Ураження повік і кон'юнктиви за наявності демодекозу.

Розвиток кліща Demodex у фолікулах вій може проходити спочатку безсимптомно, частіше в осіб із жирною пористою шкірою, схильних до алергічних реакцій. В анамнезі спостерігаються почервоніння країв повік, ячмені, халязіони, свербіж.

Клініка малосимптомних форм захворювання: свербіж повік зранку, відчуття стороннього тіла під повіками, в'язкі виділення з кон'юнктивального мішка, випадіння вій. Шляхом біомікроскопії виявляють набряк кон'юнктиви нижніх перехідних складок, помірну фолікулярну гіпертрофію кон'юнктиви повік, численні дрібні папіломи на шкірі між віями. Можлива поява вогнищ пігментації інтермаргінального простору повік.

Під час мікроскопічного дослідження вій помітні збільшені темні головки окремих вій, напівпрозорі циліндричні муфти навколо їх корінців.

Ускладнений кліщовий блефарокон'юнктивіт. Ускладнення перебігу захворювання можливе в разі приєднання вторинної інфекції (найчастіше стафілококової або стрептококової), зниження реактивності організму, розвитку лікарського алергічного дерматиту внаслідок попереднього тривалого неефективного лікування.

Діагностика. Під час мікроскопії вій на їхніх головках можна виявити кліщі Demodex на різних стадіях розвитку.

Лікування. Проводять протипаразитну, протизапальну й десенсибілізуючу терапію. З метою запобігання запаленню знежирюють краї повік ватним тампоном, змоченим у ефірно-спиртовій суміші (70% спирт і ефір змішують у рівних частинах). З повік видаляють кірочки, лусочки разом зі збудниками хвороби та продуктами їхньої життєдіяльності. Потім повіки змащують маззю флоксал. Такі процедури здійснюють 1-2 рази на добу (краще після вмивання) протягом 1,5-2 місяців; особливо доцільне проведення таких процедур навесні та влітку, коли кліщ розмножується.

В умовах мейбомієвого блефарокон'юнктивіту не рідше як двічі на тиждень слід робити масаж повік із подальшою обробкою їхніх країв ефірно- спиртовою сумішшю та маззю флоксал; 2-3 рази на добу закапувати лужні очні краплі.

У разі ускладнення кліщового блефариту вторинною інфекцією, окрім специфічної терапії, застосовують мазі з антибіотиками та розчини антибіотиків (за результатами бактеріологічного дослідження вмісту кон'юнкти- вального мішка) протягом 2-3 тижнів.

Лікування бажано проводити у взаємодії окуліста і дерматолога.

Профілактика. Дотримання загальних гігієнічних норм у побуті, а також у перукарнях, косметичних кабінетах, лазнях тощо.