Контроль лікування пацієнтів першої категорії

До категорії 1 відносяться:

• хворі на вперше діагностований туберкульоз легень з

бактеріовиділенням,

• хворі на вперше діагностований туберкульоз без бактеріовиділення з розповсюдженим процесом,

• хворі на позалегеневий туберкульоз у тяжкій формі.

Отже, до категорії 1 відносяться вперше виявлені хворі на туберкульоз легень з позитивним мазком мокротиння, а також інші вперше виявлені хворі з важкими формами туберкульозу (легеневого і позалегеневого). Строки контролю за ними наведені в таблиці 8.2.1.1.

Таблиця 8.2.1.1 - Контроль за лікуванням хворих категорії 1

Примітки.

1 Контроль лікування рентгенологічним і культуральним методом проводять у ті ж терміни, що й мікроскопічним методом.

2 Інтенсифікований нестандартний режим застосовується у тяжких хворих, він апробований у пілотному проекті м. Києва і добре зарекомендував себе.

Протягом інтенсивної фази стандартного лікування призначаються 4 з 5 основних антимікобактеріальних препаратів: ізоніазид (H), рифампіцин (R), піразинамід (Z), етамбутол (E) або стрептоміцин (S).

В інтенсивній фазі рекомендований режим 2HRZE. Призначення стрептоміцину замість етамбутолу повинно ґрунтуватися на даних про поширеність резистентності до стрептоміцину в даному регіоні.

Інтенсивна фаза продовжується не менше 2 місяців, і за цей термін пацієнт повинен прийняти не менше 60 добових доз антимікобактеріальних препаратів. Якщо скільки то доз пропущено, то лікування в інтенсивній фазі продовжується, поки хворий не одержить усі 60 доз у 1-й фазі.

Інтенсивна фаза при стандартному лікуванні може бути продовжена на 1 місяць (30 добових доз) при збереженні позитивного мазка мокротиння наприкінці 2-го місяці лікування. У цьому випадку зразок мокротиння хворого повинен бути направлений не тільки на дослідження мазка, але й на культуральне дослідження та на тест на чутливість мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів.

До кінця інтенсивної фази у більшості хворих мазок мокротиння стає негативним. У цьому випадку приступають до фази продовження.

У 2-й фазі стандартного лікування протягом 4 місяців призначають 2 основних антимікобактеріальних препарати - ізоніазид і рифампіцин щодня (4HR), або в інтермітуючому режимі - 3 рази в тиждень (4H3R3).

Альтернативними, не стандартними, інтенсифікованими режимами антимікобактеріальної терапії тяжких і хіміорезистентних хворих категорії 1 є такі:

• при тяжкому туберкульозі, клінічній резистентності рекомендується:

а) в 1-й фазі: 2HRZS+1HRZE+1-2HRZ / ;

б) в 1-й фазі: 2HRZS+1HRZE / ;

У 2-й фазі для варіантів а, б рекомендується: / 4HR або 4H3R3,

а при тяжкому туберкульозі: 6HR.

Цього режиму потребуватимуть не більше 5-7 % хворих категорії 1.

Дослідження мокротиння при альтернативних режимах проводиться:

під кінець 2-го міс.

і кінець 3-го міс., якщо мазок мокротиння позитивний наприкінці 2-го місяця.

і кінець 4-го міс., якщо мазок мокротиння позитивний наприкінці 3-го місяця.

і кінець 5-го міс., якщо мазок мокротиння позитивний наприкінці 4-го місяця.

Наприкінці початкові фази лікування.

Дослідження мокротиння при альтернативних режимах під час фази продовження лікування проводиться:

на початок 6-го міс. (при тривалішому лікуванні - на початку 7-го міс.) і наприкінці лікування.

При позитивному результаті мікроскопічного дослідження мокротиння після 3 місяців інтенсивної фази лікування і/чи відсутності позитивної клініко- рентгенологічної динаміки хворого необхідно направити на консультацію в обласний протитуберкульозних диспансер. До цього часу повинні бути готові результати бактеріологічного дослідження мокротиння і дослідження лікарської чутливості, проведені до початку лікування, на підставі яких визначається подальша тактика ведення хворого. Якщо ці дослідження не проводилися, їх необхідно виконати. Якщо після одержання результатів тесту лікарської чутливості мікобактерій пацієнту призначається лікування препаратами другого ряду, то його необхідно перевести в обласний протитуберкульозний диспансер (ОПТД) на доліковування.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ усі дози антимікобактеріальних препаратів у обох фазах лікування повинні прийматися під безпосереднім спостереженням. Однак, у тих вкрай рідких випадках, коли неможливо налагодити щоденний контрольований прийом ізоніазиду й етамбутолу у фазі продовження, то слід у 2-й фазі призначити протягом 6 місяців (6HE). Загальна тривалість лікування складатиме 6-7 місяців або 8-9 місяців при використанні ізоніазиду й етамбутолу у фазі продовження.

8.2.2.