере участь алергічний компонент у різних ступенях вираженості (Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., 1981). З огляду на це підвищення показників - ППН і ППЛ при гострій пневмонії можна пояснити дією на нейтрофіли та лімфоцити імунного комплексу антиген-антитіло.

3.1.9.