Національне законодавство
Конституція України гарантує безкоштовну медичну допомогу у державних інституціях.[196] Економічні негаразди України після отримання незалежності у 1991 році та, як наслідок, скорочення державних прибутків призвели до значного падіння державних витрат на охорону здоров’я.
Скорочення бюджету, у свою чергу, змусило державні заклади охорони здоров’я стягувати офіційну платню за послуги системи охорони громадського здоров’я, іноді під виглядом «благодійних пожертв» або «добровільних відшкодувань витрат». Не є чимось незвичайним, коли заклади охорони здоров’я вимагають також «неформальні внески від користувачів» у якості умови отримання послуг.[197]У 2002 році Конституційний Суд України виніс рішення про те, що медична допомога у державних та комунальних закладах повинна надаватися «без попереднього, поточного чи наступного розрахунку», але передбачив, що платня може стягуватися за деякі види медичних послуг, які знаходяться поза межами охорони здоров’я. Деякі категорії населення, які вважаються соціально вразливими (такі як інваліди, діти до шести років та пенсіонери, як отримують мінімальну пенсію) виключені з числа тих, хто має платити внески або вони можуть отримувати ліки за зниженими цінами або безкоштовно або інші послуги.[198]
Еще по теме Національне законодавство:
- Бельгія.
- Регулювання фармацевтичної діяльності в країнах ЄС
- Організація управління проектами
- Содержание
- Національне законодавство
- Актуальність надання паліативної допомоги в Україні.
- Розділ 12. Нормативно-правова база щодо надання ПХД хворим на ВІЛ- інфекцію/СНІД.
- Опитувальник експерта, який здійснює оціночну місію в регіон для аналізу розвитку хоспісної допомоги ВІЛ-інфікованим/ хворим на СНТД в Україні.
- МЕДИЧНИЙ НАГЛЯД ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
- Медичні послуги як об’єкт адміністративно-правових відносин в галузі охорони здоров’я
- Принципи надання медичних послуг
- Висновки до розділу 3