МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням здійснюється під керівництвом лікаря-педіатра дошкільного закладу.

При організації медичних спостережень на фізкультурних заняттях лікар або медична сестра дитячого закладу повинні перш за все познайомитися з планом роботи вихователя.

Медико-педагогічний контроль включає в себе також:

/ проведення медичного обстеження стану здоров’я, фізичного розвитку дітей і визначення на основі цього заходів по його покращенню;

У організацію медико-педагогічпих спостережень за методикою проведення процесу фізичного виховання, за фізіологічною реакцією дітей, відповідністю навантаження віковим можливостям;

/ санітарно-педагогічний нагляд за місцями проведення фізкультурних занять, ранкової гімнастики, рухливих ігор, спортивних розваг, загартовуючих заходів; за гігієнічним станом фізкультурного обладнання, спортивного одягу, взуття тощо;

організмі дитини проходять складні зміни. Клітини шкіри та слизових оболонок, нервові закінчення та пов’язані з ними нервові центри починають швидше реагувати на зміни навколишнього середовища. Всі фізіологічні процеси в тканинах і органах, в тому числі розширення і скорочення кровоносних судин, протікають економніше, швидше і досконаліше. Загартована шкіра і слизові оболонки стають менш чутливими та проникливими для ряду хвороботворних мікробів.

У результаті загартовування зростає опірність організму, підвищується імунітет, відповідно дитина стає менш сприйнятлива не тільки до різких змін температури і простудних захворювань, але й до інших інфекційних захворювань.

Загартовані діти мають міцне здоров’я, хороший апетит, сон, спокійні, врівноважені, бадьорі, життєрадісні, відрізняються високою працездатністю.

Мета й основні принципи загартовування. На організм дитини безперервно впливають різні фактори навколишнього середовища (хімічний склад повітря, сонячна радіація, вода та ін.). Пристосовуючись до них, організм зменшує або збільшує свої тепловтрати. Ця особливість проявляється в зменшенні або в збільшенні кількості крові, яка притікає до шкіри. Приток крові до шкіри в свою чергу зумовлений здатністю капілярів шкіри звужуватися або розширятися в діаметрі, яке здійснюється м’язами капілярів. У відповідь на зовнішні холодові і теплові подразники із центральної нервової системи до капілярів шкіри по судинорухових нервах надходять нервові імпульси. Внаслідок цього кровопоста­чання шкіри може збільшуватися і вона віддає більше тепла в навколишнє середовище або зменшуватися і тепловіддача знижується.

Чим молодша дитина, тим гірше проходять в її організмі процеси терморегуляції, тим швидше при несприятливих умовах середовища вона може переохолодитися або перегрітися. Це пояснюється тим, що у дітей поверхня шкіри відносно маси тіла (на 1 кг) більша. Шкіра, зокрема її роговий шар, тонша, а просвіт капілярів ширший, ніж у дорослих людей. Передача подразнень до нервових центрів і реакція- відповідь па них у дітей протікає повільніше і не в повну силу. їх організм часто не встигає швидко відреагувати і захистити себе від холоду чи жари. Тому маленьких ді тей доводиться штучно захищати як від дії холоду, гак і від перегрівання для попередження у них різних захворювань.

Під загартовуванням розуміють підвищення опірності організму головним чином низьким температурам, оскільки виникненню ряду захворювань сприяє переохолодження організму (хвороби верхніх дихальних шляхів, запалення легень, нефрити та ін.).

Загартовування проводиться з мстою підвищення стійкості організму до різких і швидких змін умов навколишнього середовища.

Мета загартовування полягає в тренуванні організму, зокрема його терморегуляційних механізмів, поступовими і систематичними подразниками.

Найкращими засобами загартовування є природні чинники: повітря, сонце і вода.

При проведенні загартовуючих процедур в дитячих дошкільних закладах необхідно дотримуватися таких принципів:

1. Поступовість збільшення сили подразника - від слабких до сильніших. Перші загартовуючі процедури повинні як по своїй силі, так і по тривалості викликати мінімальні зміни в організмі, і лише по мірі звикання до даного подразника їх можна обережно посилювати. Загартовування ліпше починати в літню пору року, коли немає різких коливань температури повітря.

2. Послідовність застосування загартовуючих процедур. Загартовування слід починати з повітряних ванн, оскільки вони викликають менші зміни в організмі. І лише коли дитина звикла до повітряпих ванн, переходять до водних процедур і сонячних ваші. До обливання переходять після того, коли дитина звикла до вологих обтирань.

3. Систематичність початих процедур. Не рекомендується переривати загартовуючі процедури без причин, оскільки пргг цьому зникают ь ті пристосувальні зміни, які виробилися в процесі загартування.

4. Комплексність. Спеціальні загартовуючі процедури не дають потрібних результатів, якщо вони не поєднуються з заходами в повсякденному житті дитини, направленими на зміцнення його організму (прогулянки на свіжому повітрі, ранкова гімнастика, регулярне провітрювання приміщень і т.п.), і якщо вони не проводяться комплексно. Так, повітряні ванни бажано поєднувати з руховими іграми, фізичними вправами. Після того, як дитина звикла до повітряних ванн, їх поєднують з сонячними ваннами і водними процедурами, а влітку - з купанням.

5. Врахування індивідуальних особливостей дитини. Перш ніж почати загартовування, необхідно вивчити фізичний і психічний розвиток кожної дитини. На основі даних медичною обстеження, педагогічних спостережень, відомостей, отриманих від батьків, вихователь складає характеристику дитини. При проведенні загартовуючих процедур у дитячих дошкільних закладах, усіх дітей за станом їх здоров’я ділять на три групи:

I група - діти здорові, раніше загартовані.

II група- діти здорові, з якими вперше починають проведення загартовуючих процедур, або діти, які мають функціональні відхилення в стані здоров’я.

III група - діти з хронічними захворюваннями або діти, які повернулися в дошкільний заклад після тривалих захворювань.

Для дітей 1 групи кінцева температура повітря і води при загартовуванні повинна бути на 1-2 °С нижчою, а для діт ей ПІ групи - на 1 -2 °С вищою. По мірі загартовування, але не раніше, ніж через 2 місяці, вихованців переводять з однієї групи в іншу. Основою для переводу повинні бути такі показники: відсутніст ь у даний період гострих захворювань, позитивна емоційна реакція дитини на процедуру, відсутність негативних зовнішніх ознак на холодовий подразник: (задишка, серцебиття, поява “гусячої шкіри”).

6. Активне і позитивне відношення дитини до загартовуючих процедур. Результати загартовування багато в чому залежать від того, як поставляться до нього діти. Страх перед процедурою, насильне її проведения не будуть сприяти пози і іншій дії їх на організм. Важливо правильно продумати й організувати проведення процедур, щоб вони викликали у дітей позитивні емоції.

Вихователю потрібно завести иа кожну дитину спеціальну карточку, в якій кожен день відзначати дату, температуру повітря, води, тривалість процедури, реакцію дитини. Хороший сон, нормальний апетит, бадьорий етап дітей, поліпшення показників фізичного розвитку і здоров’я є результатом позитивної дії загартовуючих процедур.

Загартовування повітрям. Повітря є найбільш доступним засобом загартовування в будь-яку пору року. Найкращий оздоровчий ефект має перебування дитини на свіжому повітрі, а не в приміщенні, постільки шкіра підлягає більш сильнішому його впливу, що викликає безперервну захисну роботу судинорухових механізмів (звуження або розширення капілярів шкіри). В результаті систематичного перебування на свіжому повітрі організм дитини виробляє здатність швидко адаптуватися до нових температурних умов.

Загартовування повітрям починається з хорошої вентиляції приміщення, в якому знаходяться діти.

Таблиця № 11

Температура повітря в групових приміщеннях

При відхиленні температури повітря приміщення від норми тепловий комфорт досягається шляхом зміни шарів одягу.

При температурах вище і нижче вказаних може настати перегрівання або охолодження організму, що може стати причиною захворювання.

Повітряні ванни рекомендується починати з раннього віку (2-х місяців). Для немовлят - сповивання, 'зміна одягу:, температура повітря в кімнат і не повинна перевищувати 20-22 "С. Температуру не погрібно знижувати, щоб не сталося переохолодження.

Влітку повітряні ванни добре приймати на свіжому повітрі у затінку (температура не нижча +22°С). У затишку дитину залишають голенькою на 2 хвилини. З часом тривалість повітряної ванни для дітей 2-6 місяців доводять до 20 хвилин, можна двічі на день: ранком з 9-11 годин і вечіром з 16-17 годин.

У холодну пору року дитину роздягають у кімнаті і залишають лежати у ліжечку (температура - +22°С), як і при повітряних ваннах на свіжому повітрі. Для малят віком 1 рік температуру повітря в кімнаті повільно знижують до 18°С. Діти 3-4 років при цій температурі виконують гімнастичні вправи, граються.

Поступово відкривають усе більшу поверхню тіла: спочатку руки, змінюючи сорочку з рукавами на майку, потім ноги, залишаючи дітей лигне в трусиках і майці. Малята, одягнуті в трусики, повинні весь час рухатися, займатися легкими гімнастичними вправами, рухливими розвагами.

Для дітей дошкільного віку повітряні ванни починають з18"С по 5-10 хвилин і поступово протягом 10 днів доводять до 20 хвилин. Після цього температуру повітря в кімнаті знижують на 10”С кожні 5 днів (таблиця 12).

Таблиця № 12

Температура повітря для проведення повітряних ванн

Діти 4 років і старше, яких загартували таким методом, можуть влітку весь день гуляти в трусиках і, якщо дозволяють умови, ходити босоніж. Ходіння босоніж є хорошим засобом загартовування, зміцнення і формування зводу ступні. В літню пору року дітей потрібно привчати ходити босоніж по траві, піску, гравію. Починати ходити босоніж потрібно в теплі, сонячні дні, поступово збільшуючи час з 2-3 хв. до і 0-12 хв. і більше. Максимальна температура повізря, при якій дітям дозволяється ходити босоніж, 22-20°С. Потім дітей привчають ходити босоніж і у приміщенні. Перед денним сном їм дозволяється дійти до свого ліжка по килимовій доріжці.

З дітьми першого року життя повітряні ванни можна проводити через 30-40 хв. після прийому їжі, а старше року - через 1-1,5 год.

Водні процедури. Для загартовування водою використовують як місцеві водні процедури (обтирання, вмивання, ніжні ванни, обливання до пояса), так і загальні (обтирання й обливання всього тіла, купання в басейні, відкритих водоймах).

Водні процедури, на відміну від повітряних і сонячних ванн, можна дозувати. При обливанні водою, купанні на тіло діє не тільки температура і тиск води, а й її хімічний склад. Обтирання шкіри після будь-якої водної процедури сухим рушником забезпечує її масаж, сприяє кровопостачанню. Водні процедури є збуджуючим і тонізуючим засобом, тому ліпше їх проводити після сну.

Серед найпоширеніших водних процедур є умивання, яке проводиться кожен день не тільки з гігієнічною метою, але й для загартовування. Для цього температуру води при умиванні поступово (через кожні 2-3 дні) понижають на 1^иС і доводять її для дітей від року до 2 років з 28 до 20⁽’С, для дітей від 2 до 3 років - до 16°С, для дітей старше 3 років - до 14°С. Дітям до 2 років миють обличчя і кисті рук, 2-3 років, крім цього, шию і руки до ліктя, від 3 років і старше і верхню частину грудей.

Ніжні ванни є хорошим засобом загартовування всього організму.

Проведення ніжних ванн кожен день є профілактикою проти плоскостопості, зниження пітливості ніг. Переохолодження ніг нерідко приводить до простудних захворювань, оскільки при їх охолодження рефлекторно звужуються кровоносні судини носоглотки, внаслідок чого погіршується живлення слизових оболонок носа і гортані, а життєдіяльність мікробів збільшується.

Місцеве обливання ніг проводиться із кувшина місткістю 0,5 л при температурі повітря в приміщенні не нижче 20°С. Під час цієї процедури змочують нижню половину гомілки і стопу. Обливання проводять на відстані від тіла дитини 4-5 см. тривалістю 15-20 с., після чого ноги обтирають сухим рушником до легкого почервоніння шкіри. Загартовуючий ефект буде лише в тому випадку, коли прохолодну воду лити на теплі ноги. Тому ліпше обливання ніг проводити після денного сну. Влітку обливання ніг поєднують з їх миттям після прогулянки. Ноги миють теплою водою ( температура 30**0, а обливають холодною (кінцева температура 1В«16”С). Температуру води понижають поступово йаї'С через 1-2 дні.

Для дітей раннього віку в холодну пору року, а також в період епідемій гострих респіраторних захворювань у дошкільних закладах можна рекомендувати контрастне обливання. Воно може бути щадним, коли спочатку ноги обливають теплою водою Зб-35'*С, а потім зразу ж прохолодною - 24-25⁽’С, після чого знову обливають теплою водою 35-36*'С. Поступово температуру теплої води підвищують до 40°С, а прохолодної знижають до 18”С. Закінчують процедуру сухим розтиранням. Такий метод обливання рекоменду­ється дітям ослабленим або перехворівшим. Загартованим і рідко хворіючим дітям таку процедуру ліпше проводити в зворотному порядку, починаючи з холодної води 24-25"С, поступово переходять до теплої 35-36°іС і потім знову до холодної з такою ж поступовою зміною температури. Після обливання - сухе розтирання.

Замість обливання відомий російський педіатр ГН.Спіранський рекомендував ніжні ванни: “топтання в та ику’’ - 2-3 хвилини. Дітям це більше подобається, а температуру знижуємо в тій же послідовності, як і для обливань,

можна починати з 3-місячного віку. Дітям першого року життя, а також ослабленим дітям старшого віку перед обтиранням водою протягом 1-2 тижнів потрібно проводити сухе розтирання шкіри чистим рушником до слабкого почервоніння. Обтирання починають з рук і ніг водою температури 28"С. через тиждень температуру знижають на 1-2*’С кожні 1 -2 дні і за 7-10 днів вона повинна бути доведена до 1 8°С. Для ослаблених дітей температуру знижають повільніше - через 7-Ю днів кінцева температура для них повинна бути 2(Г'С. Техніка обтирання така: вологою рукавичкою із фланелі або рушника швидко витираємо дитині руки і ноги в напрямку від пальців до тулуба і після цього розтираємо шкіру сухим рушником.

Для загального обтирання початкова температура води - 35- 30"С, кінцева - 28 (’. Загальне обтирання (протягом 1-2 хвилин) проводять в такій послідовності: руки, груди, живіт, спина, ноги. Зразу ж після цього шкіру розтирають сухим м’яким рушником ДО почервоніння. Для ослаблених дітей підготовкою до вологих обтирань є сухі розтирання шкіри до почервоніння. І лише через 2 тижні роблять вологі обтирання.

Обливання всього тіла проводиться при температурі повітря не нижче 23"С, Воду ллють із лійки на плечі, груди, спину (витрат а води 1,5-2 л). Обливають на відстані 6-8 см від тіла дитини. Початкова температура для обливань 34-38‘‘С, кінцева - 26-28'С (для дітей Дб 3-х років), 24°С (Для дітей 3-4 років), 22^иС (Для дітей 5-7 років). Температуру води знижують через 3-4 дні на 2 С.

Найліпший оздоровчий ефект має обливання і душ на свіжому повітрі, які можна проводити влітку.

Одним із кращих методів загартовування є купання дітей в річці, морі, при якому до дії води приєднується вплив повітря і сонця. Купання у відкритих водоймах викликає значну напругу терморегуля­ційних механізмів дитини і тому повинно суворо контролюватися. В умовах дитячих Дошкільних закладів до купання у відкритих водоймах допускають тільки здорових дітей віком після 2 років при температурі води - 20-25°С. Перше купання повинно бути не Йльше2-3 хвилин, яке поступово доводять до 20 хвилин (не більше). Ні в якому разі не треба тягнути насильно дитину у воду, бо у неї може проявитися негативна реакція до купання.

Всі водні процедури потрібно проводити не раніш, як через 30- 40 хвилин після їжі.

Морські купання мають більш сильну і комплексну загарто­вуючу дію. При купанні в морі па організм дитини діє не тільки температура води, але і її тиск, хімічний склад (солі хлористого натрію та ін.). В умовах приміщення дітям будь-якого віку корисні ванни з морської води.

У багатьох дитячих дошкільних закладах для купання дітей влітку використовують відкриті басейни, розміщені на їх території. Температура води в басейнах повинна бути не нижче 20"С Дітям дозволяється гратися з водою в басейнах. Час гри з водою поступово збільшується з ЗО с до 5-10 хв. Але користуватися басейном можна тільки в тих випадках, коли воду регулярно міняють і вона відповідає санітарно-бактеріологічним показникам.

Оздоровчий ефект дає систематичне полоскання рот і горла водою кімнатної температури. В 3-4 роки дитину привчають полоскати рота, а в 4-5 років горло - 2 рази в день. Процедуру починають при температурі 36-37°С ( в молодшій групі) та 25^{С ( у старших групах). Температуру води знижують на 1-2"С кожні 3- 4 дні, доводячи її, відповідно, до 18°С та 15-16°С. Тривалість процедури 1 -6 хвилин. Користуватися при полосканні горла належить індивідуальними склянками. Досвід показує, що така процедура є ефективним засобом профілактики ангін, тонзилітів, аденоїдів.}

Загартовування сонцем проводиться на прогулянці, особливо в весняно-літній час при звичайній різноманітній діяльності дітей.

Сонячне проміння сприятливо впливає на функції ряду систем дитячого організму: поліпшується загальний стан, посилюється обмін речовин, підвищуються захисні сили організму. Під впливом ультрафіолетових променів у підшкірному жировому шарі з провітаміну D (дсгідрохолсстсрина) виробляє! ься активний вітамін. Змінються і загальний стан організму, покращується настрій, сон, апетит, підвищується працездатність і опірність до різного роду захворювань. Крім того, сонячне проміння має також бактерицидну дію.

Але сонячні промені бактерицидно впливають на організм тільки при правильному їх використанні, у зворотному ж випадку вони можуть завдати шкоди, викликати тяжкі опіки, захворювання очей, загострення хронічних хвороб (туберкульоз легень, шлунково- кишкові розлади). Навіть при короткочасній дії сонця на шкірі дитини може з’явитися почервоніння (еритема), або опік І ступеня. При більш тривалій його дії можуть утворитися пухирі (опік II ступеня) і навіть омертвіння шкіри (опік III ступеня). Тому сонячні ванни потрібно проводити обережно, з урахуванням віку і стану здоров’я дітей,

У дитячих дошкільних закладах загартовування сонцем починають із світло-повітряних ванн у тіні дерев, потім переходять до місцевих сонячних ванн. При цьому оголяють руки і ноги, а на голові повинна бути панамка. При проведенні сонячних ванн діти повинні 5-6 хвилин гратися під прямим сонячним промінням, а потім знову їх відводять у тінь. Сонячні ванни починають з 5 хвилин і доводять до 10 хвилин одночасного перебування дітей на сонці, а протягом дня це може складати 40-50 хвилин.

В осінньо-зимовий період у дитячих дошкільних закладах при нестачі природного ультрафіолетового проміння використовують спеціальні лампи БУВ (бактерицидні увіолеві), а також еритемно- увіолеві (БУВ). Лампи БУВ використовують для обеззаражування предметів і повітря в приміщеннях. Лампи поміщають у спеціальних світильниках або люстрах і підвішують на стелі разом з освітлювальними приладами. Діти можуть опромінюватися в одязі (дії підлягають тільки відкриті частини тіла - руки, шия, обличчя, волосиста частина голови). Під час опромінення діти граються, роблять гімнастику і т.ін. Опромінення проводиться протягом 3-4 місяців (листопад-лютий) по декілька годин на день.

Існує ряд протипоказань до проведення загартовування сонцем. Опромінення прямими сонячними променями не рекомендується всім дітям першого року життя і дітям старшого віку з різким відставанням у фізичному розвитку, підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період захворювання, хворим на анемію. В цих випадках використовується опромінення розсіяним світлом і непрямими сонячними променями.

Методи та засоби загартовування підбираються індивідуально для кожної дитини в залежності від віку та стану її здоров’я.

Відповідність за правильну організацію загартовування дітей у дошкільному закладі несе завідуюча закладом і медичний працівник даного закладу.

1. Яке значення має загартовування для дитячого організму?

2. В чому полягає мста загартовування?

3. Яких принципів потрібно дотримуватися в проведенні загартовуючих процедур?

4. Як потрібно проводити загартовування повітрям в різних вікових групах і в різні пори року?

5. Які існують водні процедури і як вони проводяться в різних вікових групах і в різні пори року?

6. Яких умов потрібно дотримуватися при організації і проведенні купання в відкритих водоймах?

7. Як впливає сонячна радіація на ріст і розвиток дитини?

8. Як здійснюється організація і проведення з дітьми сонячно- повітряних і сонячних ванн?

9. У яких випадках використовують штучні джерела ультрафіоле­тової радіації?

У дитячому дошкільному закладі дати гігієнічну оцінку організації та проведенню загартовуючих заходів.

4.9.