АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОРНО- РУХОВОГО АПАРАТУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У розвитку дитини велике значення має стан опорно-рухового апарату - кісткового скелета, суглобів, зв’язок, м’язів.

Окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканини на кісткову, починається ще у впутрішньоутробному періоді і триває до настання статевої зрілості.

Кістки дитини, порівняно з дорослими, містять більше води і менше мінеральних речовин, м’якші, еластичніші та менш ламкі. Маленькі діти часто переносять значні травми без переломів кісток. Поява точок окостеніння, які можна виявити за допомогою рентгенологічного дослідження, має певну закономірність. У практичній діяльності необхідно знати фізіологічні строки закриття тім’ячок і швів черепа, а також час прорізування зубів, які відображають перебіг процесів окостеніння.

Пропорції дитячого черепа відрізняються від пропорцій черепа дорослої людини. У дітей значно переважає мозкова частина. На голові новонародженого розрізняють такі шви: лобовий шов (між лобними кістками), вінцевий (між обома лобними і обома тім’яними), стрілуватий, або сагітальний (між тім’яними), і ламбдоподібний (між обома тім’яними і потиличною кістками), тім’яно-сосковий (між висковою і тім’яною кістками з кожного боку).

Переднє тім’ячко знаходиться в місці стику вінцевого і стрілуватого швів. Воно з’єднує 4 кістки (2 лобні і 2 тім’яні) і має ромбоподібну форму. Гострий кут ромба спрямований уперед, а тупий - назад. Заднє тім’ячко розташоване на місці з’єднання стрілуватого і ламбдоподібного швів і має трикутну форму. Бічних тім’ячок налічується по два з кожного боку, причому клиноподібні тім’ячка визначаються на місці сходження тім’яної, лобної, скроневої та великого крила клиноподібної кісток, а соскоподібні розміщені на стику тім’яної, потиличної та скроневої кісток і мають правильну форму.

Після народження у дітей відкритими є переднє тім’ячко і шви черепа, у 25 % новонароджених - заднє тім’ячко, Бічні тім’ячка бувають відкриті тільки у глибоко недоношених новонароджених.

Показником правильності розвитку і формування кісткової системи є процес прорізування зубів, що відбувається в два етапи: поява молочних зубів і заміна їх постійними. Молочних зубів 20, постійних - 32. Строки прорізування зубів у різних дітей неоднакові. Перші молочні зуби (медіальні різці) починають прорізуватися у 6- 8 міс, проте у здорових дітей можливі відхилення (4-9 міс). Латеральні різці прорізуються, як правило, у 9-12 міс; перші корінні зуби - у 12-15 міс, ікла - у 17-20 міс, другі корінні - у 21 -24 міс.

Отже, прорізування молочних зубів закінчується у 2-2,5 роки. Це фізіологічний процес, який не спричинює захворювань. Досить постійним є порядок прорізування зубів, однак і тут можливі відхилення. Для молочних зубів порядок прорізування схематично можна зобразити за такою формулою:

У 5-8 років прорізуються перші постійні зуби - великі корінні (моляри), а з 7-8 років починається заміна молочних зубів постійними, яка відбувається в тому самому порядку, що й прорізування.

Хребет новонародженої дитини прямий, складається з хрящів і не має вигинів. Перший вигин - шийний лордоз з’являється, коли дитина починає тримати голову (1,5-2 місяці). У 6-7 місяців, коли дитина починає сидіти, формується грудний кіфоз. Поперековий лордоз формується у 10-12 місяців, коли дитина починає стояти і ходити. У 3-4 роки встановлюється повна конфігурація хребта, але кістки і зв’язки ще еластичні, тому вигини при лежачому положенні вирівнюються.

Грудна клітка у новонароджених дітей має округло-циліндричну форму, передньо-задній і поперечний діаметр її майже однакові. Ребра лежать горизонтально, майже під прямим кутом до хребта, що обмежує екскурсію грудної клітки. Коли дитина починає ходити, ребра набувають косого положення. Ці особливості дитячої грудної клітки згладжуються до 6-7 років. До 12-13 років формування грудної клітки завершується, і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини лише розмірами.

Процес окостеніння скелета верхніх кінцівок у дітей відбувається нерівномірно. В педагогічній практиці особливо важливо знати процес окостеніння кисті руки, бо за допомогою кисті дитина вчиться писати і виконувати різні трудові рухи. У новонародженої дитини ще немає зап’ясткових кісток. Вони розвиваються поступово і стають добре помітними при просвічуванні рентгенівськими променями лише на сьомому році життя дитини. Але і в цьому віці кістки зап’ястка ще не цілком розвинені. Лише в 10-13 років закінчується процес їх окостеніння. Окостеніння фаланг пальців руки закінчується у 9-11 років.

Знання особливостей окостеніння кисті руки має важливе значення для правильної постановки навчання дітей письма і трудових процесів. Тому не можна перевантажувати дітей дошкільного віку письмовою роботою.

Як бачимо, процеси окостеніння скелета ще не повністю закінчені у дітей дошкільного віку. А це вимагає певних гігієнічних правил при організації навчально-виховної роботи і праці.

М’язова система. М’язові волокна у дітей товщі, ніж у дорослих. У новонароджених м’язова маса становить 24 % маси тіла, тоді як у дорослих - близько 42 %. М’язи ростуть інтенсивніше за інші органи. Ріст м’язової маси відбувається майже повністю внаслідок потовщення, а не збільшення кількості м’язових волокон, до того ж найбільш інтенсивно в період статевого дозрівання.

У новонароджених дітей спостерігається фізіологічне підвищення м’язового тонусу згиначів, яке утримується до 2 міс на верхніх кінцівках і до 3-4 міс.

М’язи у дітей розвиваються нерівномірно. Так, у перші роки життя розвиваються великі м’язи тулуба і кінцівок, зв’язані з ходінням і рухами рук, але ще зовсім не розвинені м’язи кисті руки. Тому точні рухи пальців і кисті у цьому віці дітям ще не доступні. Дрібні м’язи кисті рук починають розвиватися лише у 6-7 років, коли дитина може вже виконувати такі роботи, як ліплення, плетіння та інші. У зв’язку з розвитком м’язів кисті у цьому віці можна починати навчати дитину письма.

У дітей м’язи під час роботи стомлюються швидше, ніж у дорослих. Але завдяки швидкому обміну й ліпшому кровопоста­чанню, стомлення м’язів у дітей проходить швидше. Тому при організації й проведенні фізичних вправ, спортивних занять і фізичної праці з дітьми дошкільного віку не можна переобтяжувати їх мускулатуру, треба правильно дозувати навантаження і проводити ці заняття в уповільненому темпі з відповідними паузами для відпочинку.

5.5.2.