Етіологія гострих тонзилітів

Безпосередньою причиною виникнення ангін є бактеріальна мікроф­лора. Інфекція може потрапити в організм зовні, або сапрофітна флора може набути патогенних властивостей. Вогнищем інфекції можуть бути гнійні захворювання носа, приносових пазух, каріозні зуби.

Слід особливо підкреслити роль 3-гемолітичного стрептококу групи А. Головним аргументом у питанні ролі гемолітичного стрептокока у виник­ненні ангін є частота виявлення його наявності на слизовій оболонці та у лакунах мигдаликів хворих на ангіну. Ці показники сягають 79—89—98%.

За останні роки ці показники зменшились у зв'язку із широким вико­ристанням сульфоніламідів та антибіотиків, які призвели до зміни ха-рактера мікрофлори мигдаликів. Доказом стрептококової природи ангін є також імунологічні дані — визначення специфічних антитіл про­ти токсичних антигенів стрептокока.

Збудником ангіни може бути також зеленящий стрептокок, який ду­же часто визначається при ангінах.

Значну роль в етіології ангін відіграє стафілокок. Проблема стафіло­кокової інфекції набула особливої актуальності, починаючи з 50-х років нашого сторіччя, у зв'язку із широким використанням антибіотиків, до яких у стафілококів виникла особлива резистентність.

Патогенні властивості стрептококів та стафілококів пов'язані із їх здатністю виділяти деякі ферменти (гіалуронідаза, коагулаза, ле-цитіназатощо)та ендотоксини (ентеротоксин, гемолізин, некротоксин, лейкоцитінта ін.).

Обговорення питання щодо ролі вірусів у генезі ангін привело до формування думки, що розвитку ангіни нерідко передують ГРВЗ, але вирішальне значення має бактеріальна флора. Віруси ніби готують підгрунття для її розвитку.

Ангіни можуть мати грибкову етіологію. Грибкова патологія мигда­ликів зустрічається нечасто, звичайно збудниками є дріжджеподібні гриби роду Candida. Описані випадки ангін кандидозного походження у маленьких дітей. Характерним для цих ангін є мала вираженість за­пальних змін, відсутність реакції з боку регіонарних лімфовузлів, відсутність інтоксикації.