Клініка гострих тонзилітів

За ступенем важкості перебігу захворювання, наявністю, характе­ром та місцем розташування нальотів на мигдаликах, ангіна умовно поділяється на катаральну, лакунарну та фолікулярну.

Катаральна ангіна є поверхневим ураженням мигдаликів. Хворого турбує загальна слабкість, головний біль, болі у суглобах, болі у горлі, що посилюються при ковтанні. Температура тіла дещо підвищена, у ма­леньких дітей може бути високою. В крові визначається збільшення кількості лейкоцитів, здебільше нейтрофільних. Зсув лейкоформули вліво, зростання ШОЕ.

Виражені порушення загального стану, підвищення температури тіла при ангіні зміщують на другий план ведучий суб'єктивний симптом — біль у горлі. Тому лікар має оглядати глотку у всіх хворих.

Діагноз встановлюють на підставі фарингоскопічної картини. Мигдали­ки набряклі та гіперемовані. Слизова оболонка довкола мигдаликів більш або менш почервоніла, але розлитої гіперемії ротоглотки (задньої стінки, піднебіння), що є характерною ознакою гострого фарингіту, не буває.

Необхідно провести диференційний діагноз з гострим фарингітом

170

Ю.ВМітін. Оториноларингологія

Ю.ВМітін. Оториполиргінгологія

171

(pharyngitis acuta) — гострим запаленням слизової оболонки глотки, яке рідко буває ізольованим, а частіше виникає як нисхідний катар но­са та носоглотки.

Гострий фарингіт супроводжується відчуттям сухості, болісності та дертя у глотці. Температура тіла у більшості випадків нормальна. За­гальний стан страждає мало. При фарингоскопії: слизова оболонка задньої стінки глотки червона, місцями вкрита слизово-гнійним вмістом, на поверхні виступають окремі лімфаденоїдні гранули у ви­гляді червоних зернин, язичок гіперемований та набряклий.

Катаральна ангіна у більшості випадків закінчується за 3—4 дні.

При лакунарній та фолікулярній ангіні збільшується та стають болю­чими защелепні та шийні лімфатичні вузли. З боку крові визначається значні запальні зсуви.

Діагноз встановлюється на підставі фарингоскопічної картини.

Лакунарна ангіна. На почервонілій слизовій оболонці інфільтрованих мигдаликів у ділянці лакун з'являються білі або жовті обмежені нашару­вання. Вони збільшуються і через деякий час вкривають більшу або мен­шу частину вільної поверхні мигдалика, не виходячи за її межі. Нашару­вання легко знімаються, не залишаючи після себе кровоточачої поверхні.

Фолікулярна ангіна. Крізь почервонілу та набряклу слизову обо­лонку обох мигдаликів просвічує значна кількість круглих, розміром із шпилькову голівку, дещо виступаючих жовтуватих або жовтувато-білих крапок. Це фолікули мигдаликів, що нагноїлися. Таку фарінгоскопічну картину М.П. Симановський порівнював із "зоряним небом".

Обов'язковим є проведення диференційної діагностики ангін із диф­терією глотки. На цьому питанні я зупинюсь нижче у розділі "Дифтерія глотки".