МЕТОДИКА ГОДУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

1. Грудне вигодовування: ознаки правильно­го прикладення дитини до грудей: 1) підборіддя дитини торкається грудей; 2) рот дитини широ­ко відкритий; 3) нижня губа дитини вивернута назовні; 4) дитина більше захоплює нижню час­тину ареоли.

2. Правила годування дитини з чашки: 1) на­лийте в чашку необхідну (розраховану) кількість молока; 2) покладіть дитину на коліна в на- піввертикальне положення (рис. Д.3.1), піднесіть чашку до губ дитини і нахиліть її так, щоб мо­локо торкнулося губ малюка. У цей час дитина спробує всмоктати молоко і почне його «хлебта­ти» язиком; 4) не вливайте молоко в рот дитині: підносьте чашку так, щоб молоко тільки торка­лося губ дитини; 5) не припиняйте годування самі: дочекайтеся, коли дитина закриє очі й пе­рестане «хлебтати» молоко самостійно; 6) оцініть кількість з’їденої дитиною їжі та сплануйте/роз- рахуйте кількість молока на наступне годуван­ня.

3. Правила встановлення дитині зонда в шлу­нок: 1) введення зонда — це стерильна процеду­ра, яка потребує дотримання належних вимог; 2) слід підготувати необхідне обладнання та ма­теріали для введення зонда: а) зонд для дитини з масою < 2000,0 г — № 5-F, з масою > 2000,0 г

— № 8-F; б) стерильні шприци 2 і 5 мл для аспі­рації вмісту шлунка; в) сантиметрову стрічку; г) лейкопластир; д) ножиці; е) для ін’єкцій або стерильний 0,9%-й розчин натрію хлориду; ж) чашку з грудним молоком; 3) обробіть руки та надягніть стерильні рукавички; 4) заміряйте дов­жину зонда: орогастрального — від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематич­не зображення на рис. Д.3.2, а); назогастрального

— від кінчика носа до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на рис. Д.3.2, б); 5) змочіть кінчик зонда стерильною водою для ін’єкцій або стерильним 0,9%-м розчином натрію хлориду; 6) помірно зігніть шию дитини і по­вільно введіть зонд на відміряну довжину через рот або ніздрю; 7) у разі якщо зонд не проходить легко через ніздрю, витягніть його і спробуйте ввести в іншу ніздрю; 8) у разі невдачі введіть зонд через рот; ніколи не докладайте зусиль для проштовхування зонда для запобігання травмі; 9) зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиру (див. рис.

Рис. Д.3.2. Введення орогастрального (а) і на­зогастрального (б) зондів для годування дитини

Рис. Д.3.3. При­кладання дитини до грудей під час годування через зонд

дження зонда; для цього шприцом уведіть у зонд 1-2 мл повітря і стетоскопом вислуховуйте над шлунком рух повітря по зонду; якщо шум про- слуховується, кінчик зонда знаходиться у шлун­ку; за відсутності шуму повітря — негайно ви­тягніть зонд і повторіть процедуру; 11) недо­цільно встановлювати новий зонд на кожне го­дування, тому що це підвищує ризик травми, інфікування й апное; при дотриманні всіх поло­жень зонд може функціонувати до 3 діб.

4. Методика годування через зонд: 1) візьміть стерильний шприц і витягніть із нього поршень; 2) приєднайте шприц до зонда і налийте в ньо­го розраховану кількість зцідженого грудного молока; 3) допоможіть матері правильно поклас­ти дитину: рот дитини повинен бути на рівні сос­ка і відкритий; 4) шприц із молоком тримайте на відстані 5-10 см над дитиною; 5) продовжуйте годування протягом ≥ 10-15 хв; 6) під час году­вання молоко повинно повільно стікати зі шпри­ца; 7) регулюйте швидкість стікання молока під час годування, поступово змінюючи відстань між шприцом і дитиною (піднімаючи й опускаючи його); 8) не використовуйте введення молока під тиском!; 9) при годуванні через зонд уважно спо­стерігайте за станом дитини: кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером ди­хання; 10) під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей залежно від її клінічного стану (рис. Д.3.3); 11) як тільки дити­на почне «підсмоктувати» зонд, необхідно якомо­га скоріше перейти на годування дитини з чаш­ки або грудьми.