ОЦІНКА ГЕСТАЦІЙНОГО ВІКУ ДИТИНИ ЗА ІНКАЛОЮ БАЛЛАРД

Додаток 2

138

Методологія оцінки гестаційного віку ново­народженої дитини за шкалою Баллард:

- оцінка за шкалою Баллард базується на врахуванні сумарної оцінки показників нервово- м’язової та фізичної зрілості для встановлення ге­стаційного віку дитини у межах 20-44 тиж.

— точність визначення віку як здорової, так і хворої дитини може коливатись у межах двох тижнів гестацїї.

1. Методика оцінки

1.1. Рекомендується позначати (закреслювати) ту клітинку в таблицях нервово-м’язової та фізичної зрілості, яка відповідає певній ознаці у дитини. Це полегшує і прискорює роботу зі шка­лою, оскільки, позначивши клітинку, медпраців­ник рухається далі, не зупиняючись.

1.2. Кожен із показників, які входять у шка­лу, оцінюють у балах, сума яких може колива­тися від 0 до 50.

1.3. Після оцінки всіх ознак нервово-м’язової та фізичної зрілості медпрацівник, що проводив оцінку, підраховує загальну суму балів і за таб­лицею оцінки зрілості визначає гестаційний вік дитини (див. дод. 2).

1.4. Якщо неможливо об’єктивно оцінити нер­вово-м’язову зрілість (наприклад, дитина отри­мує седативні препарати або знаходиться на примусовій ШВЛ), результат оцінки фізичної зрілості помножують на 2 і визначають гестацій­ний вік дитини за таблицею оцінки зрілості.

2. Оцінка показників нервово-м’язової зрі­лості

2.1. Поза новонародженого:

1) спостереження проводять, коли дитина пе­ребуває в стані спокою і лежить на спині;

2) оцінка 0 балів — верхні та нижні кінцівки розігнуті;

3) оцінка 1 бал — початкове згинання нижніх кінцівок у кульшових і колінних суглобах, верхні кінцівки — розігнуті;

4) оцінка 2 бали — сильніше згинання нижніх кінцівок, верхні кінцівки — розігнуті;

5) оцінка 3 бали — верхні кінцівки злегка зігнуті, нижні кінцівки — зігнуті й розведені;

6) оцінка 4 бали — повне згинання верхніх і нижніх кінцівок.

2.2. Квадратне вікно:

1) кисть новонародженого, затиснуту між ве­ликим і вказівним пальцями лікаря, згинають у напрямку до передпліччя;

2) під час цієї маніпуляції не можна допуска­ти ротації в променезап’ястковому суглобі ново­народженого.

2.3. Реакція рук:

1) дитина лежить на спині;

2) верхні кінцівки згинають у ліктьовому суг­лобі й утримують у такому положенні протягом 5 с, а потім повністю розгинають, потягуючи за кисті, різко відпускають і проводять оцінку;

3) оцінка 0 балів: верхні кінцівки залишають­ся розігнутими чи спостерігаються лише їх ми­мовільні рухи;

4) оцінка 2 бали: якщо кут у ліктьовому суг­лобі становить 100-180°;

5) оцінка 3 бали: якщо кут у ліктьовому суг­лобі дорівнює 90-100°;

6) оцінка 4 бали: якщо кут у ліктьовому суг­лобі становить 90°.

2.4. Підколінний кут:

1) дитина лежить на спині, таз притиснутий до поверхні столу, лікар вказівним пальцем лівої руки утримує стегно в колінно-грудному поло­женні, а великим пальцем підтримує коліна ново­народженого;

2) потім нижню кінцівку розгинають шляхом легкого натискання вказівним пальцем правої руки на задню поверхню надп’ятково-гомілко­вого суглоба і вимірюють підколінний кут.

2.5. Симптом «комірця» (косого руху):

1) дитина лежить на спині, верхню кінцівку беруть за кисть і намагаються завести якомога далі за шию над протилежним плечем;

2) здійсненню цього руху допомагають пере­суванням ліктя вздовж тіла;

3) оцінка 0 балів — лікоть досягає передньої пахвової лінії;

4) оцінка 1 бал — лікоть знаходиться між се­рединною лінією тіла і протилежною пахвовою лінією;

5) оцінка 2 бали — лікоть досягає серединної лінії тіла;

6) оцінка 3 бали — лікоть не доходить до се­рединної лінії тіла.

2.6. Притягання п’ятки до вуха:

1) дитина лежить на спині, стопу притягують якомога ближче до голови без особливих зусиль;

2) визначають відстані між стопою та голо­вою, а також ступінь розгинання кінцівки в ко­лінному суглобі;

3) результат оцінюють у балах.