Некомерційні заклади охорони здоров’я

Заклади охорони здоров’я, що працюють у формі державних унітарних підприємств, утворюються компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

• Кабінетом Міністрів — для закладів, що перебувають у загальнодержавній власності;

• обласними, районними, міськими, селищними, сільськими радами — для закладів, що перебувають у комунальній власності;

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції в межах, визначених Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває в державній власності і закріплюється за таким закладом охорони здоров’я на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Органом управління державного унітарного закладу охорони здоров’я є керівник (головний лікар), якого призначає орган, до сфери управління якого входить заклад, і є підзвітним цьому органу.

До категорії державних закладів охорони здоров’я відносяться комунальні унітарні заклади, що утворюються компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входять до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції в межах, визначених Господарчим кодексом України та інтими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного закладу охорони здоров’я перебуває в комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб’єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.

Найменування комунального унітарного закладу охорони здоров’я повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство. Наприклад, Аптека № 12 КП «Фармація».

Заклади охорони здоров’я, що перебувають у державній та комунальній власності, можуть здійснювати некомерційне господарювання. До таких закладів відносяться лікарні, аптеки, санаторно-курортно заклади тощо.

Некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інтих результатів без мети одержання прибутку.

Під некомерційним закладом розуміють будь-яку юридичну особу, що за основну мету своєї діяльності не ставить отримання прибутку та його розподіл між учасниками господарського процесу. Некомерційні заклади охорони здоров’я є невід’ємним елементом ринку медичних послуг, ринку медичної техніки, фармацевтичного ринку. Для таких закладів характерно:

♦ наявність юридичної особи;

♦ основною метою діяльності не є отримання прибутку;

♦ можливий прибуток не може бути розподілений між учасниками некомерцій- ного закладу.

Метою діяльності некомерційних закладів може бути:

♦ надання медичної допомоги;

♦ профілактика та реабілітація;

♦ надання освітніх послуг;

♦ здійснення управлінської діяльності;

♦ захист прав учасників медичного процесу (пацієнтів, лікарів, лікувально- профілактичних закладів, тощо);

♦ інті види діяльності, в основу яких не покладено отримання прибутку.

Держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрітньої і зовнітньої політики.

Суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лите державної власності, а також суб’єкти, державна частка в статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

До різновиду некомерційних організацій належать бюджетні установи, для яких одержання прибутку не є їх основною метою.

Бюджетні організації — це організації, які створені органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Функціонування закладів охорони здоров’я бюджетних установ регулюється бюджетним законодавством і нормативними актами Кабінету Міністрів України. Діяльність державних (комунальних) закладів регулюється відповідним законодавством України.

Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідних функцій.

Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджету, підлягають обов’язковій реєстрації в:

♦ органах податкової служби;

♦ Пенсійному фонді;

♦ органах Фонду соціального страхування;

♦ органах Державної служби зайнятості.

Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету, ведуть облік виконання бюджету й кошторисів видатків, який прийнято називати бюджетним обліком.

Предметом бюджетного обліку є процес виконання бюджету. Об’єктом бюджетного обліку є:

♦ доходи і видатки бюджету;

♦ фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання;

♦ витрати на утримання бюджетних установ;

♦ матеріальні цінності бюджетних організацій;

♦ грошові кошти в касі та на рахунках.

В Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно зі ст. 6 Закону про бухгалтерський облік, порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів бюджетних установ регулюється Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ). Воно розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних та позабюджетних коштів, валютних операцій, основних засобів. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України, на бюджетні установи не поширюються.

Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.

Централізовані бухгалтерії — найбільш поширена форма організації обліку. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних об’єднаннях, міністерствах, відомствах та їх управліннях, управліннях місцевих державних адміністрацій і виконують функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.

Централізація справила позитивний вплив на бухгалтерський облік і звітність: поліпшився функціональний розподіл обов’язків між працівниками, набули поширення прогресивні форми і методи обліку, скоротилися видатки на утримання апарату управління, з’явилася можливість порівнювати та узагальнювати результати аналізу і контролю виконання кошторисів однотипних установ, використовувати сучасну обчислювальну техніку.

Форми некомерційних організацій. У галузі охорони здоров’я некомерційні організації можуть бути створені в різних оганізацій-правових формах. Вибір форми залежить від цілей, з якими створюється некомерційна організація, її відносин із засновниками, можливих джерел фінансування тощо. Найбільш поширені на практиці організаційно-правові форми некомерційних організацій у галузі охорони здоров’я:

• Громадська організація.

• Фонд.

• Установа.

• Некомерційне партнерство.

• Автономна некомерційна організація.

• Об’єднання юридичних осіб.

• Державна корпорація.

Громадська організація (об’єднання) — добровільне об’єднання громадян, у встановленому законом порядку, що об’єдналися на основі спільності їх інтересів для задоволення духовних або інших нематеріальних потреб.

Громадське об’єднання утворюється за ініціативою його засновників: фізичних осіб (не менше трьох чоловік) і юридичних осіб (суспільних об’єднань). Засновники скликають з’їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут суспільного об’єднання, формуються керівні і контрольно-ревізійні органи. Засновниками, членами і учасниками суспільного об’єднання не можуть бути органи державної влади і органи місцевого самоврядування.

Прикладом такої громадської організації може бути Товариство Червоного Хреста України, яке є всеукраїнською добровільною громадською гуманітарною організацією.

Товариство Червоного Хреста України допомагає державі в наданні медичної і гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів та в мирний час, бере участь у наданні міжнародної допомоги в разі катастроф і надзвичайних ситуацій, забезпечує медико-соціальну допомогу найменш соціально захищеним верствам населення.

З’їзд Товариства Червоного Хреста України затверджує Статут Товариства, вносить до нього зміни і доповнення, обирає Президента Товариства та членів Правління Товариства і ревізійну комісію, заслуховує звіти Президента Товариства і Правління Товариства, здійснює право власності на майно та кошти Товариства, приймає рішення щодо припинення діяльності (реорганізації чи ліквідації) Товариства.

Товариство Червоного Хреста України та його місцеві організації з моменту їх державної реєстрації набули статусу юридичної особи. Товариство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків (у тому числі валютні), печатки зі своїм найменуванням, символіку, штампи, бланки.

Товариство бере участь у міжнародній доброчинній, благодійній діяльності, в інших міжнародних акціях гуманітарного характеру, що здійснюються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Різновидом суспільного об’єднання є професійний союз. Профспілка є добровільним громадським об’єднанням громадян, пов’язаних загальними виробничими і професійними інтересами. Вона створюється в цілях представництва і захисту соціально-трудових прав та інтересів громадян. Прикладом може бути Профспілка працівників охорони здоров’я України.

Фонд — некомерційна організація, що не має членства, установлена громадянами і (або) юридичними особами на основі добровільних майнових внесків і переслідуюча суспільно корисні цілі.

Засновницьким документом фонду є Статут, затверджений засновниками.

Фонд зобов’язаний щорічно публікувати звіти про використання свого майна. Цей захід спрямований на забезпечення контролю за використанням майна.

В Україні в галузі охорони здоров’я успішно працюють фонди, що створені окремою юридичною особою без участі урядових структур, наприклад, фонд «Відродження», який щорічно проводить низку наукових та соціальних програм.

У галузі охорони здоров’я працюють також фонди, засновниками яких виступають урядові структури. Наприклад, Український фонд соціальних інвестицій є неприбутковою організацією, створеною Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 28.04.2002 р. для виконання в Україні спільного проекту Уряду України і Всесвітнього банку «Фонд соціальних інвестицій». Виконання Проекту розраховане на 6 років і передбачає закупівлю устаткування, робіт і послуг для місцевих закладів охорони здоров’я та інших організацій соціального спрямування. Оплата договорів здійснюється Фондом, за рахунок засобів Всесвітнього банку, бюджетних коштів і засобів місцевих громад. У 2007 році Фондом було сформано список спеціалізованих постачальників медичного устаткування для пунктів першої медичної допомоги. Крім того, за сприянням цього Фонду готується тендер на постачання комплекту офтальмологічного обладнання, яке погоджено з одержувачем дитячим садком для дітей з порушеннями зору.

Установа (заклад) — некомерційна організація, створена власником для здійснення управлінських та інших функцій некомерційного характеру і що фінансується повністю або частково цим власником. Форму установи в галузі охорони здоров’я мають переважна більшість медичних, освітніх, наукових організацій.

Установа функціонує на основі статуту. Власник установи зобов’язаний фінансувати установу повністю або частково. На відміну від інших некомерційних організацій, установа не є власником свого майна. Вона володіє достатньо обмеженим правом оперативного управління своїм майном.