<<
>>

СТОРОННІ ТІЛА СТРАВОХОДУ ТА ВИКЛИКАНІ НИМИ УСКЛАДНЕННЯ

Сторонні тіла стравоходу являють собою складну проблему практич­ної оториноларингології. Хворі зі сторонніми тілами стравоходу потре-. бують невідкладної допомоги. Несвоєчасна діагностика та видалення сторонніх тіл стравоходу нерідко приводять до розвитку важких, а ча­сом і небезпечних для життя ускладнень: езофагіту, параезофагіту, перфорації стравоходу, медіастиніту.

Рання діагностика та невідкладне видалення сторонніх тіл з викори­станням сучасних методів знеболювання складають основу профілак­тики ускладнень. Кваліфікована допомога цим хворим надається в спеціалізованих умовах. Клініка хвороб вуха, носа та горла Національ­ного медичного університету є центром м. Києва по наданню допомо­ги хворим зі сторонніми тілами стравоходу.

Патологія ця дуже часта. За 15 років через нашу клініку прошло 3000 таких хворих*, що склало 8,2% всіх госпіталізованих хворих. Серед них тільки у 69,9% виявлені сторонні тіла, а у ЗО, 1 % виявлена травма стра­воходу. Тобто езофагоскопія була показана тільки 2/3 хворих, що звер­нулися за допомогою, а у 1/3 езофагоскопія виявилась діагностичною. Наші показники обгрунтованих езофагоскопій ще дуже сприятливі порівняно з іншими відомими лікувальними закладами. Так, за даними Московського інституту швидкої допомоги ім. Скліфосовського, отри­маними за звертаємістю хворих з цією патологією, діагноз сторонньо­го тіла стравоходу підтвердився під час езофагоскопії тільки у 23% хво­рих (Б.С.Розанов, 1961).

Це робить проблему діагностики сторонніх тіл стравоходу надзви­чайно актуальною, також як і виробку показань до езофагоскопії. Ми, в нашій клініці, вирішуємо цю проблему широким впровадженням фібро-

* Всі статистичні дані в лекції приведені за результатами роботи клініки хвороб вуха, носа та горла Національного медичного університету

268

Ю.В.Мітін.

Оториноларингологія

Ю.ВМітін. Оторинолсірингологія

269

езофагоскопії поряд з езофагоскопією жорсткими тубусами.

Перед тим як перейти до викладення клініки сторонніх тіл стравохо­ду та надання допомоги таким хворим, я зупинюсь на клінічній ана­томії стравоходу.

Стравохід представляє собою м'язову трубку довжиною приблизно 25 см, яка складається з трьох шарів: м'язового, підслизового та сли­зової оболонки. М'язовий шар стравоходу в верхніх відділах є продов­женням попеоечно-смугастих м'язових волокон глотки. В середніх відділах відбувається зміна поперечно-смугастих м"язових волокон гладкими, в нижніх відділах стінка стравоходу складається тільки з гладких м'язових волокон, причому, ззовні вони мають повздовжній на­прямок, а зсередини — циркулярний. Підслизовий шар представлений добре вираженою пухкою сполучною тканиною, завдяки чому слизова оболонка має велику кількість складок, що займають переважно поз­довжній напрямок. Ці багаточисельні складки настільки наближаються одна до одної, що майже повністю заповнюють просвіт стравоходу, на­даючи йому на поперечних зрізах зірчастий вигляд.

Починається стравохід нарівні VI — VII шийних хребців (або біля ниж­нього краю персневидного хряща), розташовується попереду хребта та позаду трахеї, складається з трьох відділів: шийного, грудного та че­ревного. Стравохід відхиляється вліво від серединної лінії і тільки в се­редній частині грудного відділ/ відтісняється аортою вправо. В грудній клітині стравохід межує з багатьма життєво важливими органами: на рівні IV-V грудних хребців прилежить до задньої стінки трахеї, нижче -до навколосерцевої сумки, де вона покриває задню поверхню серця. В черевній порожнині стравохід межує з заднім краєм лівої долі печінки. Задня стінка стравоходу до рівня IX грудного хребця відділена від хреб­та пухкою клітковиною, завдяки їй стравохід є гнучким і легко змі­щується, що має велике значення при езофагоскопії. Передхребетна клітковина, що являє собою продовження позаглоткової клітковини, може слугувати шляхом розповсюдження запального процесу з заглот­кової та шийної ділянки на заднє межистіння. Нижче IX грудного хребця задня стінка стравоходу прилягає до грудної аорти. З боків до нього прилежать плевральні листки.

Стравохід має три фізіологічних звуження. Перше розташовується в початковій частині, на відстані 15-16 см від краю верхніх різців (вхід в стравохід); друге — на рівні IV грудного хребця, на місці ділення трахеї на два головних бронхи (24-26 см від краю верхніх різців); третє — в місці проходу стравоходу через діафрагму (38-40 см від верхніх різців). Саме в цих звуженнях застряють сторонні тіла.

<< | >>
Источник: Мітін Ю.В.. Оториноларингологія (лекції"). — К.: Фарм Арт,2000. — 304с.. 2000

Еще по теме СТОРОННІ ТІЛА СТРАВОХОДУ ТА ВИКЛИКАНІ НИМИ УСКЛАДНЕННЯ:

  1. ЛЕКЦІЯ 16 СТОРОННІ ТІЛА СТРАВОХОДУ ТА ВИКЛИКАНІ НИМИ УСКЛАДНЕННЯ. ОПІКИСТРАВОХОДУ. СТОРОННІ ТІЛА ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ ТА БРОНХІВ.
  2. СТОРОННІ ТІЛА ТРАХЕЇ
  3. Ускладнення при сторонніх тілах стравоходу.
  4. СТОРОННІ ТІЛА ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ ТА БРОНХІВ
  5. СТОРОННІ ТІЛА БРОНХІВ
  6. СТОРОННІ ТІЛА ГОРТАНІ
  7. Клініка та діагностика сторонніх тіл стравоходу.
  8. Розділ 11. Пухлини стравоходу
  9. Лікування туберкульозу стравоходу
  10. Клініка опіку стравоходу.
  11. Помилки в діагностиці і лікуванні пухлин стравоходу[‡‡‡]
  12. Ятрогенїї, викликані лікуванням пацієнта
  13. Глава 6. Ускладнення
  14. Ускладнення та помилки і міри їх профілактики
  15. Ускладнення.
  16. Лікування орбітальних ускладнень
  17. Лікування отогенних внутрішньочерепних ускладнень
  18. Вогнищеві пневмонії, які викликані різними видами збудників.
  19. Прогноз та наслідки внутрішньочерепних ускладнень
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -