ГІГІЄНІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дошкільний вік (3-6 років) характеризується швидкими темпами росту скелета і м’язової маси. Особливості психіки дітей цього віку зумовлюють доцільність коротких за часом, але часто повторюваних занять різноманітного ігрового змісту.

Недопустимі перевантаження організму, пов’язані з силовими навантаженнями і загальною втомою. У молодшому дошкільному віці (3-4 роки) необхідно створити всі умови для засвоєння дитиною багатьох видів найпростіших рухів, дій і загартовуючих процедур. У 5-6 років дітям необхідно опанувати нові види фізичних вправ, підвищити рівень фізичної спроможності, слід заохочувати їх до участі в колективних іграх і змаганнях з однолітками. Заняття фізичними вправами слід проводити щоденно у формі ранкової зарядки, занять для засвоєння і вдосконалення рухів та різноманітних ігор. Тривалість заняття у 3-х річному віці на початку періоду -10-15 хвилин, на кінець його - 20-25 хвилин: у 4-х річному віці - 30-35 хвилин 3-4 рази на тиждень; у 5-ти річному віці - до 40 хвилин.

Слід враховувати, що вік 5-го року життя є критичним для багатьох параметрів фізичного здоров’я дитини. В цей період спостерігається ослаблення деяких ланок м’язової системи і суглобових зв’язок, що може призвести до порушення постави, плоскостопості, сплющення грудної клітки. І тільки правильно організована фізична активність дітей, регулярні і правильно побудовані заняття фізичними вправами запобігають розвитку цих порушень.

На 6-му році життя дедалі більшу увагу треба приділяти спеціальному розвиткові окремих фізичних якостей і здібностей, особливо витривалості та швидкості. Завдання таких занять полягає в підготовці дитини до керування рухами та їх енергетичного забезпечення, а також психіки до значного підвищення розумових і фізичних навантажень, які виникнуть у зв’язку з початком навчання у школі.

Спостерігаючи за тим, як ходять діти 3-5 років, можна помітити, що темп їх ходьби нерівномірний, діти часто махають у такт ходьби однією рукою, ідуть, згинаючи коліна, зовсім не відривають ніг від підлоги, сутуляться, дивляться під ноги, опускають голову на плечі.

В цьому віці треба насамперед звернути увагу на координацію рухів, привчати до поперемінного рухання руками в такт ходьбі, орієнтації в просторі.

Дошкільнятам рекомендується ходьба з гімнастичною палкою на плечах, лопатках, перед грудьми, з фіксованим положенням рук (на плечах, уздовж тулуба, розведеними в сторони, за головою).

Треба також вправлятися у ходьбі на носках та п’ятках, зовнішній та внутрішній поверхні ступні, на пальцях, з високим підніманням стегна.

У старших дітей продовжують удосконалювати навички ходьби правильна постава, рівномірний рух руками). Дошкільнята повинні навчитися ходити в організованій колоні зі зміною темпу та напрямку.

Під час бігу можна спостерігати дрібний крок, значне розведення рук у сторони, біг на зігнутих у колінному суглобі ногах. Неправильний біг зумовлений недостатнім розвитком опорно- рухового апарату. Тому треба вчити дітей правильних рухів зігнутих в суглобах руками, ставити ногу з носка, тримати тулуб під час бігу рівно з невеликим нахилом вперед.

Оволодіти навичкам бігу допомагають підготовчі вправи: біг з високим підніманням стегна, біг з перешкодами. У віці 6-7 років навчаються бігові з прискоренням до максимального значення, бігові зі зміною темпу та напрямку за сигналом, бігові зі скакалкою, м’ячем, наввипередки.

Вправи з рівноваги сприяють розвиткові координації рухів, спритності, сміливості, впевненості в своїх силах. Спочатку навчаються виконувати вправи з рівноваги на підлозі: ходьба між лініями, предметами, по дошці певної ширини. Потім виконують складніші вправи - ходьба по гімнастичній лаві (висотою 20 см), один край лави піднімають на висоту 15-20 см, пізніше - ходьби на дошці, що піднята одним краєм на висоту 15-20 см.

Необхідно слідкувати, щоб під час ходьби дитина дивилася перед собою, зберігала правильну поставу, руки можуть бути опущені вздовж тулуба, підняті перед собою, розведені в сторони.

Вправи з лазіння корисні для дошкільнят, але вони потребують значного фізичного навантаження.

Не можна вимагати правильного виконання завдання через недосконалу координацію рухів. Проте необхідно звертати увагу і не пропускати щаблі при лазінні. Дошкільнята досить швидко оволодівають навичками підлізання під різні предмети, перелізання через них.

Дітей дошкільного віку привчають правильно стрибати у довжину з місця, з розбігу в глибину, висоту.

Стрибок у довжину з місця. Вихідне положення перед стрибком - ноги напівзігнуті, тулуб нахилений уперед, руки відведені назад у сторони. Відштовхуються обома ногами, з одночасним змахом руками вгору. У польоті ноги згинаються в колінах та виносяться вперед, руки в цей час опущені вздовж тулуба. Під час приземлення дитина присідає, руки виносить уперед і в сторони.

Навчають техніці стрибка з місця лише після того, як оволодіють навичками підстрибування на двох ногах, розміщених разом із пересуванням уперед, стрибки через стрічку, через “струмок”. З віком ширина “струмка” поступово збільшується.

Стрибки в глибину. Навчають дітей цьому стрибку тоді, коли оволоділи навичками стрибка з місця. Найважче - правильно приземлитися (щоб уникнути травмування). Тому потрібно приземлюватися обов’язково на м’яку опору.

Стрибок у довжину з розбігу відноситься до досить складних видів стрибків, тому його виконують діти з 5-6-річного віку.

Техніка виконання стрибка з розбігу така: після рівноприскореного розбігу останній крок роблять дещо коротшим, відштовхуються однією ногою з одночасним махом рук вперед, вверх. Потім ноги згинають, а перед приземленням виносять уперед. Приземлення проводять на п’ятки чи на всю поверхню ступні, руки виносять уперед і в сторони.

Формування навичок у виконанні стрибка з розбігу здійснюється послідовно, спочатку треба освоїти відштовхування однією ногою і а приземлення, правильного маху руками з розбігу.

Діти віком 5-7 років можуть виконувати стрибок у висоту з розбігу. Навчаються виконувати цей стрибок поступово. Спочатку стрибають через мотузок з розбігу в один крок, мотузок знаходиться на висоті 10-15 см.

потім збільшують довжину розбігу до 8-12 м, а висоту до 55 см.

Необхідно підібрати місце для приземлення. Це може бути килимок, мат чи пісочниця. Не дозволяється при виконанні стрибка приземлятися на одну ногу, оскільки значно збільшується навантаження на опорно-руховий апарат.

Техніка виконання стрибка: розбіг проводиться перпендикулярно до перешкоди (мотузка чи резинка, натягнута між двома стояками), відштовхування однією ногою з одночасним змахом рук вверх, у фазі польоту ноги максимально згинають, приземлення відбувається на обидві ноги.

Стрибкам зі скакалкою навчають з 5 річного віку. Підбирають скакалку в залежності від росту дитини. Починають вправу так: стають двома ногами на середину скакалки. Вона повинна бути підібрана так, щоб руки при оптимальній довжині її були нарівні пояса. Потім обертають у повільному темпі, а далі - у швидкому. Стрибати треба поперемінно на обох ногах.

Вправи з метання розвивають влучність, координацію рухів, зміцнюють м’язи рук та тулуба. Цікаво для дітей підкидати м’яч вгору та ловити його, ловити м’яч після відбиття від підлоги, кочення його до предметів, з метою збити їх.

Техніка метання предмету: при метанні предметів правою рукою дитина повертається боком в сторону кидка, відставляє назад праву ногу, переносить на неї вагу тулуба, виконуючи змах рукою з-за спини через плече. Під час кидка вага тулуба переноситься на праву ногу, метати слід як правою, так і лівою рукою. Це забезпечує рівномірне навантаження на м’язові групи тулуба.

5-7-річні діти повинні оволодіти навичками кидання та ловлі м’яча в парах і по колу.

Гігієнічні вимоги до проведення ранкової гімнастики

Ранкова гімнастика - це обов’язкова форма занять фізичними вправами. Вона сприяє посиленню діяльності всіх органів і систем, підвищує фізіологічні процеси (обмін речовин, кровообіг, дихання, діяльність ЦНС).

Ранкова гімнастика в дитячих закладах проводиться з третього року життя і проводиться регулярно. Систематичне заняття ранковою гімнастикою сприяє розвитку правильної постави, тренує організм, посилює діяльність внутрішніх органів, готує організм до навантажень протягом дня.

Тривалість її у молодшій групі (3-4 роки) - 4-5 хв.; у середній (4-5 років) - 5-6 хв.; у старшій (5-6 років)-6-8 хв.; у підготовчій (6-7 років) -8-10 хв.

Основною вимогою для проведення гімнастики в літній період є проведення її на свіжому повітрі - майданчик для гри дітей, а в зимовий період - в добре провітреній кімнаті при температурі повітря не більше 18°С.

Для того, щоб заняття підвищували опірність до несприятливих кліматичних умов, одяг під час виконання вправ повинен бути легким. Найкраще одягти трусики та майку, спортивні тапочки.

Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, включати стрибки, біг, ходьбу, різноманітні вправи для різних груп м’язів.

На початку заняття ввідна ходьба (до 1 хв.) та короткочасний біг (15- 20 с.), що сприяє організації колективу та підготовці до фізичного навантаження. Потім проводиться шикування в шеренгу чи в коло для проведення гімнастичних вправ.

Першими, як правило, виконую! ься вправи для м’язів плечового поясу і верхніх кінцівок, які сприяють розширенню грудної клітки, поглибленню дихання, формуванню правильної постави (потягування, піднімання рук в сторони, вверх, кругові рухи руками). Потім виконуються вправи для нижніх кінцівок, м’язів тулубу та живота. У молодшій групі треба виконувати по одній вправі для різних груп м’язів, у старшій та підготовчій групах по 2-3 (присідання, нахил вперед та в сторони, піднімання ніг). Більшість вправ, що входять до складу ранкової гімнастики для дітей старшої та підготовчої і руни доцільніше проводити із вихідного положення лежачи. Це створює тверду опору, зумовлює правильність виконання вправ, допомагає формуванню правильної постави.

Повторюються вправи для дітей молодшої групи 4-6 разів, для старшої та підготовчої -6-10 разів.

До комплексу доцільно ввести спеціальні вправи коригуючого характеру. До групи вправ, що сприяють закріпленню правильної постави, входять такі, що укріплюють м’язи спини, плечового поясу, живота. З метою випрямлення хребта та вірного утримання голови необхідні вправи під час яких, дитина одночасно витягує вверх руки та підіймає голову (“човник”, “жабка”, “капелька” ).

Показані також вправи для розвитку рухливості хребта (нахили та повороти в сторони). З метою зменшення лордозу необхідно виконувати вправи з прогинанням спини, для збереження правильної постави - вправи для укріплення м’язів живота (нахили та випрямлення тулуба, згинання та розгинання ніг, піднімання прямих ніг в положенні лежачи на спині).

До комплексу вправ для ранкової гімнастики доцільно вводити вправи для зміцнення та правильного формування склепіння ступні: ходьба на носках та зовнішньому краю ступні, по ребристій дошці, піднімання на носки, катання стопами м’ячів.

Закінчується гімнастика стрибками на місці чи бігом і короткою ходьбою, мета якої - привести організм до звичайного стану, стрибки повторюються 6-8 разів (діти 4 років), 16-18 разів (діти 7 років).

При виконанні вправ ранкової гімнастики необхідно використовувати додаткові предмети (м’ячі, обручі, прапорці), що сприяє підвищенню інтересу до вправ.

Орієнтовний комплекс вправ для дітей 3-4 років.

1. “Прапорці”. Стати прямо, ноги на ширині плечей. Взяти прапорці у руки, опустити їх. Підняти прапорці угору, тримаючи руки на ширині плечей (“помахай прапорцями”) і опустити їх, 5-6 разів.

2. “Постукай”. Стати прямо, ноги на ширині плечей. Присісти, постукати прапорцями по підлозі. Встати, 5-6 разів.

3. “Пострибай”. Прапорці тримати у руках, руки розвести у сторони, пострибати на місці 5-6 разів. Після 2 - 3-хвилинного відпочинку повторити стрибки ще 1- 2 рази.

4. Гімнастику закінчити спокійним ходінням протягом 20-30 с.

Орієнтовний комплекс вправ для дітей 5-6 років.

1. “Качки”. Підняти руки в сторони, рухати ними згори донизу, вимовляючи: “Качки розкрили крила, кря-кря-кря”. Повторюють у повільному темпі 4 - 5 разів.

2. Присісти, опустити голову вниз, вимовляти: “Качки п’ють водичку, кря-кря”. Виконують повільно 3-4 рази.

3. Покласти руки на пояс, нахилити тулуб уперед, промовляючи: “Качки побачили черв’ячка, кря-кря”. Діти присідають і йдуть навшпиньки “качиним” кроком у повільному темпі 10 с; 1 - 2 рази.

4. Ходіння протягом 20-30 с.

Гігієнічні вимоги до проведення фізкультурного заняття

Фізкультурне заняття - основна форма систематичного навчання дітей, завданням якої є вдосконалення рухових навичок і виховання фізичних якостей.

Фізкультурне заняття складається з трьох взаємопов’язаних частин - вступної, основної та заключної.

Завдання вступної частини - викликати інтерес та емоційний стан на заняття, активізувати увагу, підготувати організм до фізичного навантаження.

З цією мстою дітям пропонуються знайомі вправи - для формування правильної постави, профілактики плоскостопості, пов’язані з орієнтуванням в просторі та колективі. До таких вправ відносяться шеренгові: різні шикування в шеренгу (по-одному. двоє, троє, четверо), ходьба різних видів (на носках, п’ятках, внутрішній стороні ступні, навприсядки), біг з різними завданнями (поворотом за вказаним напрямком, зміною ведучих, темпу). Закінчується вступна частина шикуванням у шеренгу чи коло.

Завдання основної частини - навчити виконувати загально- розвиваючі вправи, ознайомити з технікою виконання нових вправ, повторити вправи на рухи, які вже відомі. Після цього проводиться рухлива гра.

Для зацікавлення загальнозміцнюючі вправи виконуються з мілким інвентарем: прапорці, гімнастичні палки, обручі, м’ячі та ін. Підбирають вправи так, щоб поступово включалися в роботу різні ірупи м’язів. Першими потрібно виконувати вправи для розвитку м’язів плечового поясу, з метою формування правильної постави.

Другими - вправи для розвитку черевного пресу та ніг. Третіми - вправи для розвитку м’язів спини та гнучкості хребта. Виконання цих вправ передбачає поступове підведення організму до значного фізичного навантаження.

В підготовчій групі (6-7 років) доцільно планувати на одному фізкультурному занятті 2-4 вправи з основних рухів, причому - одна вправа розучується як нова, а всі інші повторюються.

При поєднанні вправ та рухів, необхідно враховувати їх інтенсивність (вправи чи рухи високої інтенсивності поєднуються з вправами низької інтенсивності, чи дві вправи середньої інтенсивності). Такий підбір вправ (з правильним чергуванням різної важкості та моментів активного відпочинку) забезпечує умови регуляції функції ЦНС, діяльності серцево-судинної та дихальної систем, забезпечує підтримання на високому рівні фізичної працездатності.

Виконання основних рухів, що потребують участі всієї м’язової системи, підвищує функціональний стан організму і підводить його до значного навантаження в рухливій грі. Рухлива гра характеризується високим ступенем емоційного настрою.

Під час рухливих ігор рівень рухової активності у дітей одного віку різний. Одні діти багато бігають, стрибають, інші - пасивні та малорухливі. Малорухливих дітей потрібно стимулювати до гри, доручати їм “активні ролі”, а дітям котрі збуджені - ролі для погашення активних рухів.

Зацікавлення змістом та процесом гри, швидкість та точність реакції на сигнали - це кульмінація підняття життєвих сил. Тривалість заняття наведена в таблиці № 9.

Таблиця №9

Загальна тривалість і тривалість структурних частин фізкультурного заняття дітей 3-7 років

Вікова група (роки)	Загальна тривалість заняття (хв.)	Т	тивалість структурних частин (хв.)
		вступної	ОСНОВНОЇ			заключної
			загально- розвиваючі вправи	навчання основним рухам	рухливі ігри
3- 4 4- 5 5- 6 6- 7	15-20 20-25 25-30 30-35	2- 3 3- 4 3-4 3-4	4- 5 5- 6 6- 7 7- 8	9-Ю 11-12 13- 15 14- 15	3-4 3-4 4 4	2- 3 3- 4 4- 5 4-5

Заключна частина заняття включає ходьбу в інтенсивному темпі з поступовим зменшенням його. Ходьба може бути замінена малорухливою грою чи хороводною грою. В заключній частині навантаження потрібно знизити, щоб зменшити зсув у показниках серцево-судинної та дихальної систем і приблизити їх до вихідних даних.

Рухливі ігри - основна рухова діяльність. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво-необхідних рухів, розвитку фізичних якостей, моторики і рухових навичок, вихованню рис характеру. Цінність ігор у тому, що в них рухи виконуються в різних ігрових ситуаціях, що сприяє удосконаленню рухових навичок. розвитку координації рухів, вихованню спритності, сміливості. Щоб використати всі можливості для ігрової діяльності протягом дня, необхідно дотримуватись установленого режиму, враховувати вікові особливості, фізичну підготовленість, інтереси, кліматичні умови.

При плануванні рухових ігор слід приймати до уваги пору року і погодні умови. Осінню та в зимові морозні дні свіже чисте повітря сприятливо впливає на організм, загартовує нервову систему, підвищує опірність до захворювань. При холодній погоді ігри з активним рухом чергуються з іграми з помірним рухом. Таке чергування характеру та темпу рухової діяльності створює можливість для відпочинку.

У теплу пору року розширюється вибір рухових ігор. Для організації гри необхідно використовувати природні умови. Майданчики для гри повинні бути обладнані фізкультурними знаряддями (прапорці, обручі, гімнастичні палки, м’ячі, скакалки, машинки, лопатки, відерця та ін.)

В силу різної фізичної підготовки та індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності, стану здоров’я, діти одного віку по-різному переносять однакове фізичне навантаження. Вихователь повинен стежити за тим, як виконуються фізичні вправи, одних малюків обмежувати, інших - стимулювати.

Отже, різноманітні рухливі ігри сприяють гармонійному розвитку та оздоровленню організму.

Гігієнічні вимоги до проведения занять з додаткових форм фізичного виховання. До додаткових форм фізичного виховання відносяться фізкульїхвилинка, фізкультрозминка, прогулянка.

Фізкультхвилинка (короткочасні фізичні вправи) проводяться в дошкільному закладі в перерві між навчальними заняттями. Значення її полягає в зміні характеру діяльності та положення дитини шляхом рухової активності, зняття втомлюваності.

Якщо в процесі заняття дитина довго сидить, то виникають застійні явища, які негативно впливають на нервову систему та викликають почуття втомлюваності. Цс виникає при порушенні тривалості заняття.

Фізкультхвилинка направлена на відновлення уваги та стану всього організму. Виконання фізичних вправ чи рухлива гра ЗУМОІІІІНК роботу м”язів. Це підсилює кровообіг, підвищує пі ієні ііпііісіь роботи серця, дихання, активізує кровообіг мозку, відновлю* емоційний стан, підвищує увагу.

Фізкультрозминка складається з 2-3 вправ на розгинання тулуба, рухів руками, ходьби на місці.

Прогулянка - це повітряна ванна в русі (завдяки впливу свіжого повітря на тіло). Регулярне проведення її удосконалює рухові навички, загартовує організм, виховує витривалість, сприяє пізнанню навколишнього світу.

Пішохідні прогулянки та екскурсії за межі дошкільного закладу корисні для дітей. Краще їх проводити влітку. До змісту прогулянок вводять рухливі ігри з використанням дрібних фізкультурних знарядь. В зимовий час прогулянки також доцільні. Вони мають оздоровче та виховне значення, виховують інтерес до туризму, бадьорість духу, витривалість. На прогулянці діти йдуть вільно, групуючись за бажанням. Групування по парах треба проводити в тому випадку, коли необхідно перейти дорогу.

Якщо під час прогулянки намічено проведення заняття з фізичої культури, то в нього вводяться вправи з використанням природніх умов, з предметами з вихідного положення сидячи, стоячи, метання на дальність у ціль (невеликими каміннями, шишками, каштанами).

Спортивні розваги

Одним з найважливіших засобів фізичного навантаження є вправи спортивного характеру: катання на санках, ковзанах, ходьба на лижах, їзда на велосипеді, плавання, спортивні ігри - хокей, футбол, теніс, баскетбол.

Спортивні розваги (катання на ковзанах, санках, ходіння на лижах) дуже корисні, бо сприяють загартовуванню організму, поліпшують роботу легень і серця, виховують у дітей любов до спорту.

Найпоширенішим видом спортивних розваг для малят є катання на санках.

Привчають дітей кататися на санках з 3-4 років. На подвір’ї роблять гірку зі снігу, утрамбовують і поливають водою. Дорослі стежать, щоб діти під час катання не перебігали гірку поперек спуску, а піднімались збоку.

Дітей 4-5 років можна привчати ходити на лижах, які треба правильно підбирати. Лижі підбирають по зросту. Так, для дитини 5 років підійдуть лижі довжиною 110-115 см, a 6-7 років—120- 124 см. Палиці дають лише тоді, коли діти навчаться вільно рухатися без них. Спочатку дітей одягають як звичайно (шуба або зимове пальто і зимова шапка), коли ж вони засвоять прийом ходіння на лижах, їм дозволяють їздити в лижному костюмі, під який одягають теплу білизну (в холодну погоду - вовняні речі). Тривалість лижної прогулянки для дітей 6-7 років - 35 хв. з перервами через кожні 10 хв. по 2 хв. на відпочинок. Дитину привчають доглядати за лижами, очищати їх від снігу, насухо витирати.

Ходьба на лижах зміцнює і розвиває всі основні групи м’язів, сприяє вдосконаленню діяльності серцево-судинної і дихальної систем.

Дуже корисно також бігати на ковзанах. Катанню на ковзанах рекомендується навчати дітей з 5 років. Кріплення на них повинно бути міцним. Спочатку дитина може ковзатися на ділянці з утрамбованим снігом, а коли навчиться правильно їздити, — і на справжній ковзанці (від 10 до ЗО хв.). Якщо температура повітря нижча 10° С, дітей на ковзанку не пускають. Цей вид спортивних вправ при правильній його організації позитивно впливає на розвиток основних груп м’язів, сприяє формуванню правильної постави, стопи, розвиває такі фізичні якості як швидкість, витривалість, спритність, рівновагу.

Найулюбленішим видом спорту влітку є їзда на велосипеді (на подвір’ї).

Катання на велосипеді доступне дітям з 2-3 років. Розміри велосипеда повинні відповідати зросту дитини. Тривалість їзди без перерви з перемінною швидкістю зростає: від 10-12 хвилин у дітей 3-4 років до 20-30 хвилин у дітей 6-7 років.

Катання на велосипеді сприяє розвитку фізичних якостей - витривалості, спритності, в процесі катання на велосипеді зміцнюються м’язи ніг і стопи, тренуються серцево-судинна і дихальна системи.

Плавання є життєво необхідною навичкою, якою повинні оволодіти всі діти. Питання щодо навчання дітей плаванню з раннього віку (2- 3 місяців) вивчаються в усьому світі. Спостереження показують, що діти, які займаються плаванням з раннього віку, значно рідше хворіють, мають хороший фізичний розвиток і здоров’я. При систематичних заняттях плаванням у дітей формується правильна постава, вдосконалюються основні рухи.

При навчанні дітей плаванню в дошкільних закладах повинен дотримуватися принцип систематичності і поступовості збільшення часу перебування в басейні з поступовим вивченням навичкам плавання.

Вправи спортивного характеру можна проводити одночасно з усією групою чи індивідуально з кожною дитиною. Найважливіша умова для виконання даних вправ - дозування фізичного навантаження відповідно до віку.

4.7.

<< | >>

↑

Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГІГІЄНІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ:

- Основы педиатрии -

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -