СТОРОННІ ТІЛА БРОНХІВ

З відомою умовністю в клінічному перебігу сторонніх тіл бронхів у дітей можна виділити три періоди: період гострих респіраторних пору­шень, прихований період та період ускладнень.

Період гострих респіраторних порушень відповідає моменту аспірації та проходженню стороннього тіла крізь гортань та трахею. Ве­дучим симптомом є кашель, який виникає одразу після аспірації та нерідко супроводжується блювотою. Іноді ці явища можуть бути корот­кочасними та не привертати уваги батьків. Зазвичай тривалість цих по­рушень - від декількох хвилин до декількох годин. При об'єктивному ог­ляді дитини в цей період звертає на себе увагу інспіраторна задишка,

повторні приступи кашлю, які супроводжуються ціанозом, виражена занепокоєність.

Прихований період наступає після переміщення стороннього тіла в бронх, причому чим далі від головного бронху розташовується сто­роннє тіло, тим менш виражені клінічні симптоми в цей час. Зникають зовнішні прояви аспірації стороннього тіла. Тривалість цього періоду -від декількох годин до 7-Ю днів. Багато в чому тут клінічні прояви бу­дуть залежати від виду стенозу бронха: частковий, вентильний або по­вний бронхостеноз.

Частковий або наскрізний бронхостеноз характеризується тим, що крізь звужений просвіт бронху повітря вільно входить і виходить, тільки об'єм його зменшений. Повний бронхостеноз характеризується по­вною обструкцією просвіту бронха стороннім тілом. Такий бронхосте­ноз супроводжується ателектазом відповідної ділянки легені. Най-, частіше зустрічається вентильний або клапанний бронхостеноз, який характеризується тим, що стороннє тіло перетворюється на клапан для вдихуваного повітря. При цьому крізь звужений просвіт бронху повітря входить у більшій кількості, ніж виходить. Це веде до емфіземи легені або частини легені, яка відповідає звуженому бронху,

В діагностиці сторонніх тіл бронхів виключне значення мають рентге­нологічні методи.

В результаті тривалого перебування стороннього тіла розвиваються ускладнення: порушення вентиляції, виключення з дихання ділянок ле­геневої паренхіми, пошкодження стінки бронху, інфікування. В залеж­ності від характеру ускладнення, що розвинулось, клінічні прояви мо­жуть наростати поступово (на протязі багатьох місяців і років) або бурх­ливо, гостро. Найчастіше зустрічаються такі ускладнення, як ателектаз відповідної частини легені з подальшим виникненням важкої пневмонії, нерідко деструктивного характеру. Поступово розвивається типова

282

Ю.В.Мітін. Оториноларингологія

О?пориноларингояогія

283

клінічна картина хронічного нагнійного легеневого процесу. Періоди сезонних загострень чергуються з ремісіями, зростає кількість виділе­ного харкотиння, з'являються ознаки хронічного захворювання: дефор­мація грудної клітини, гнійна інтоксикація. В цій стадії дуже складно ви­явити причину розвитку хронічного процесу. Іноді стороннє тіло стає випадковою знахідкою під час операції.

Так, під моїм спостереженням знаходилась дівчинка 10 років, яка надійшла у важкому стані з діагнозом: абсцес нижньої частини правої легені.

Інша дитина, хлопчик 11 років, надійшов зі скаргами на слабкість, стомлюваність, задишку приході. Захворювання тривало 6 років. Дити­на багаторазово хворіла на пневмонію. На рентгенограмі легень вияв­лене стороннє тіло (металева заклепка) в правому бронху. До надход­ження до стаціонару хворому декілька разів робили рентгенографію легень, але "м'які" знімки не дозволили виявити стороннє тіло, про­екція якого приходилась на корінь легені. Тільки на "жорсткому" знімку воно було виявлене і особливо чітко — на томограмі. Стороннє тіло знаходилось у правому проміжному бронху і було видалене під час бронхоскопії. Однак вже розвинулись незворотні зміни в легені: ате-лектатичний пневмосклероз середньої та нижньої часток. В зв'язку з чим дитині здійснена правобічна білобектомія.

Пізня діагностика потрапляння сторонніх тіл в дихальні шляхи веде до незворотніх змін в легенях, які потребують складних хірургічних втручань. Тому лікарі завжди повинні пам'ятати про можливість аспірації дитиною стороннього тіла, особливо при розвитку хронічних запальних захворювань легень з млявим та тривалим перебігом, час-

тими рецидивами та резистентних до антибактеріальних препаратів.

Для виключення помилок в діагностиці сторонніх тіл бронхів необ-ходно: по-перше, ретельно збирати анамнез захворювання (повинен насторожувати гострий початок захворювання); по-друге, робити рентгенологічне дослідження, яке включає рентгеноскопію (виявлення симптома Гольцкнехта-Якобсона), рентгенографію та томографію; по-третє, пам'ятати, що запальні захворювання легень з млявим рециди-вуючим перебігом, резистентні до антибактеріальної терапії, є абсо­лютним показанням до бронхоскопії.

Лікування сторонніх тіл бронхів заключається в їх видаленні при верхній бронхоскопії дихальним бронхоскопом. Найбільш розповсюд­женим дихальним бронхоскопом є бронхоскоп Фріделя. Верхня брон­хоскопія означає введення тубуса бронхоскопу через рот, глотку у гор­тань і т.д. Нижня трахеобронхоскопія передбачає попередню трахео-' стомію та введення трубки бронхоскопу через трахеостому. З введен­ням в практику дихальних бронхоскопів нижня бронхоскопія зовсім за­лишена. Дихальний бронхоскоп дозволяє робити бронхоскопію під наркозом із застосуванням міорелаксантів.