ГОСТРІ ВІРУСНІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ

Гострі вірусні респіраторні інфекції (ГВРІ) - це різнорідні за походженням вірусні хвороби. Збудники ГВРІ - малостійкі в навколишньому середовищі, під впливом дезинфікуючих речовин, нагрівання, ультрафіолетового опромінення і висушування швидко гинуть.

ГРВІ широко поширені і відіграють велику роль у патології дітей. Радикальні заходи профілактики і лікування відсутні. Джерелом інфекції для всіх ГРВІ є хворий, рідше вірусоносій. Максимальна заразність хворого проявляється в перші 3 дні хвороби, особливо велика в період катаральних змін. Тривалість заразного періоду - біля тижня, при аденовірусній інфекції - до 25 днів. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом, коли вірус попадає в навколишнє середовище з верхніх дихальних шляхів при розмові, кашлі, чханні.

Сприйнятливість дітей до ГРВІ велика, особливо від 6 міс. до З років. Діти старше 3 років сприйнятливі в основному до грипу. Після перенесеної ГРВІ виробляється імунітет, але він нестійкий, короткочасний, оскільки широка циркуляція вірусів сприяє виникненню повторних захворювань.

Поширенню захворюваност і ГРВІ в дошкільних закладах сприяє велика перевантаженість груп, незадовільні санітарно-гігієнічні умови, недостатня санітарно-освітня робота, пізня ізоляція хворих, погана якість медичного обслуговування.

Віруси ГРВІ - клітинні паразити. Вони порушують функцію клітин, а іноді й повністю їх руйнують. У першу чергу уражуються епітеліальні клітини дихальнихшляхів, але можуть уражатися й інші тканини, судинна система, при цьому виникає набряк, почервоніння, клінічно цс проявляється катаром верхніх дихальних шляхів. Нерідко віруси з кров’ю поширюються по всьому організму, уражаючи печінку, шлунково-кишковий тракт, серце, головний мозок та ін.

Інкубаційний період триває від декількох годин до 7 днів. Початок хвороби гострий із загальними явищами інтоксикації - підвищення температури, погіршення самопочуття, апетиту', сну. Г'РВІ можуть викликати ураження верхніх дихальних шляхів: риніти, тонзиліти, фарингіти, ларингіти, трахеїти, бронхіти, легень - пневмонію. У дітей раннього віку нерідко виникає астматичний бронхіт з ядухою, симптомами порушення газообміну; порушення функції кишечнику.

Тривалість ГРВІ невелика, часто без ускладнень. Інтоксикація триває 1 -2 дні, катаральні й інші явища зникають повільніше. Тривала температурна реакція пов’язана з приєднанням вторинної мікробної та вірусної інфекції. При ринітах, назофарингітах з’являється густе гнійне виділення із носа. При тонзилітах з’являється біль при ковтанні, атакож, розвивається фолікулярна або лакунарна ангіна, лімфаденіти. Ларингіти, ларинготрахеїті! при ГРВІ можуть протікати у вигляді крупа (приступу ядухи). Іноді при ГРВІ розвиваються отити (запалення середнього вуха).

Ускладнення при ГРВІ виникають рідко, переважно у дітей раннього віку, і пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної інфекції (пневмонія, отити, стоматити, цистити, нефрити, енцефаліти та ін.).

ГРВІ сприяють формуванню у дітей вогнищ хронічного запалення, розвитку алергічних захворювань, загостренню латентних вогнищ інфекції. Тому профілактика захворюваності дітей ГРВІ в дошкільних закладах - важливе завдання. Специфічна вакцинопрофілактика ГРВІ не розроблена у зв’язку з великою кількістю збудників. Тому основними заходами боротьби з ГРВІ є неспецифічні (раціональне харчуванням з достатнім вмістом вітамінів, загартовування, дотримання режиму дня, перебування на свіжому повітрі тощо).

Найбільш поширеними збудниками гострих респіраторних захворювань у дитячих організованих колективах є аденовіруси, риновіруси, рсовіруси, віруси грипу, парагрипу та ін.

Аденовірусна інфекція. Аденовіруси вперше були виявлені в аденоїдах і мигдаликах після їх видалення. На сьогодні відомо близько 50 типів вірусів.

Для аденовірусної інфекції характерна різноманітність клінічних форм хвороби: фарингокон’юнктивальна гарячка, первинна аденовірусна пневмонія та катар дихальних шляхів, кишкова форма.

Фарингокон 'юнктивальна гарячка. При цій формі аденовірусної інфекції спостерігається гострий початок, явища загальної інтоксикації, риніт зі значними серозними або серозно-гнійними виділеннями, фарингіт, трахеїт, бронхіт з вираженим ексудативним компонентом, кон’юнктивіт, набряк повік, набухання лімфатичних фолікулів глотки, збільшення (запалення) піднебінних мигдаликів. Перебіг хвороби тривалий. Гарячковими період становить 5-7, іноді 10 днів, зміни кон’юнктив і катаральні явища тривають 10-14 днів.

Аденовірусний катар верхніх дихальних шляхів - найлегша форма аденовірусної інфекції. Характерні виражені катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів. Загальний стан хворого задовільний. Тривалість гарячкової реакції - 3-6 днів.

Аденовірусна пневмонія - найважча форма аденовірусної пневмонії. Хворіють переважно діти першого року життя. Аденовірусній пневмонії властиві: велика кількість вологих і сухих хрипів, часте поєднання з іншими проявами аденовірусної інфекції - фарингітом, кон’юнктивітом. Перебіг хвороби затяжний.

Кишкова форма аденовірусної інфекції буває переважно у дітей грудного віку. Характеризується помірно частими рідкими випорожненнями з домішками слизу, іноді блюванням; незначним підвищенням температури тіла, одночасним розвитком катару верхніх дихальних шляхів.

Аденовірусна інфекція може також мати форму кон’юнктивіту, тонзилофарингіту. Ці форми аденовірусної інфекції характеризуються вираженою контагіозністю.

Риновірусна інфекція (гострий контагіозний нежить). Збудник - риновірус, який містить РНК. Відомо більш як 50 серотипів риновірусів.

Риновірусна інфекція характеризується водянистими виділеннями з носа та впертим чханням. Пізніше виділення стають в’язкими, при приєднання бактеріальної флори - слизово-гнійними. Спостсріга- ється також ін’єкція судин кон’юнктиви повік та очного яблука, іноді - сльозотеча. Загальний стан погіршується незначно. У деяких хворих після перенесеної риновірусної інфекції частково послаблюється або втрачається нюх. Дуже рідко при риновірусній інфекції спостерігаються нетривалі явища загальної інтоксикації з підвищенням температури тіла до 38 °С і більше. Тривалість хвороби 6-7 днів.

Реовірусна інфекція. Збудник - рсовірус, який містить РНК. Відомо три серотипи реовірусів. Джерело інфекції - хворий з клінічно вираженою або безсимптомною формою хвороби. Шлях передачі інфекції - повітряно-краплинний та фекально-оральний. Хворіють переважно діти першого року життя. Хвороба починається гостро і проявляється або катаром верхніх дихальних шляхів, або поєднанням його з кишковими розладами. При синдромі катару верхніх дихальні шляхів загальний стан хворого майже не змінюється.

Поєднання його з кишковими розладами супроводиться явищами загальної інтоксикації (підвищення температури тіла до 38 °С, зниження температури тіла аж до відмови від їжі), метеоризмом, болями в животі, пінистими випорожненнями дуже неприємного запаху. Тривалість хвороби - 6-10 днів.

Респіраторно-сенцитіальна інфекція. Збудник - рсспіраторно- сенцитіальний вірус (PC-вірус), який містить РНК.

Під час епідеміологічних спалахів хворіють, як правило, 100% дітей дошкільного віку. В цьому віці РС-інфскція характеризується значною частотою бронхіолітів, пневмоній з астматичним синдромом і розвитком дихальної недостатності. У дітей старшого віку РС- іифекція звичайно проявляється катаром дихальних шляхів на фоні помірних явищ загальної інтоксикації.

Грип - гостре інфекційне захворювання, яке характеризується явищами загальної інтоксикації, катаральним запаленням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, значною схильністю до приєднання вторинної бактеріальної інфекції

Збудник грипу - фільтрівний вірус.

Джерело інфекції - хвора людина. Період її контагіозності - 3- > ДНІВ (рідко - до 7 днів) від моменту появи перших ознак хвороби.

Шлях передачі -повітряно-краплинний, на відносно близькі відстані від хворого. До грипу сприйнятливі всі вікові групи.

Вхідні ворота інфекції - верхні дихальні шляхи. Вірус грипу розмножується в епітеліальних клітинах верхніх дихальних шляхів, зумовлює дегенеративні зміни і відторгнення цих клітин. Порушується бар’єрна функція дихальних шляхів. Створюються сприятливі умови для активації вторинної бактеріальної флори. Загальнотоксична дія вірусу грипу на організм пов’язана зі всмоктуванням його токсинів у русло крові, з токсемією. Порушення вегетативної іннервації судин внаслідок дії токсину та безпосередня дія його на судинну стінку погіршують циркуляцію крові й спричинюють розлади функції органів дихання та нервової системи. Ці розлади поглиблюються активізацією бактеріальної флори.

Інкубаційний період при грипі триває 1-2 дні, іноді скоро­чується до кількох годин. Початок хвороби гострий. Температура тіла підвищується до 38-40°С, з’являється головний біль З переважною локалізацією в ділянці лобата очей, ломота по всьому тілу, біль у м’язах, суглобах, у попереку. Виражена загальна слабкість. Перелічені вище симптоми загальної інтоксикації максимально проявляються в перші 2-3 дні хвороби. В ці дні катаральні явища ще незначні або їх навіть немає. Спостерігається закладання носа, неприємні відчуття за грудиною, сухе покашлю­вання. Іноді виникають носові кровотечі та інші прояви токсичного ураження судин. Вони характерні для тяжких форм грипу.

Розрізняють легку, середньої важкості та тяжку форми грипу. Різновидом тяжкої форми грипу є токсичний грип, який характеризу­ється бурхливим зростанням проявів симптомів хвороби з переважним ураженням центральної нервової системи (порушення свідомості різного ступеня, психічні розлади, в основному марення, судороги), явища серцево-судинної недостатності, геморагічним синдромом.

Поряд з інтоксикацією катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів займають основне місце в клінічній симптоматиці. З 2-3-го дня хвороби спостерігаються риніт (серозні виділення з носа, потім мокрий кашель з харкотинням). При активації бактеріальної флори виділення з носа та харкотиння стають слизово-гнійними або гнійними.

У дітей раннього віку, особливо першого року життя, при грипі часто виникають диспепсичні розлади (випорожнення з домішками слизу 3-5 разів на добу). У старших дітей під час грипу може бути біль у животі (абдомінальна форма).

Перебіг неускладненого грипу нетривалий. Інтоксикація зберігається протягом 2-4 днів, підвищення температури тіла - 2-5 днів. Катаральні явища зникають повільніше.

До специфічних засобів лікування грипу належать: донорський протигрипозний гама-глобулін (імуноглобулін), людський лейкоцитар­ний інтерферон.

Протигрипозний імуноглобулін має ефект тільки на початку хвороби - в перші 1-3 дні. Людський лейкоцитарний інтерферон перешкоджає розмноженню вірусу грипу, запобігаючи дальшому прогресуванню хвороби. Доцільне є лише раннє його застосування - у перші 1-2 дні.

При лікуванні грипу та профілактиці його ускладнень важливе значення має дотримання постільного режиму. Рекомендується вживати достатню кількість теплого питва (чай, молоко), оскільки цс сприяє виведенню токсинів із організму. При високій температурі тіла (38°С і більше застосовують протигарячкові засоби (парацетамол, амідопірін) та ін. У залежності від симптомів грипу призначають відповідні симптоматичні засоби: відхаркувальні, спазмолітичні та ін. Антибіотики призначають при тяжких і середньотяжких формах грипу у дітей раннього віку, коли є ускладнення та супровідні захворювання (бактеріальні процеси, природжені пороки серця).

Профілактика. Застосовують живі грипозні вакцини для впутрішньом’язового введення. Імунітет зберігається протягом 1,5-2 років. З мстою профілактики грипу та ГРВІ застосовують людський лейкоцитарний інтерферон для інтраназального закапування або розпилення 5-6 разів на добу для скстренної профілактики і при безпосередній загрозі зараження.

Лейкоцитарний інтерферон нешкідливий, ним можна користуватися протягом тривалого часу - доти, доки існує загроза зараження.

Для профілактики грипу застосовують також афлубін, який підвищує іммунні властивості організму.

Тривалість імунітету при введенні імуноглобуліну -18-20 днів.

Заходи у вогнищі. 1. Хворих на грип ізолюють. 2. Якщо € показання (тяжкі та ускладнені форми грипу, ранній вік хворого, неможливість ізоляції і забезпечення догляду вдома), то госпіталізують. Строк ізоляції - 7 днів від початку хвороби.

3. Контактним з хворим дітям раннього і дошкільного віку з мстою екстреної профілактики доцільно призначати протигрипозний імуноглобулін або лейкоцитарний інтерферон. 4. За вогнищем у дошкільному закладі встановлюють медичний нагляд.

Загальні санітарно-профілактичні заходи: систематичне провітрювання приміщень, вологе прибирання, опромінення приміщень ртутно-кварцевою лампою, носіння марлевих масок.

1. Які найбільш поширені ГРВІ зустрічаються у дітей?

2. Які заходи потрібно проводити для профілактики ГРВІ?

3. Які прояви грипу?

4. Які специфічні і загальнооздоровчі заходи проводять з метою профілактики грипу?

На основі медичних даних і опитувань вихователя виявити в прикріпленій групі дітей, які часто і тривало хворіють респіраторними захворюваннями. З’ясувати особливості їх соматичного та нервово- психічного стану. Скласти план загальнооздоровчих заходів для цих дітей.

6.4.