<<
>>

СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Україна постійно поповнювала страшні спустошення, заподіяні їй монголо-татарами, громадянською війною, голодомором, другою світовою війною. Сучасний же аналіз перебігу демографічних процесів і даних про стан здоров'я нашого населення свідчить про те, що в країні склалася демографічна криза.

Смертність переважає над народжуваністю більше, ніж у 2 рази (в 2000 р. у країні народилось 385 тис. чоловік, померло 764 тис). Водночас, за кількістю хірургічних втручань щодо штучного припинення вагітності (біля 0,5 млн. на рік), Україна займає одне з перших місць у світі в розрахунку на кількість населення. Нас уже далеко не 52 млн.

Тривалість життя в порівнянні з 1986 р. скорочується. За даними офіційної статистики у 2000 р. середня тривалість життя чоловіків в Україні становила 62 роки, проти 66 у 1986 р. Водночас цей показник упродовж останніх 20 років у більшості країн світу покращився. В Центральній Америці й Азії він збільшився на 10-11 років, у країнах Східної Європи - на 2-3.

Причини загальної смертності по всіх регіонах України практично не відрізняються. Найчастіше, як чоловіки (48,5%), так і жінки (66,5) помирають від серцево-судинних хвороб. Від нещасних випадків, отруєнь і травм смертність серед чоловіків становить 16,2%, а серед жінок - 4,4%, від злоякісних новоутворень серед чоловіків - 14,5%, серед жінок 10,9%, від хвороб органів дихання серед чоловіків - 7,6%, серед жінок - 3,8%. В Україні смертність чоловіків у всіх вікових групах вища, ніж смертність жінок.

Серед новонароджених кожне 3 немовля має певні генетичні вади, а кожна 17 дитина народжується психічно неповноцінною. Основними причинами дитячої смертності є вроджені вади розвитку, патологія органів дихання, інфекційні хвороби, нещасні випадки, травми. Високим є рівень мертвонароджуваності. За рівнем смертності немовлят Україна займає 49 місце у світі.

Внаслідок зменшення народжуваності зменшується кількість підлітків, віком 15-17 років, які складають репродуктивний потенціал нашої країни.

Саме ці юнаки і дівчата в найближчий час будуть визначати приріст населення.

Народження великої кількості дітей з вадами розвитку зумовлює ріст і без того високих показників інвалідизації населення. Сьогодні в Україні налічується майже 150 тис. дорослих інвалідів з дитинства і понад 160 тис. дітей-інвалідів. Вагомим чинником інвалідизації дітей є зловживання майбутніми батьками алкоголю, наркотиків та тютюнопаління.

Занепокоєння викликає здоров'я школярів. За 1991-2000 р. захворюваність дітей шкільного віку зросла на 34,1%. Перелік хронічних хвороб учнів загальноосвітніх шкіл різноманітний. Лише один з десяти першокласників сьогодні не має патології. Результати досліджень показують, що за останні роки тенденція до погіршення стану здоров'я учнів набула сталого характеру. За період навчання у школі кількість хронічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази. Відмічається значне омолодження "хвороб похилого віку", зокрема, онкозахворювань. Є випадки інсультів та інфарктів у дітей віком до 15 років.

Щодо інфекційних хвороб - підвищена захворюваність на грип, кишкові інфекції, тяжкі форми сальмонельозу, дизентерії, гепатитів. Кількість хворих на туберкульоз у 2000 р. збільшилась майже в 2 рази порівняно з 1990 р. Смертність від туберкульозу на даний час складає 16,3 на 100 тис. населення і підвищилася майже у 6 разів, по­рівнюючи з 1996 р. Цей показник в Україні вищий, ніж у Японії в 2,4 рази і в 5,6 рази - ніж у Франції.

Поступово зростає кількість осіб, що мають злоякісні новоутворення. Однак, Розповсюдженість цих хвороб в Україні майже не відрізняється від країн Західної Європи. У структурі захворюваності серед чоловіків найбільш поширені: рак трахеї, бронхів, легень, шлунка, шкіри, лімфатичної системи та кровотворної тканини, прямої кишки. Серед жінок - рак молочної залози, тіла та шийки матки. Чоловіки хворіють на рак гортані у 32 рази, трахеї, бронхів та легень - у 5-6 разів, шлунка - у 1,8 Рази частіше, ніж жінки, що безумовно є наслідком паління.

За останні роки значно зросла захворюваність на венеричні хвороби як серед дорослих, так і серед підлітків. Захворюваність на сифіліс статистично свідчить про епідемію. Запальна кількість хворих збільшилась з 9,7 у 1991 р. до 91,5 на 100 тис. населення у 2000 р. В Україні також розповсюджується епідемія СНІДу, яка має найбільші темпи росту в СНД. Згідно з даними МОЗ України на 1 березня 2005 року в Україні офіційно зареєстровано 76875 ВІЛ-інфікованих громадян України і 314 іноземців; серед ВІЛ-інфікованих громадян України 8894 дітей; з діагнозом СНІД - понад 9 тис. людей. Але насправді ситуація значно складніша. Спеціалісти вважають, що виявляють приблизно кожного десятого з реальних вірусоносіїв, тобто поруч з нами вже живе майже 350 тис. людей з вірусом імунодефіциту. А за прогнозами, у 2007-2010 рр. в Україні буде від 0,5 до 2,5 млн. ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Найвищий рівень захворюваності має вікова група від 15 до 29 років, тобто група з найбільшою сексуальною активністю та здатністю до реалізації репродуктивної функції Це негативно впливає на соматичне та репродуктивне здоров'я молоді і може бути причиною народження ВІЛ-інфікованих дітей.

Статистика свідчить про постійне зростання безплідності, на нездатність багатьох жінок виносити і народити дитину. Жіноче та чоловіче безпліддя зумовлене багатьма причинами. Серед них, на першому місці знаходяться запальні процеси різної етіології. Навіть серед дівчат 15-17 років майже 8% страждають на запалення жіночих статевих органів, які в основному є ускладненням після штучного припинення вагітності.

Недостатня поінформованість молоді з проблем планування сім'ї та лібералізація сексуальних стосунків зумовлюють підвищений інтерес підлітків до цієї сфери, випадкові та ранні сексуальні зв'язки, що за браком знань про засоби контрацепції та профілактику венеричних захворювань веде не тільки до поширення венеричних хвороб, а й до ранньої вагітності. Щорічно реєструють близько 300 випадків штучного припинення вагітності у дівчат до 14 років та понад ЗО тис.

- у дівчат 15-17 років. Незапланована вагітність може призвести до народження хворої дитини, яка поповнить ряди дітей-інвалідів, а небажані діти - ряди дітей-сиріт. Сьогодні держава опікується понад 110 тис. соціальних сиріт, більшість з яких мають живих батьків.

Упродовж останнього десятиліття значно зросла кількість самогубств. За даними головного психіатра України, юнаки у 8-10 разів частіше, ніж дівчата, вдаються до самогубства. Дівчата теж намагаються вирішити свої проблеми за допомогою спроб суїциду, але смертність серед них значно нижча, ніж серед юнаків. Формування суїцидальної поведінки часто пов'язане з перенесеними психічними травмами: різними формами насильства, особливо сексуального, смертю близьких та рідних, сімейними конфліктами, а також конфліктами у школі із однолітками. Проблема самогубства серед молоді для свого вирішення потребує об'єднання зусиль педагогів, психологів та медиків.

Найболючішою проблемою сьогодення є зростання кількості осіб, що вживають алкогольні напої та наркотичні й психотропні речовини. В 2000 р. в Україні було зареєстровано понад 700 тис. хронічних алкоголіків і 67 тис. наркоманів. Враховуючи те, що кількість зареєстрованих алкоголіків складає лише 1/3, а наркоманів - 1/10-1/14 від реальної кількості хворих, можна вважати, що загальна кількість осіб, залежних від алкоголю і наркотиків перевищує 3 млн. (приблизно 7% працездатного населення України) В основному це люди репродуктивного віку.

Алкоголізм — одна з форм наркотичної залежності, а алкоголь — найслабший природний наркотик.

<< | >>
Источник: Лекція з Валеології. 2016

Еще по теме СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ:

  1. СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
  2. Менеджери та управлінці в галузі охорони здоров’я
  3. Історія організації охорони здоров’я в Україні
  4. Історія розвитку аптекарської справи в Україні
  5. Формування державної політики охорони здоров’я в Україні
  6. Система охорони здоров’я в Україні
  7. Некомерційні заклади охорони здоров’я
  8. Стандартизація медичної допомоги: сутність та функції
  9. ДОДАТОК 1 ЗАКОН УКРАЇНИ ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я
  10. ДОДАТОК 2 ЗАКОН УКРАЇНИ Про лікарські засоби
  11. Причини неконтрольованої ситуації з туберкульозу в Україні
  12. Порівняння практик знеболення в Україні з Принципами ВООЗ
  13. Актуальність надання паліативної допомоги в Україні.
  14. Аналіз ситуації щодо дотримання прав паліативних хворих в Україні.
  15. Медичні послуги як об’єкт адміністративно-правових відносин в галузі охорони здоров’я
  16. Стандарти надання медичних послуг
  17. Поняття та елементи механізму адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні
  18. 3.1 Зарубіжний досвід надання медичних послуг у країнах з різними моделями фінансування охорони здоров’я
- Pediatrics - Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -