Лікування хворих категорії 1
До першої категорії відносяться:
■ хворі на вперше діагностований туберкульоз легень з бактеріовиділенням;
■ хворі на вперше діагностовані тяжкі форми туберкульозу будь-якої локалізації.
Сюди належать також хворі на:• туберкульозний менінгіт,
• дисеміновані (міліарні) форми туберкульозу,
• туберкульозний перикардит,
• туберкульозний перитоніт,
• туберкульозний плеврит,
• туберкульоз хребта з неврологічними ускладненнями,
• туберкульоз легень без бактеріовиділення з деструктивним ураженням паренхіми;
• туберкульоз легень без бактеріовиділення з поширеним (2 сегменти і більше) ураженням паренхіми;
• туберкульоз органів травлення й сечостатевих органів.
■ хворі на вперше діагностований ВІЛ-асоційований туберкульоз будь- якої локалізації без бактеріовиділення.
Режим, рекомендований кожному пацієнту, залежить від категорії, до якої він належить при реєстрації випадку.
Рекомендовані ВООЗ схеми лікування хворих 1 категорії дорослих зображені в таблиці 5.3.2.1.
Таблиця 5.3.2.1 - Рекомендовані ВООЗ схеми лікування дорослих хворих на туберкульоз, що відносяться до категорії 1
Для хворих старших 50 років доза стрептоміцину складає 0,75 г.
| Рекомендовані препарати | Трива лість лікуван ня | Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування | ||
| < 33 кг | 33-50 кг | > 50 кг | ||
| 1. Початкова фаза: | 2 міс | |||
| Ізоніазид | 2 міс | 0,2 г щоденно | 0,3 г щоденно | 0,3 г щоденно |
| Рифампіцин | 2 міс | 0,3 г щоденно | 0,45 г щоденно | 0,6 г щоденно |
| Піразинамід | 2 міс | 1,0 г щоденно | 1,5 г щоденно | 2,0 г щоденно |
| Етамбутол 3 | 2 міс | 0,8 г щоденно | 0,8 г щоденно | 1,2 г щоденно |
| або Стрептоміцин | 0,5 г щоденно | 0,75 г щоденно | 1,0 г щоденно | |
| 2. Фаза продовження: | 4 міс | |||
| Ізоніазид + | 4 міс | 0,2 г 3 р на тиж | 0,3 г 3 р на тиж | 0,4 г 3 р на тиж |
| Рифампіцин 1 | 4 міс | 0,3 г 3 р на тиж | 0,45 г 3 р на тиж | 0,6 г 3 р на тиж |
1 Якщо ізоніазид + рифампіцин призначаються для щоденного вживання у фазі продовження, то їх дози такі, як у початковій фазі.
2
3 Етамбутол слід призначати хворим з підтвердженою або запідозрюваною ВІЛ- інфекцією у фазі продовження.
Початкова фаза для хворих цієї категорії: 2HRZS(E), тобто щоденне призначення ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду у поєднанні з ін’єкцією стрептоміцину або з таблеткою етамбутолу протягом 2 міс (8 тижнів).
Початкову (інтенсивну) фазу антимікобактеріальної терапії завершують при припиненні бактеріовиділення й досягненні позитивної клініко- рентгенологічної динаміки туберкульозу. Якщо через 2 місяці лікування утримується бактеріовиділення і клініко-рентгенологічна динаміка відсутня, то початкову фазу лікування слід продовжити на 2-4 тижні, а потім незалежно від результатів бактеріологічного дослідження проводиться фаза продовження антимікобактеріальної терапії.
Фаза продовження (доліковування) при лікуванні хворих 1 категорії проводиться за схемою: 4HR або 4H3R3, тобто ізоніазид і рифампіцин призначають щоденно або тричі на тиждень протягом 4 міс. Вибір щоденного чи інтермітуючого лікування у фазі продовження залежить від важкості туберкульозного процесу, його перебігу, досягнутих зрушень в початковій фазі лікування, особливостей організму, супутніх захворювань тощо. Хворим на туберкульозний менінгіт, дисеміновану (міліарну) форму туберкульозу або туберкульоз хребта з неврологічними порушеннями ізоніазид і рифампіцин дають щоденно протягом 6-7 міс.
Лікування хворих на туберкульоз дітей, що віднесені до 1-ї категорії наведене у таблиці 5.3.2.2.
Таблиця 5.3.2.2 - Рекомендовані ВООЗ схеми лікування дітей, хворих на туберкульоз, що відносяться до категорії 1______________________________________________________________
| Рекомендовані препарати | Трива лість лікув ання | Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування | ||
| 5-10 кг2 | 11-20 кг | 21-30 кг | ||
| 1. Початкова фаза: | 2 міс | |||
| Ізоніазид | 2 міс | 0,05 г щоденно | 0,1 г щоденно | 0,2 г щоденно |
| Рифампіцин | 2 міс | 0,075 г щоденно | 0,15 г щоденно | 0,3 г щоденно |
2 Дози препаратів для дітєй, маса тіла яких менша 5 кг, слід розраховувати так, як зазначено у фармакотерапевтичних довідниках.
| Рекомендовані препарати | Трива лість лікув ання | Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування | ||
| 5-10 кг2 | 11-20 кг | 21-30 кг | ||
| Піразинамід | 2 міс | 0,25 г щоденно | 0,5 г щоденно | 1,0 г щоденно |
| Стрептоміцин | 2 міс | 0,25 г щоденно | 0,5 г щоденно | 0,5 г щоденно |
| 2. Фаза продовження: | 4 міс | |||
| Ізоніазид + | 4 міс | 0,05 г 3 р на тиж | 0,1 г 3 р на тиж | 0,2 г 3 р на тиж |
| + Рифампіцин1 | 4 міс | 0,75 г 3 р на тиж | 0,15 г 3 р на тиж | 0,3 г 3 р на тиж |
1 Якщо ізоніазид+рифампіцин призначаються для щоденного вживання у фазі продовження, то їх дози таю, як у початковій фазi.
Альтернативою викладеній фазі продовження для дорослих і дітей є 6HT(E), тобто щоденний прийом ізоніазиду й тіоацетазону або ізоніазиду в поєднанні з етамбутолом на протязі 6 міс. Хворим з підтвердженою або підозрюваною ВІЛ-інфекцією замість тіоацетазону призначають етамбутол. Викладену альтернативну схему фази продовження, на наш погляд, допустимо застосовувати тільки при відсутності достатньої кількості рифампіцину.
В Україні рекомендовані дещо інтенсивніші режими лікування хворих на туберкульоз категорії 1 (табл. 5.3.2.3)
Таблиця 5.3.2.3 - Лікувальні режими хворих на туберкульоз, які віднесені до категорії 1
| Хворі на туберкульоз категорії 1 | Режими лікування хворих | |
| Інтенсивна фаза (щоденно) a,lb c | Підтримуюча фаза (3 рази на тиждень або щоденно )a,b | |
| 4-компонентний режим: Вперше діагностований туберкульоз з позитивним мазком мокротиння; Вперше діагностований туберкульоз легень з негативним мазком мокротиння та ВІЛ-інфекцією; Вперше діагностований туберкульоз легень з негативним мазком мокротиння або поширеним ураженням паренхіми легень (2 і більше сегментів); Тяжкі позалегеневі форми туберкульозу. | 2 (HR)ZE b’ d | 4 (HR) |
| 5-компонентний режим: тяжкі поширені форми (виходить за межі 1 частки) деструктивного туберкульозу легень з великими (4 см та більше) або численними (3 і більше) деструкціями незалежно від розміру, казеозна пневмонія; а також форми туберкульозу з ознаками генералізації (залучення в туберкульозний процес декількох органів і систем; міліарні форми). | 2 (HR)ZES 1(HR)ZE | 5 (HR)E або 5 (HR)Z |
a Лікування, яке включає рифампіцин, вимагає контролю за прийомом препаратів.
b Літери в дужках відображають фіксовану дозу комбінацій препаратів. Принаймні Rта H можуть бути комбіновані. Використання HRZ та HRZE також рекомендується, якщо
вони є в наявності. Це скорочує кількість таблеток та полегшує розподіл та прийом препаратів.
c Пацієнтам, у яких результати мазка мокротиння все ще є позитивними після двох місяців лікування за 1 категорією чи трьох місяців лікування за 2 категорією, необхідно продовжити інтенсивну фазу лікування ще на один місяць.
d При менінгеальних формах туберкульозу етамбутол має бути замінений на стрептоміцин.
5.3.3.
Еще по теме Лікування хворих категорії 1:
- Лікування хворих категорії 3
- Лікування хворих категорії 2
- Лікування хворих категорії 4
- Контроль лікування пацієнтів другої категорії
- Контроль лікування пацієнтів четвертої категорії
- Контроль лікування пацієнтів третьої категорії
- Контроль лікування пацієнтів першої категорії
- Лікування хворих на туберкульоз:
- Лікування хворих на туберкульоз
- Додаткові методи лікування хворих на туберкульоз
- Звітність про наслідки лікування хворих на туберкульоз
- Система контролю за лікуванням хворих на туберкульоз
- Когортний аналіз наслідків лікування хворих на туберкульоз
- Контроль лікування хворих на позалегеневий туберкульоз
- Особливості лікування хворих на позалегеневі форми туберкульозу
- Колапсотерапевтичні методи лікування хворих на туберкульоз легень
- Лікування хворих на туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи
- Організаційні підходи до лікування хворих на туберкульоз
- Хірургічне лікування хворих на туберкульоз легень