ГІПОТОНІЧНА ХВОРОБА
Гіпотонічна хвороба - це захворювання, пов’язане з порушенням функцій нервової системи людини і її нейрогормональної регуляції тонусу судин, що характеризується зниженням в організмі артеріального тиску.
У підсумку цього захворювання розвивається астенія, пов’язана із психотравмуючими ситуаціями, хронічними інфекціями, інтоксикаціями і неврозами. Понижений артеріальний тиск зустрічається у 30-50% жінок, у чоловіків значно рідше. При гіпотонії рівень артеріального тиску у чоловіків не перевищує 100/65 мм рт. ст., а у жінок - 95/65 мм рт. ст. Якщо гіпертонія спостерігається, як правило, у людей середнього і похилого віку, то гіпотонія властива більш молодим жінкам до 35 років.
Рис. 79. Рівень середнього значення АТ при гіпотонічній хворобі
Гіпотонія може спостерігатися і у здорових людей: в дитячому та юнацькому віці; під час активних занять спортом; в умовах жаркого клімату.
Так само, як гіпертонія, артеріальна гіпотонія може бути первинною і вторинною. Первинна або ессенціальна гіпотонія може появлятися як спадкова схильність до зниженого тиску, що не виходить за межі норми або як хронічне захворювання. У першому випадку говорять про фізіологічну гіпотонію, а в другому - про нейроциркуляторну дистонію.
Що стосується вторинної артеріальної гіпотонії, то вона, так само як і вторинна гіпертонія, виникає як наслідок захворювань (наприклад, при виразковій хворобі, анемії, гепатиті, цирозі печінки), як побічна дія деяких лікарських препаратів та ін. В цьому випадку артеріальна гіпотонія однозначно розглядається не як хвороба, яка потребує лікування, а як симптом захворювання, усунення якого відбудеться при лікуванні його основної причини.
Симптоми цієї хвороби можуть бути найрізноманітніші: млявість, апатичність, хворий відчуває слабість і стомленість по ранках, немає бадьорість навіть після тривалого сну, погіршується пам’ять, людина робиться неуважною, знижується працездатність, постійно турбує відчуття нестачі повітря, порушується статевий потяг у чоловіків і менструальний цикл у жінок.
У людей, хворих на гіпотонію переважає емоційна нестійкість, дратівливість, головний біль, підвищена чутливість до яскравого світла, голосної мови. Звичний головний біль часто пов’язаний з коливаннями атмосферного тиску, прийомом їжі, тривалим перебуванням у вертикальному положенні. Цей біль має властивість протікати за типом мігрені, з нудотою і блювотою. Цей стан зменшується після невеликої прогулянки на свіжому повітрі або після нескладних фізичних вправ, розтирань скроневих ділянок оцтом, прикладання льоду або холодного рушника на голову. Часто у хворих спостерігається запаморочення, похитування при ходьбі, нерідкі випадки непритомностей. Артеріальний тиск зазвичай дещо знижений до 90/60-50 мм рт. ст.Хворим з гіпотонією потрібний правильний режим праці й відпочинку. Традиційні засоби які допомагають при гіпотонії - міцний чай і кава, але не можна зловживати цими напоями.
При гіпотонії потрібно слідкувати за раціоном харчування, віддавати перевагу продуктам, які багаті вітамінами (особливо А, С і Р), що позитивно вливають на функцію нервової системи і кровоносні судин. Багатим джерелом вітамінів є фрукти, ягоди і овочі (особливо чорна смородина, лимони, шипшина, обліпиха, морква), а також теляча печінка, яйця, кетова і осетрова ікра. Харчування повинно бути невеликими порціями 4-5 раз в день.
Рис. 80. Симптоми гіпотонічної хвороби
Найбільш діючим лікувальним засобом при гіпотонії є тренування судин, що проводиться в звичних домашніх умовах. Відмінно тренують судини фізична активність - щоденна 5-хвилинна гігієнічна гімнастика в добре повітряній кімнаті, ходьба, плавання, біг, катання на велосипеді. Добре тонізує судини природні стимулятори: лимонник, родіола рожева, женьшень, календула.
Ефективним засобом при гіпотонії є контрастний душ з наступним розтиранням тіла м’яким льняним полотенцем.
У лікарняний період реабілітації при гіпотонії застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, трудотерапію.
Основним завданням ЛФК є: а) нормалізація процесів збудження і гальмування в нервовій системі та відновлення порушеної рівноваги 208
центральної і вегетативної нервової системи; б) встановлення і закріплення умовно-рефлекторних зв’язків (моторно-вісцеральні та вісцерально-моторні), які сприяють підвищенню артеріального тиску; в) активізація обміну речовин; г) активізація екстракардіальних факторів кровообігу та підвищення тонусу м’язів і судин; д) поліпшення адаптаційних можливостей організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища; е) зменшення потреби у фармакологічних препаратах; є) підвищення розумової і фізичної працездатності хворого.
Рис. 81. Застосування ЛФК у лікарняний період реабілітації при гіпотонії
Протипоказання до призначення ЛФК: значне погіршення самопочуття хворого (серцева біль, слабкість, запаморочення), стан гіпотонічного кризу, порушення серце вого ритму.
До комплексів ЛФК включають: загальнозміцнювальні вправи; силові і швидкісні вправи (за умови відсутності серцевої недостатності); статичні і динамічні вправи; рухливі ігри (розважальні та спортивні).
Методика занять ЛФК залежить від стадії хвороби:
• при І стадії захворювання використовують вправи для кінцівок, тулуба які виконуються плавно у повільному і середньому темпі з повною амплітудою, а також дихальні вправи і вправи на розслаблення м’язів і рівновагу. Вихідні положення напівлежачи, сидячи, стоячи. Виключають вправи з напруженням і великими м’язовими зусиллями;
• при II стадії захворювання призначають ЛФК за методикою І стадії, але з меншим загальним навантаженням;
• при III стадії ЛФК призначається залежно від наявності і характеру ускладнень.
Рис. 82. Контроль АТ під час занять
Лікувальний масаж призначають у ліжковому режимі для нормалізації діяльності ЦНС, підвищення м’язового і судинного тонусу та артеріального тиску, відновлення психоемоційного стану хворого.
Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж, масаж поперекової ділянки, сідниць, задньої поверхні стегон, гомілок. Використовують прийоми:
погладжування, розтирання, розминання, вібрацію, струшування, рублення.
У післялікарняному етапі реабілітації застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію.
Працетерапія рекомендується на свіжому повітрі у садку, на городі, в’язання, виготовлення конвертів, пакетів. Завданням трудотерапії є: відвернути увагу хворого від неприємних думок, підвищити психоемоційний
стан і життєвий тонус пацієнта.
Рис. 83. Особливості застосування масажу при гіпотонії
Хворим на гіпотонію показане періодичне проходження санаторнокурортного лікування в середньо-гірських, приморських курортах. Клімат цих місць добре загартовує організм і тренує судини.
Лікувальну фізичну культуру також проводять у поліклініці або в санаторії. Використовують лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну ходьбу, теренкур, спортивно-прикладні вправи, ігри.
Лікувальний масаж призначають повторно через 3-4 тижні після його курсу у лікарняний період реабілітації, в подальшому його використовують 1 раз на 2 місяці. Курс складає 12-15 процедур.
З фізіотерапії призначають: електрофорез з ліками, електросон, гальванізацію, діадинамотерапію, ДМХ-терапію, дощовий або циркулярний 211
душ, обливання, обтирання водою кімнатної температури з поступовим зниженням її до 10-15° C, прісні, скипидарні, вуглекислі, сульфідні, хлоридні, натрієві, сонячні та повітряні ванни, купання в прісній та морській воді, аероіонотерапію.
Механотерапія застосовується у вигляді велотренажерів, бігової доріжки, веслових тренажерів.
Комплекс фізичних вправ при гіпотонії
1. В.п. - лежачи в ліжку, на спині, руки витягнуті над головою, ноги разом. Потягнутися, напружуючись випрямити коліна, ступні та руки. Потім розслабитись. Повторити 2-3 рази.
2. В.п. - сидячи, руки на колінах. Зігнуті в ліктях руки з напругою по черзі піднімати вгору до повного випрямлення. Потім розслабитися і опустити руки. Повторити 2-4 рази.
3. В.п. - те саме. Виконувати з максимальною амплітудою кругові рухи в плечових суглобах. Зробити 5-7 обертальних рухів вперед і стільки ж - назад в середньому темпі. Спину тримати прямо.
4. В.п. - те ж, ноги на ширині плечей. На видих обхопити обома руками коліно правої ноги і повільно, напружуючи все тіло, обережно підтягуйте його до грудей. На вдих повернутися у в.п. Те ж виконати, захопивши руками ліве коліно. Повторити по 2-4 рази кожною ногою.
5. В.п. - стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені. Розслабитися, потім напружити м’язи живота, сідниць, розправити плечі, підняти голову. Залишатися в такому напруженому положенні 7-10 с, потім знову розслабитися. Повторити 3-5 разів. Вправу можна виконувати, рухаючись по кімнаті під музику; зупиняючись, напружуючи м’язи тіла.
6. В.п. - те саме. На вдиху відставити в сторону і назад на носок праву ногу, підняти вгору ліву руку, праву руку витягнути вперед, трохи прогнутися назад. На видих повернутися у в.п. Виконувати вправу, відставляючи в сторону і назад ліву ногу і піднімаючи праву руку. Слідкувати за плавністю рухів. Повторити 4-6 рази.
7. В.п. - те саме, руки на поясі. На вдих розправити плечі, повільно підняти і відвести в сторону ліву ногу. На видих повернутися у в.п. Повторити 4-6 рази кожною ногою. Спину тримати прямо.
8. В.п. - те ж, руки опущені. На вдих плавно підняти руки доверху, одночасно повертаючи корпус і голову вправо; так само плавно на видих повернутися у в.п. Зробити те саме з поворотом вліво. Слідкувати за тим, щоб стегна і стопи залишалися нерухомими. Повторити 3-5 раз у кожну сторону.
9. В.п. - те саме, руки на поясі. Виконувати присідання, розводячи коліна в сторони. Спина повинна бути пряма. Повторити 4-8 разів. Для полегшення виконання вправи можна тримаючись рукою за опору.
10. Ходьба на місці - ЗО с.
Контрольні запитання і завдання:
1. Дайте визначення поняття «гіпотонічна хвороба».
2. Характеристика гіпертонічної хвороби, причини виникнення та розповсюдження серед населення.
3. Етіологія, патогенез, класифікація.
4. Клінічні симптоми гіпотонічної хвороби.
5. Основні принципи лікування гіпотонічної хвороби.
6. Особливості застосування лікувальної фізичної культури при гіпотонічній хворобі.
7. Особливості застосування масажу при гіпотонічній хворобі.
8. Особливості застосування фізіотерапії при гіпотонічній хворобі.
9. Складіть орієнтовний комплекс ЛФК для хворих.
2.11.
Еще по теме ГІПОТОНІЧНА ХВОРОБА:
- Тема: Гостра променева хвороба. Клінічні форми гострої променевої хвороби. Клініка, діагностика.
- Тема: Етапне лікування хворих з гострою променевою хворобою. Атипові форми гострої променевої хвороби.
- 16.5. Трофобластичш хвороби
- Хвороба Бриля
- Хронічна променева хвороба
- 1.1. Інфекційні хвороби - визначення
- 1.3. Основні періоди інфекційних хвороб.
- 19.1. Хвороба Годжкша (лімфогранульоматоз)
- 1.4. Класифікація інфекційних хвороб
- Хвороба Іценка—Кушінга
- 1.2. Характерні ознаки інфекційних хвороб
- Періоди гострої променевої хвороби
- 19.3. Множинна мієлома (мієломна хвороба)
- Клініка хвороби Меньєра.
- Етапне лікування гострої променевої хвороби.
- ІНТЕГРОВАНЕ ВЕДЕННЯ ХВОРОБ ДИТЯЧОГО ВІКУ
- Календар небезпеки заразитись інфекційною хворобою.
- Ревматичні хвороби