Лікування хворих категорії 3

До 3 категорії відносяться хворі:

■ на вперше діагностований бактеріологічно не підтверджений туберкульоз легень з обмеженим ураженням паренхіми легені (до 2 сегментів),

■ на не тяжкий позалегеневий туберкульоз, які не віднесені до 1-ї категорії.

Значну частину цієї категорії складають діти, у яких туберкульоз легень майже завжди з відсутністю бактеріовиділення, іншу частину 3-ї категорії складають інфіковані у підлітковому віці, молоді чоловіки й жінки, у яких розвивається первинний туберкульоз, що проявляється плевритом або невеликими вогнищами ураження паренхіми легень.

Рекомендовані схеми лікування для хворих 3-ї категорії зображені у таблиці 5.3.4.1.

Початкова фаза 2HRZE або 2H3R3Z3E3, себто ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол щоденно або 3 рази на тиждень протягом 2 міс (8 тижнів).

Фаза продовження 4HR або 4H3R3, тобто ізоніазид і рифампіцин приймають щоденно або тричі на тиждень на протязі 4 місяців. При туберкульозі легень з ураженням паренхіми більше 10 кв. см. на рентгенограмі грудної клітки або при позалегеневому туберкульозі з неповною клінічною ремісією цю фазу слід продовжити на розсуд лікаря.

2Якщо ізоніазид+рифампіцин призначаються для щоденного приймання у фазі продовження, то їх дозування такі ж, як і в початковій фазі.

Таблиця 5.3.4.1 - Рекомендовані ВООЗ схеми лікування дорослих хворих на туберкульоз, що відносяться до категорії 3______________________________________________________

ізоніазид+рифампіцин i піразинамід можна також давати 3 рази на тиждень в початковій фазі.

При нестачі ліків і відсутності бактеріовиділення на початку 5-го місяця лікування протягом останніх 4 місяців можна давати тільки ізоніазид. Етамбутол слід призначати замість тіоацетазону хворим з підтвердженою або підозрюваною ВІЛ-інфекцією. Рекомендовані схеми лікування хворих на туберкульоз дітей, що відносяться до категорії 3 наведені у таблиці 5.3.4.2.

до категорії 3

a Лікування, яке включає рифампіцин, вимагає контролю за прийомом препаратів. b Літери в дужках відображають фіксовану дозу комбінацій препаратів. Принаймні R та H мають бути комбіновані. Використання HRZ та HRZE також рекомендується, якщо вони є в наявності. Це скорочує кількість таблеток та полегшує розподіл та прийом препаратів.

c Пацієнтам, у яких результати мазка мокротиння все ще є позитивними після двох місяців лікування за 1 категорією чи трьох місяців лікування за 2 категорією, необхідно продовжити інтенсивну фазу лікування ще на один місяць.

d При менінгеальних формах туберкульозу етамбутол має бути замінений стрептоміцином.

5.3.5.