МІОКАРДИТ

Міокардит - ураження серцевого м’яза переважно запального характеру, обумовлене безпосереднім або опосередкованим через імунні механізми впливом інфекції, паразитарної чи протозойної інвазії, хімічних і фізичних факторів; також виникає в разі алергічних, аутоімунних захворювань і трансплантації серця.

Поширеність міокардиту складає 1-3%, в 24-33% хворих міокардит може протікати клінічно латентно й тому не реєструватися, що не дозволяє мати точні дані про абсолютну частоту міокардитів. Тому можна орієнтуватися лише

на частоту їхнього виявлення при різних захворюваннях. Міокардитом хворіють, в основному, особи молодого працездатного віку. Середній вік

хворих 30-40 років, чоловіки хворіють в 2 рази частіше жінок.

Рис. 26. Схематичне зображення запалення міокарду

За сучасними даними міокардит може викликатися інфекцією (бактеріями, вірусами), паразитарними та протозойними інвазіями, грибами, хімічними та біологічними агентами, виникати внаслідок алергічних реакцій (інфекційно- алергічні, токсично-алергічні міокардити), чи опосередковуватись аутоімунними механізмами (міокардити при системних захворюваннях сполучної тканини). Однак найбільш частою причиною розвитку міокардиту в

f ’ ' ·· ' · ∙ ∙∣ ∙ r⅜ 5

більшості країн світу є вірусна інфекція. Запальне ураження м яза серця можуть

спричинити віруси: Коксакі групи А і В; ECHO; Грипу А і Б; Герпесу (Herpes simplex); цитомегаловірус; Епстейна-Бара (Epstein-Barr); коронавірус (coronavirus); арбовірус (arbovirus); віруси гепатиту В, С і D; Rabies; parvovirus

B19; Rubella; Rubeola; Variola; Vaccinia; Varicella-zoster; ВІЛ; вірус тропічної лихоманки (dengue); arenavirus (лихоманка Ласа); епідемічного паротиту;

поліомієліту.

Запальні ураження міокарда можуть виникати при будь-яких інфекційних захворюваннях і практично в будь-якому віці.

Рис. 27. Зона ураження серцевого м’яза при міокардиті

Провідна роль у розвитку запального процесу належить алергії й порушенню імунітету.

Розрізняють наступні види міокардиту:

• ревматичний;

• інфекційний (вірусний, бактеріальний, спірохетозний, рикетсіозний і ін.);

• алергічний (медикаментозний, сироватковий, поствакцинальний);

• при дифузних захворюваннях сполучної тканини, травмах, опіках, дії іонізуючої радіації;

• ідіопатичний (нез’ясованої природи) міокардит Абрамова-Фідлера.

Міокардит часто протікає безсимптомно і нерідко клінічна картина завуальована первинним інфекційним процесом. Вірусному міокардиту часто передують інфекції верхніх дихальних шляхів, фебрильна лихоманка і захворювання шлунково-кишкового тракту. При тяжкому перебігу хвороба проявляється ознаками застійної серцевої недостатності, гіпотонією, важкими порушеннями ритму і провідності серця, тромбоемболії.

Клінічні прояви неспецифічні. Хворі скаржаться на підвищену стомлюваність, слабкість, задишку, відчуття серцебиття і перебоїв у роботі серця, різноманітні болі в грудній клітці, які можуть бути пов’язані із супутнім перикардитом або некрозом міокарда. Підозрювати міокардит слід при тахікардії, аритміях, порушеннях провідності і серцевої недостатності нез’ясованого генезу.

Рис. 28. Ідіопатичний міокардит (Абрамова-Фідлера)

Рис. 29. Схематичне ураження при міокардиті

Пацієнти з легким перебігом міокардиту можуть проходити курс лікування в амбулаторних умовах. Хворі із установленим міокардитом середньої й важким перебігом захворювання підлягати госпіталізації.

Лікування хворих на міокардит повинно включати:

• ліжковий режим за умови кардіомегалії і недостатності кровообігу; після нормалізації розмірів серця і зниження ознак недостатності кровообігу ліжковий режим відміняється;

• дієта № 10;

• проведення не- та медикаментозного лікування;

• санація вогнищ інфекції;

• реабілітація хворих;

• санаторно-курортне лікування хворих.

Медикаментозне лікування повинне включати: етіотропне лікування (за можливості); неспецифічну терапію.

Немедикаментозне лікування включає: обмеження фізичних навантажень; повноцінне раціональне харчування; обмеженням споживання рідини й повареної солі; обмеження психоемоційних та фізичних стресів, які сприяють поширенню запального процесу в серцевому м’язі.

Строки лікування визначаються індивідуально залежно від важкості перебігу захворювання та поширеності ушкодження серцевого м’яза. Тривалість терапії може коливається від 2-х місяців до півроку і більше.

В гострому періоді ліжковий режим протягом 2-5 тижнів, при тяжких - 8 тижнів і більше (залежно від активності запального процесу) з обмеженням фізичної активності до нормалізації ЕКГ.

Важливим аспектом фізичної реабілітації в період стаціонарного етапу є поступове відновлення фізичної активності.

Фізіотерапевтичні методи реабілітації хворим з гострим міокардитом не проводяться, так як можуть вплинути на виникнення аритмії, гострої серцевої недостатності.

В гострому періоді необхідно виключити харчові продукти, які викликають збудження серцево-судинної системи: каву, міцний чай, смажені страви, хрін, часник та ін. Збагачення дієти калієм (ізюм, курага, горіхи, банани, печена картопля, гречана крупа та ін.). Обмежити прийом рідини і повареної солі, особливо при появі серцевої недостатності. При важкому протіканні захворювання призначають ліжковий режим, а ЛГ і масаж призначають після зниження ШОЕ, температури тіла і стихання запального процесу після зникнення симпт омів серцевої недостатності (набряків, задишки в спокої та ін.) під суворим лікарським контролем (самопочуття, ЧСС, АТ, ЕКГ в динаміці).

Програма фізичної реабілітації планується з урахуванням тяжкості ураження міокарда та передбачає застосування різних комплексів лікувальної фізкультури. Хворим, які перебувають на суворому постільному режимі, призначають комплекси лікувальної гімнастики з фізичними вправами для дрібних м’язових груп у поєднанні з дихальними вправами помірної глибини.

При розширенні режиму до постільної рекомендуються наступні форми лікувальної фізичної культури: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика (вправи на дрібні і середні м’язові групи з поступово зростаючою амплітудою, спеціальні дихальні вправи помірної глибини, тривалість занять 10-15 хв) і самостійні заняття за полегшеним комплексу (6-8 вправ 2-3 рази на день по 10 хв).

Хворим, які перебувають на напівпостільному режимі, призначають такі форми лікувальної фізичної культури: лікувальну гімнастику, ранкову гігієнічну гімнастику, самостійні заняття лікувальною фізкультурою, дозовану ходьбу. Заняття проводяться в положеннях лежачи, сидячи і стоячи. Вправи для всіх м’язових груп, проводяться в повільному темпі з повною амплітудою. Тривалість занять лікувальною гімнастикою 20-25 хв. Включаються паузи відпочинку при повному м’язовому розслабленні і дихальні вправи динамічного і статичного характеру.

Хворим, які перебувають на вільному руховому режимі, лікувальна фізична культура застосовується у формі занять лікувальною гімнастикою, ранкової гігієнічної гімнастикою, дозованих прогулянок та індивідуальних занять. Важливе місце в комплексі лікувально-відновних заходів займає психологічна реабілітація. Декомпенсація психологічного статусу у хворих міокардитом розвивається на тлі наполегливих кардіалгії та порушень ритму, що викликають страх смерті, а також субфебрильної лихоманки та інтоксикації, що сприяють астенізація з постійним бажанням пацієнтів лягти в ліжко.

Рекомендуються прогулянки в парку, ходьба по східцях. Виключають вправи з затримкою дихання, з гантелями, що викликають значне прискорення пульсу і підйом артеріального тиску.

Після завершення стаціонарного етапу хворих, які перенесли міокардит, відправляють на подальші етапи реабілітації: санаторний або амбулаторно- поліклінічний. Хворі направляються тільки в місцеві санаторії після зняття гострих явищ і стабілізації патологічного процесу, при недостатності кровообігу не вище ІІА стадії.

Прогноз при міокардитах здебільшого сприятливий, і після 2-3 місяців лікування наступає видужання, за винятком ідіопатичного міокардиту Абрамова-Фідлера. При розвитку постміокардитного кардіосклерозу можуть виникати порушення серцевого ритму, провідності, серцева недостатність. Після тяжкої форми міокардиту тимчасово протипоказана тяжка фізична праця. Профілактика міокардитів включає попередження інфекційних захворювань, адекватну терапію інфекційних процесів, санацію вогнищ хронічної інфекції.

Лікувальний масаж призначають у постільному режимі для зменшення застійних явищ на периферії, активації екстракардіальних чинників кровообігу, стимуляції трофічної та скорочувальної здатності міокарду, підняттям загального тонусу організму. Масажують нижні та верхні кінцівки, використовують поверхневе погладжування, ніжні розтирання. У випадках ексудативного запалення суглобів їх не масажують. У подальшому можна застосовувати сегментарно-рефлекторний масаж, діючи на паравертебральні зони верхньогрудних і нижньошийних спинномозкових сегментів.

При хронічній формі міокардиту масаж проводиться в період ремісії. Масажують спину, нижні кінцівки (з проксимальних відділів), грудну клітку і живіт. Використовують прийоми: погладжування, розтирання, розминання і струшування м’язів. Виключаються ударні прийоми. Тривалість масажу 10-15 хв, курс 10-15 процедур. Після проведеного масажу показана оксигенотерапія.

Санаторне лікування показане через 1-2 місяці (серцева недостатність не вище І ступеня) при досягненні повної ремісії в спеціалізованих кардіологічних санаторіях місцевої кліматичної зони, курортне - не раніше ніж через

6-12 місяців після повного видужання.

У санаторії триває медикаментозна терапія, фізична реабілітація передбачає подальше поступове розширення рухового навантаження.

Велике значення має можливість правильної самооцінки хворим свого функціонального стану за такими критеріями, як самопочуття, частота пульсу, рівень артеріального тиску, переносимість дозованих фізичних навантажень.

Дієта: 10, або 15, або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Руховий режим: лікувальна фізична культура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія: загальні вуглекислі, або морські, або кисневі, або радонові, або йодобромні, або «сухі» вуглекислі, або інші ванни, або 4-камерні вуглекислі ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

Фізіотерапія: загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину або інше), електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду калію).

Додатково: електросон, мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі іонів калію, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хв, через день або щоденно), лікувальний масаж комірцевої зони, психотерапія (індивідуальна або групова), фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології), медикаментозна терапія за показаннями. Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Комплекс вправ для пацієнтів з міокардитом

1. В.п. - сидячи зіпертися на спинку стільця, руки на колінах, не напружаючись. Руки на плечах, лікті розвести в сторони - вдих, опустити руки на коліна - видих (4-5 разів).

2. В.п. - теж. Перекат з п’яток на носки з розведенням ніг в сторони, одночасно стиснути і розтиснути пальці в кулаки (10-15 разів). Дихання довільне.

3. В.п. - теж. Руки вперед, вверх - вдих, руки опустити через сторони вниз - видих (2-3 рази).

4. В.п. - теж. Ковзання ніг по підлозі вперед і назад, не відриваючи стопи від підлоги (6-8 разів). Дихання довільне.

5. В.п. - теж. Розвести руки в сторони - вдих, руки на колінах, нахилити тулуб вперед - видих (3-5 разів).

6. В.п. - сидячи на краю стільця, відвести в сторону праву руку і ліву ногу - вдих. Опустити руку і зігнути ногу - видих. Теж зробити в другу сторону (6-8 разів).

7. В.п. - сидячи на стільці, опустити руку вздовж тулуба. Піднімати праве плече вверх, одночасно опустити ліве плече вниз. Потім змінити положення пліч (3-5 разів). Дихання довільне.

8. В.п. - сидячи зіпертися на спинку стільця, руки на колінах. Розвести руки в сторони - вдих, руками підтягнути праве коліно до грудей і опустити його - видих. Зробити теж саме, підтягувати ліве коліно до грудей (4-6 разів).

9. В.п. - сидячи на краю стільця, руки перевести на пояс. Розслабити тулуб, звести лікті і плечі вперед, опустити голову на груди. Зробити вдих - випрямитися, розвести лікті і плечі, спину прогнути, голову повернути вправо. Розслабитися, голову - на груди. Продовжувати робити вправи, голову повернути вліво - видих (4-6 разів). Спокійне дихання (2-3 рази).

Контрольні запитання і завдання:

1. Дайте визначення поняття «міокардит».

2. Етіологія, патогенез та основні клінічні прояви міокардиту.

3. Засоби ФР при міокардиті.

4. Особливості застосування лікувальної фізичної культури при міокардиті.

5. Особливості застосування масажу при міокардиті.

6. Особливості застосування фізіотерапії при міокардиті.

7. Складіть орієнтовний комплекс ЛФК для хворих.

2.5.