ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

Охорона здоров’я дітей і підлітків - одне з важливих завдань сьогодення. Адже відомо, що фундамент здоров’я закладається ще в дитячому віці.

Розробка ефективних заходів, спрямованих на охорону здоров’я дітей дошкільного віку, базується на даних про стан здоров’я цих контингентів.

Ці дані повинні не тільки з максимальною точністю, але й об’єктивно характеризувати фактори, що впливають на його формування.

Матеріали про стан здоров’я дитячого населення — основа для планування лікувально-оздоровчих заходів у масштабах країни, для розробки програм соцільно-скономічного розвитку області, міста, району. Динаміка показників здоров’я дітей використовується для оцінки профілактичних заходів, є одним із критеріїв якості та ефективності роботи дитячих поліклінік, медичного персоналу дошкільних закладів.

Стан здоров’я дітей дошкільного віку формується під впливом факторів зовнішнього середовища, які мають як позитивну так негативну дію на організм, що росте. Під поняттям “навколишнє середовище” треба розуміти систему взаємопов’язаних біологічних факторів і соціальних явищ, в яких проходить жита дітей. До цього поняття входять особливості протікання вагітності та пологів, раннього розвитку дитини, матеріально-побутові умови сім’ї, умови суспільного виховання та навчання, організація навчально-виховного процесу та відпочинку, фізичного виховання та харчування, санітарно-гігієнічні умови в дошкільних закладах тощо.

За останнє десятиліття значно знизилася частота інфекційних захворювань серед дошкільнят, різні форми патології стали проходити більш доброякісно.

Але не зважаючи на позитивні результати, які досягнуті за цей період серед дітей, поширені ще неінфекційні захворювання, а саме: захворювання носоглотки, органів травлення, алергічні захворювання, порушення зору, опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної та інших систем організму.

Характер відхилень залежить від віку дітей. Так, у дітей 2-4 років найчастіше зустрічаються зворотні зміни функціонального характеру, а сформована хронічна патологія виявляється надзвичайно рідко. Хронічна патологія формується в 4-7-річному та шкільному віці. Проте сформоване хронічне захворювання може бути також і в 4- річної дитини (захворювання верхніх дихальних шляхів, органів травлення, порушення постави, хвороби нервової та серцево-судинної систем та ін.). Серед дітей, які часто хворіють простудними захворюваннями, в подальшому розвивається тяжка хронічна бронхолегенева патологія. Формуванню патології носоглотки сприяють погані кліматичні умови, гіподинамія та нераціональне харчування.

У структурі захворюваності дітей дошкільного віку особливе місце посідають захворювання органів зору, зокрема короткозорість. Це захворювання формується під впливом спадкових факторів, гіподинамії, нефізіологічного положення тіла під час сидіння (невідповідність меблів росту дитини), нераціонального харчування (нестача в раціоні харчування вітаміну А), недостатнього освітлення в трупах дошкільного закладу. Поширені серед дітей також такі захворювання, як порушення постави, деформація грудної клітки, плоскостопість. Ці захворювання формуються під впливом вищевказаних факторів. Серед дітей 6-7 років зростає кількість захворювання органів травлення. Формуванню їх сприяє нераціональне харчування в колі сім’ї, недоліки в організації харчування в дошкільних закладах, мала рухова активність дітей у закладах, недостатній відпочинок і сон.

Профілактика нервово-психічних розладів - одна з основних і іроблем дошкільного віку. Пластичність психофізіологічних функцій організму, що росте, з одного боку, та ускладнення соціальних умов, з іншого - створюють умови для перевантаження нервової системи га розвитку нервово-психічних захворювань в дошкільному віці. Кількість дітей з даними захворюваннями збільшується. Це пояснюється значною перевтомою організму в зв’язку із ібільшенням обсягу навчального навантаження.

Розлади центральної

нервової системи найчастіше формуються у дітей, в яких зареєстрована наявність хронічних захворювань. Формуванню цих захворювань сприяє також порушення режиму дня (недостатня тривалість сну, прогулянки та перевага пасивних видів діяльності в дошкільних закладах — додаткові заняття музикою, малюванням, математикою тощо).

У зв’язку з наявністю у дітей вищевказаної патології виникають нагальні потреби в оздоровленні. Оздоровчий ефект може викликати вплив біологічних і соціально-економічних факторів. Так, оптимізація рухової активності в дошкільних закладах підвищує стійкість організму до несприятливих умов навколишнього середовища та зростаючого обсягу навчально-виховного навантаження.

Отже, використовуючи оздоровчий ефект вищевказаних факторів можна позитивно впливати на ріст, розвиток, ступінь резистентності органіму, тобто керувати станом здоров’я.

У системі управління станом здоров’я можна виділити такі напрямки:

1. Отримання статистичних показників про стан здоров’я дитячих колективів за даними диспансеризації дітей та підлітків.

2. Установлення причинно-наслідкових зв’язків з ведучими факторами, що формують здоров’я дитячого населения.

3. Здійснення санітарного нагляду в дитячих дошкільних закладах на основі гігієнічних норм і правил, які існують.

4. Розробка комплексу профілактичних заходів та реалізація цих заходів шляхом впливу на навколишнє середовище та на організм.

Контроль за станом здоров’я - це основа профілактичної, оздоровчої та виховної роботи в дошкільному закладі.

2.1.1.

<< | >>

↑

Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ:

- Основы педиатрии -

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -