Ускладнення при сторонніх тілах стравоходу.

Травма стравоходу може бути проникаючою і непроникаючою. До непроникаючих, порів­няно мало небезпечних, відносяться пошкодження слизової оболонки, езофагіт, абсцес стінки стравоходу, периезофагіт.

Кровотеча з великих кровоносних судин виникає внаслідок переходу запального процесу на судинну стінку . Рідше таке ускладнення вини­кає внаслідок безпосереднього пошкодження кровоносної судини сто­роннім тілом.

Проникаюча травма стравоходу є його перфорацією, яка може бути в шийному і грудному відділах. Перфорація можлива самим стороннім тілом або внаслідок інструментального пошкодження стравоходу.

Клініка перфорації характеризується болем в ділянці шиї або загруд-нини, утрудненням ковтання, підшкірною емфіземою у надключичних ділянках, підвищенням температури тіла, збільшенням салівації, лейко­цитозом, розширенням позадутрахеального простору з наявністю повітря у навколостравохідній клітковині. Проникаюче поранення стінки стравоходу супроводжується розповсюдженням вмісту страво­ходу в оточуючу стравохід клітковину, що веде до швидкого розвитку нагноєння. Гнійне запалення розповсюджується на межистіння, що призводить до виникнення медіастинігу.

Перфорація, яка виникає миттєво при езофагоскопії, перебігає значно важче, ніж прободіння стінки стравоходу, яке розвивається

відносно повільно (пролежень стороннім тілом), коли створюється тка-невий обмежувальний бар'єр, який перешкоджає розповсюдженню інфекції. При раптово наступаючій перфорації швидко втягується у за­пальний процес клітковина межистіння.

При невеликих перфораціях в шийному відділі стравоходу та відсут­ності симптомів медіастиніту від термінового хірургічного втручання можна утриматись.

Операція може бути зроблена як під місцевою анестезією, так і під наркозом. Під наркозом, безсумнівно, оперувати переважно,

Об'єм хірургічного втручання є наступним. Хворий лежить на спині з підкладеним під плечі валиком, щоб наблизити гортань, трахею та стравохід до передньої поверхні шиї. Голова запрокидується назад та максимально повертається праворуч. Розріз проводиться по переднь­ому краю лівого грудино-ключично-сосковидного (кивного) м'язу - від рукоятки груднини до верхнього краю щитовидного хряща. Розріз ро­биться зліва, т.я. в шийному відділі стравохід відносно трахеї відхи­ляється ліворуч та підходом з лівого боку більш доступний для хірургічного втручання. Розсікаються шкіра, підшкірна клітковина, пер­ша фасція шиї, m.ptatysma myoides. V.colli superficialis та v.jugularis externa, які розташовані під m.platysma, пересікаються між затискача­ми та перев'язуються. По передньому краю кивного м'язу розтинається його піхва, а сам м'яз тупим гачком відтягується назовні. Потім по жо­лобкуватому зонду розсікається внутрішня пластинка піхви грудино-ключично-сосковидного м'язу разом з 3-ю фасцією шиї. M.omohy-oideus відтягується у верхній кут рани, a m.m. sternohyoideus та ster-nothyroideus разом зі щитовидною залозою — медіально. 4-а фасція шиї розривається тупим шляхом. Судинно-нервовий пучок разом із грудино-ключично-сосковидним м'язом гупим гачком відхиляється ла­терально. В глибині рани пальпують хребет і кільця трахеї, між якими розміщений стравохід. На шиї розташовується невеликий його відрізок довжиною 3-5 см. Стравохід підтягується до країв шкірної рани, рана тампонується. Харчування хворого після такої операції здійснюється через зонд або парентерально.

При прободінні нижніх відділів стравоходу хворі негайно направля­ються в хірургічне відділення, де робиться передня або задня медіасти-нотомія. Тут відкладати операцію не можна.

Ю.ВМітін. Оториноларингологія