Вогнищеві пневмонії, які викликані різними видами збудників.

Стафілококова пневмонія, здебільшого виникає після вірусної інфекції і перебігає тяжко. У 25% пацієнтів знаходять некроз легеневої тканини з наступним її абсцедуванням. За допомогою рентгенологічного дослідження легень виявляють великі полісегментарні інфільтрати, порожнини з рівнем рідини (Богатов А.И., Мустафин Д.Г., 1984).

Пневмококова пневмонія може бути як вогнищевою так і крупозною. Біля 5-25% здорових осіб є носіями пневмококу і це насамперед діти. Розрізняють чотири патологоанатомічних стадії розвитку часткової пневмококової пневмонії.

1 стадія (гіперемії, мікробного набряку, приливу). 2 стадія - червоного опечінковання. 3 стадія - сірого опечінковання і четверта - розрішення. Слід пам’ятати, що послідовність змін стадій спостерігається не завжди. Здебільшого в ураженій частці легень є одночасне поєднання різних стадій або переважання однієї з стадій. Пневмококова пневмонія починається гостро, раптово з остудами, підвищення температури тіла до 38-40 ^oC, появи болю у грудній клітці під час глибокого дихання на боці ураження, кашлю з виділенням “іржавого харкотиння”, задишки. Фізичні ознаки аналогічні до крупозної пневмонії.

Вірусна пневмонія зумовлена вірусом грипу, рідше аденовірусом, респіраторним сінцитиальним вірусом. Ранні грипозні пневмонії, які розвиваються протягом перших 2-3 діб з моменту захворювання на грип, і пізні - постгрипозні (вірусно-бактеріальні), які формуються з четвертого дня захворювання.

Початок пневмонії гострий. Хворі скаржаться на сильний головний біль, задишку, приступоподібний кашель, остуду. Кашель частіше сухий або з виділенням серозного або слизистого харкотиння. Пізніше харкотиння стає слизисто-гнійним. Спостерігається біль у м'язах і суглобах, підвищення температури тіла до 39°С - 40°С, яке триває 3-4 доби, інколи 10-12 діб. При огляді хворого виявляють ціаноз. У деяких хворих перкуторних і аускультативних змін може не бути.

Еозинофільна або алергічна пневмонія - в даний час вилучена з рубрики „Пневмонія”. Причинами найчастіше є паразитарні захворювання. Алергічна пневмонія - алергічне запалення легень з наявністю еозинофілії та збільшення кількості еозинофілів в ексудаті. Часто цей вид пневмонії виникає у хворих з вираженим алергічним захворюванням, особливо при бронхіальній астмі. “Легені фермера” - це захворювання, різновид еозинофільної пневмонії. На рентгенограмі органів грудної клітки знаходять інфільтративні зміни з нечіткими межами, що піддаються швидкому та повному розсмоктуванню впродовж 4-7 днів. Призначення таким пацієнтам кортикостероїдів та десенсибілізуючих засобів призводить до покращення загального стану, зникнення клінічних ознак захворювання і навпаки антибактеріальні засоби зумовлюють рецидив пневмонії (Регеда М.С., Кресюн В.Й., 2003).

Фрідлендерівська пневмонія викликається клебсіелою, рідко зустрічається у людей, які до цього часу були абсолютно здорові. Здебільшого вона розвивається в осіб, в яких знижена активність імунної системи, виснажених, у грудних дітей, людей похилого віку, алкоголіків, при нейтропеніях, некомпенсованому цукровому діабеті. Клінічний перебіг важкий. Хворі скаржаться на сухий кашель, підвищення температури тіла до 38-39°С. Уражається частіше верхня частка. Характерною особливістю цієї пневмонії є тенденція до легеневої деструкції. Уже у перші 2-4 дні у зоні запальної інфільтрації наступає розпад легеневої тканини з утворенням множинних порожнин нерідко з рідким вмістом. При цьому виділяється велика кількість кров’янистого харкотиння. Рентгенологічно виявляють гомогенну інфільтрацію усієї частки або більшої її частини, визначається вогнище деструкції.

Стрептококова пневмонія зустрічається рідко. Вона може бути зумовлена як бета-гемолітичним стрептококом групи А, так і іншими

видами стрептококів. Здебільшого вона розвивається як ускладнення грипу, вітряної віспи, кашлюка. Клінічно починається захворювання гостро, перебігає досить важко з лихоманкою, задишкою, кашлем, болем в грудях. Перкуторна та аускультативна симптоматика не завжди виражена чітко в зв’язку з тим, що пневмонічні вогнища є невеликі і найчастіше локалізуються в нижніх та середніх відділах легень. Характерною особливістю стрептококової пневмонії є розвиток ексудативного плевриту з гнійним ексудатом (емпієма плеври). Можливо формування абсцесів легень. У крові виявляють лейкоцитоз з зсувом вліво. Рентгенологічно визначається множинність дрібних, інколи зливних вогнищ, можливе ураження частки легені з утворення абсцесу (порожнини з горизонтальним рівнем рідини).

Пневмонія, викликана гемофільною паличкою здебільшого зустрічається у дітей, перебігає важко і у половини хворих розвивається ексудативний плеврит. У дорослих гемофільна паличка викликає вогнищеву пневмонію, яка проявляється лихоманкою, кашлем з виділення слизисто-гнійного харкотиння, притупленням перкуторного звуку над вогнищем ураження, крепітацією та дрібноміхурцевими хрипами. Часто пневмонія може ускладнюватись плевритом, перикардитом, артритом, менінгітом та сепсисом. У крові та сечі хворого виявляють капсульний антиген до гемофільної палички за допомогою латекс і коаглютинації, імуноелектрофорезу, реакції гальмування непрямої гемаглютинації, а також тест-системи з моноклональними антитілами до капсульного антигену.

Пневмонія зумовлена синьогнійною паличкою характеризується гострим початком, важким загальним станом, високою температурою тіла, задишкою, ціанозом, тахікардією, ознаками інтоксикації, вогнищевим притупленням перкуторного звуку, крепітацією, наявністю дрібноміхурцевих хрипів. Пневмонія може ускладнитись плевритом і часто абсцедує.

затемнення. З харкотиння, вмісту плевральної порожнини, виділень з ран висівають синьогнійну паличку.

Виявляють високі титри антитіл до синьогнійної палички в крові хворого ( до 1:12800 - 1:25000) за допомогою реакції непрямої гемаглютинації.

Пневмонії, які перебігають атипово. До атипових протікаючих пневмоній відносять пневмонії, викликані легіонелами, мікоплазмами, хламідіями. Розвитку пневмоній часто передує клінічна симптоматика ураження верхніх відділів дихальних шляхів - біль у горлі, осиплість, кашель.

Пневмонії викликані легіонелами уражають людей будь-якого віку, але частіше спостерігається серед чоловіків середніх років. Інкубаційний період складає від 2 до 10 днів. Хвороба починається з недомагання, головних, м’язових та суглобових болів. На 2-3 добу від початку захворювання здебільшого у пацієнтів появляється остуда, лихоманка до 40°С, а з 4-7 дня - кашель спочатку сухий, а потім з виділенням слизистого харкотиння з наявністю домішок крові, задишка. При легіонельозній пневмонії часто уражаються нижні частки легень, особливо правої, виявляють притуплення перкуторного звуку, крепітацію та дрібновогнищеві хрипи. Цей вид пневмонії може ускладнитись плевритом, дихальною недостатністю, набряком легень, інфекційно- токсичним шоком, ДВС-синдромом. Уражаються при цьому захворюванні інші органи та системи. Спостерігаються шлунково- кишкові порушення (блювота, діарея), уражаються нирки (протеїнурія, мікрогематурія, ниркова недостатність); уражається НС (головний біль, запаморочення, парестезії, галюцинації, втрата свідомості). Рентгенологічні прояви пневмонії є різноманітними. У ранні строки захворювання виявляють односторонні негомогенні інфільтративні тіні, які можуть займати цілу частку легені, або бути вогнищевими.

Мікоплазмові пневмонії складають біля 10% усіх випадків пневмоній, які проявляються респіраторними (фарингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонія, плеврит, абсцес легень), не респіраторними ураженнями (гематологічні - гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура; шлунково-кишково - гастроентерит, гепатит, панкреатит; м’язові - скелетні - міалгії, артралгія, поліартрит; серцево-судинні - міокардит, перикардит; дерматологічні - поліморфна еритема; неврологічні - менінгіт, менінгоенцефаліт, неврити, мозжечкова атаксія; генералізовані інфекції - полілімфоаденопатія, септикопіемія).

Інкубаційний період триває 3 тижні. Часто перед розвитком пневмонії уражаються верхні дихальні шляхи. Хворих турбує загальна слабість, головний біль, нежить, сухість в горлі, кашель, підвищення температури тіла. Вказані ознаки пневмонії зростають до 5-7 дня, температура тіла підвищується до 39-40°С і тримається на цих цифрах впродовж 5-7 днів, потім вона знижується до субфебрильних і триває ще 7-12 днів. Характерною особливістю цього захворювання є кашель, який триває до

10-15 днів. На 4-6 день пневмонії виявляють послаблене везикулярне дихання, крепітацію, дрібновогнищеві хрипи, вкорочення перкуторного звуку. У 20% хворих фізикальних ознак пневмонії не визначається, ураження легень діагностується лише за допомогою рентгенологічного дослідження. На рентгенограмі органів грудної клітки виявляють згущення та підсилення легеневого малюнка, сегментарну та вогнищеву інфільтрацію легеневої тканини (у 30% хворих), здебільшого з локалізацією в нижніх легеневих полях, рідше - у верхній та середніх частках правої легені, а у 10-40% - двосторонні інфільтрати.

Пневмонії викликані хламідіями спостерігаються найчастіше в осіб молодого віку (5-35 років) і характеризуються сухим кашлем, спочатку сухим, а потім вологим, лихоманкою, головними та м’язовими болями, ознаками інтоксикації. Під час аускультації вислуховуються сухі розсіяні хрипи. У 10-15% пацієнтів захворювання перебігає важко з вираженими симптомами інтоксикації, збільшенням печінки та селезінки. При рентгенологічному дослідженні виявляють переважно інтерстиціальні зміни, периваскулярну, перибронхіальну інфільтрацію, підсилення легеневого малюнка, інколи рентгенкартина відсутня. Загальний аналіз периферичної крові свідчить про наявність лейкопенії та збільшення ШОЕ. Важливе значення для діагностики захворювання має виявлення високого титру антитіл до хламідій в крові, позитивних результатів посіву харкотиння на середовище з курячим ембріоном (Бартлетт Дж., 2000; Окороков А.Н., 2001).

Пневмонія, викликана Chlamydia psittaci (пситтакоз, орнітоз) проявляється лихоманкою, ознаками інтоксикації. Захворювання починається гостро. Інкубаційний період захворювання триває 1 -3 тижні. З 3-4 дня появляється сухий кашель з виділення слизисто-гнійного харкотиння інколи з домішками крові, біль у грудній клітці, який посилюється при глибокому диханні та кашлі. Під час перкусії виявляють притуплення перкуторного звуку, при аускультації - жорстке дихання, сухі та вологі хрипи. Вказані фізикальні ознаки зустрічаються частіше у нижній частці справа. У 50% хворих спостерігається збільшення печінки та селезінки. Можливий тяжкий перебіг з ураженням нервової системи (загальмованість, менінгеальний синдром). На рентгенограмі органів грудної клітки виявляють переважно інтерстиціальне ураження (підсилення та деформація легеневого малюнка) та розширення кореня легенів. На цьому ґрунті знаходять дрібні вогнища запальної інфільтрації. В аналізі крові визначається лейкопенія, рідше лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Підвищення температури тіла. Клінічні ознаки захворювання та

рентгенологічні зміни можуть тривати до 4-6 тижнів. Визначається зростання титру антитіл (1:16 - 1:32) до Chlamydia psittaci за допомогою реакції зв’язування комплементу.

5.4.