<<
>>

ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕОБРОНХІТ У ДІТЕЙ

Гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт є поширеним захворю­ванням у дітей, що розвивається як прояв гострих респираторних вірусних інфекцій (ГРВІ), супроводжується обструкцією гортані, трахеї та бронхів, у зв'язку з чим є небезпечним для життя дитини.

У випадках, коли запальний процес уражує тільки гортань та трахею, використову­ють термін "гострий стенозуючий ларинготрахеїт". Зараз для позна­чення цього патологічного процесу, який є синдромом ГРВІ, викорис­товують термін гострий ларинготрахеїт і обов'язково вказують у діаг­нозі стадію стенозу гортані. 99% спостережень гострого стенозу гор­тані у дітей молодшого віку припадає на гострий стенозуючий ларинго­трахеїт,

Етіологія. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт має подвійну при­роду: 1) як клінічний прояв безпосередньо вірусної інфекції; 2) як ус­кладнення ГРВІ, що викликане вторинною бактеріальною мікрофлорою.

Первинним етіологічним фактором завжди виступають респіра­торні віруси, а приєднання бактеріальної флори у більшості випадків змінює перебіг захворювання, визначає його наслідки. Віруси, що спричинюють виникнення гострого стенозуючого ларинготрахеоб-ронхіту, за питомою вагою розподіляються таким чином: віруси грипа — 56,8%, віруси парагрипа — 20,1%, аденовіруси — 16,7%, змішана вірусна інфекція — 6,4% (Ю.В.Мітін, 1986). Питома вага респіраторно-синтиціальних та ентеровірусів у етіології цього захворювання дуже низька.

ГРВІ лише у частини дітей реалізується у вигляді гострого стенозую­чого ларинготрахеобронхіту. Існують "фактори ризику", які значно підвищують вірогідність розвитку цього синдрома при ГРВІ: 1) вік від 6 місяців до двох років; 2) чоловіча стать; 3) ексудативно-катаральний або тимико- лімфатичний діатез; 4) попередня алергізація; 5) обтяже-ний акушерський анамнез та несприятливий перебіг періоду новонаро-

212

Ю.ВМітін.

Оториноларингологія

дженості; 6) профілактичні щеплення, що співпали із захворюванням ГРВІ.

Патогенез гострого стенозуючого ларинготрахеобронхіту тісно пов'язаний із патогенезом ГРВІ взагалі. Розвиток синдрому відбувається таким чином. Виникає запалення слизової оболонки гортані, трахеї та бронхів, найбільш яскравим проявом якого у гортані є набряк підскладко-вого простору, а у трахеї та бронхах — гіперсекреція. Звуження підсклад-кового простору викликає порушення дренажної функції дихальних шляхів, що призводить у свою чергу до накопичення трахеобронхіапьного вмісту. В таких умовах посилюється кашель та наростає спазм м'язів гортані, внаслідок чого стеноз гортані стає більш важким. На цьому етапі запаль­ний процес у гортані, трахеї та бронхах носить катаральний або катараль­но-гнійний характер. Відсутність ефекту від консервативної терапії змушує вдаватись до проведення туалету трахеобронхіапьного дерева, подовже­ної інтубації, трахеостомії. Наслідками цих втручань можуть бути травми слизової оболонки та можливість розвитку обтуруючого стенозуючого ларинготрахеобронхіту (виразкового, фібрінозного або некротичного).

Гострий стенозуючий ларинготрахеїт розвивається у дітей раннього віку, здебільше від 6 місяців до 3 років. До 4 місяців це захворювання практично не виникає, у віковій групі від 4 до 6 місяців відомі поодинокі випадки, найбільш висока захворюваність припадає на друге півріччя життя. Дуже високою є захворюваність протягом другого року життя. Хлопчики хворіють майже у трійчи частіше за дівчат. Ці факти є свідчен­ням особливостей реактивності дітей цього віку, а також свідчать, що вузькість голосової щілини у дітей не має вирішального значення у роз­витку стенозу гортані.

Клініка. Для гострого стенозуючого ларинготрахеобронхіту харак­терними є три ведучих симптоми: 1)зміна голосу; 2)грубий "лаючий" кашель; 3)стенотичне дихання. Зміна голоса залежить від того наскільки залучені у запальний процес голосові складки, однак афонія не характерна для цього захворювання.

Грубий "лаючий" кашель пов'язаний із тим, що повітря під час кашлю проходить крізь звужену, за рахунок інфільтрації голосових складок, щілину. При ізольованому на­бряку підскладкового простору виникає дзвінкий "лаючий" кашель. Стенотичне дихання обумовлено: 1) набряком та інфільтрацією слизо­вої оболонки гортані та трахеї, перш за все підскладкового простору; 2) спазмом м'язів гортані, трахеї та бронхів; 3) гіперсекрецією залоз слизової оболонки трахеї, утворенням слизово-гнійних корок.

Гострий ларинготрахеобронхіт може виникнути вперше або повтор­но (первинний та рецидивуючий). Захворювання може розвиватись за одним з таких клінічних варіантів. 1-й варіант — захворювання почи-

213

Ю.ВМітін. Оторино ларингологія

нається раптово, частіш за все вночі, під час сну, із приступами стено-тичного дихання на фоні повного здоров'я, інші ознаки ГРВІ відсутні. 2-й варіант — стеноз гортані виникає раптово, але на фоні наявних інших ознак ГРВІ (нездужання, кашель, нежить, підвищення темпера­тури тіла). 3-й варіант —явища гострого ларинготрахеобронхіту по­ступово наростають на фоні ГРВІ.

При 1-м варіанті стан дитини залежить від ступеню вираженості сте­нозу гортані. Для 2-го та 3-го варіантів характерним є те, що важкість загального стану дитини визначається не лише ступенем вираженості стенозу гортані, але й ступенем токсикозу, що супроводжує ГРВІ (особ­ливо при грипі), та пневмонією, що часто виникає у дітей молодшого віку у ранні строки вірусного захворювання.

Перебіг гострого ларинготрахеобронхіта має два види: безперерв­ний перебіг — симптоми захворювання наростають до певної межі, а потім стан дитини поступово нормалізується; хвильоподібний перебіг-— періоди покращення та погіршення стану змінюють одне одне.

У 1976 році 1 Всесоюзною конференцією з дитячої оториноларинго-логії була прийнята клінічна класифікація гострого ларинготрахеїта, розроблена професором Ю.В.Мітіним.

<< | >>
Источник: Мітін Ю.В.. Оториноларингологія (лекції"). — К.: Фарм Арт,2000. — 304с.. 2000

Еще по теме ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕОБРОНХІТ У ДІТЕЙ:

  1. ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕОБРОНХІТ У ДІТЕЙ
  2. Клінічна класифікація гострого ларинготрахеїта у дітей, розроблена професором Ю.В.Мітіним
  3. ЗМІСТ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -