Гостра променева хвороба від зовнішнього відносно рівномірного опромінення
В залежності від величини дози гострого опромінення можливе виникнення гострої променевої реакції або ГПХ.
Гостра променева реакція - це найбільш легкий прояв гострого променевого ураження, який виникає в осіб, опромінених дозою 0,5-1 Гр.
При тривалому і ретельному спостереженні можуть бути виявлені мінімальні лабораторні ознаки променевого ушкодження: зниження кількості лімфоцитів, нейтрофілів і тромбоцитів до нижньої межі норми через 6-7 тижнів після гострого опромінення. Опромінення в дозі 0,5 Гр (в рідких випадках 0,25 Гр) може бути підтверджено виявленням хромосомних аберацій в культурі лімфоцитів периферичної крові. Зміни носять тимчасовий характер і через 3-4 тижні зникають. Самопочуття постраждалих залишається задовільним, які-небудь виразні клінічні прояви відсутні. Смертельних наслідків немає. Водночас, надалі у частини постраждалих можливі відхилення в стані здоров'я, при впливі на організм малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ).Гостра променева хвороба (у сучасній англомовній літературі найбільш вживаним терміном є гострий радіаційний синдром) - це захворювання, яке виникає після відносно рівномірного одноразового, повторного чи пролонгованого (протягом декількох годин, або 3-10 діб) опромінення всього тіла чи більшої його частини іонізуючим випромінюванням (γ-, рентгенівські промені, нейтрони) в дозі, яка перевищує 1 Гр. Після гострого опромінення в дозі від 1 до 10 Гр виникає кістково-мозкова форма ГПХ. При вищих дозах (більше 10 Гр) розвиваються кишкова, судинно-токсемічна, церебральна форми ГПХ (табл. 1).
Таблиця 1
Клінічні форми, ступені тяжкості та прогноз ГПХ в залежності від поглиненої дози (за А.К. Гуськовою)
| Доза, Гр | Клінічна форма | Ступінь | Прогноз |
| 1-2 | Кістково- мозкова | I (легка) | Сприятливий |
| 2-4 | Кістково- мозкова | II (середня) | Відносно сприятливий |
| 4-6 | Кістково- мозкова | III (важка) | Сумнівний |
| 6-10 | Кістково- мозкова | IV (вкрай важка) | Несприятливий |
| 10-20 | Кишкова | IV (вкрай важка) | Абсолютно несприятливий |
| 20-80 | Судинно- токсемічна | IV (вкрай важка) | Абсолютно несприятливий |
| Більше 80 | Церебральна | IV (вкрай важка) | Абсолютно несприятливий |
Останні три клінічні форми ще називають найгострішими формами променевого ураження. Класифікація ГПХ від опромінення близького до рівномірного за можливістю виживання пацієнта наведена в табл.
2.Таблиця 2
Класифікація ГПХ за можливістю виживання пацієнта
| ГПХ, ступінь тяжкості | Доза, Гр. | Можливість виживання |
| І | 1-2 | Виживання гарантоване |
| II | 2-4 | Сучасне лікування повинне забезпечити виживання всіх |
| III | 4-6 | Сучасне лікування повинне забезпечити виживання |
| IV | 6-10 | Виживання малоймовірне, але сучасне лікування може призвести до виживання частини хворих |
| Більше 10 |
Характерною рисою перебігу кістково-мозкової форми ГПХ є фазність ро-
звитку її основних синдромів. Виділяють 5 періодів перебігу захворювання, 4 ступені тяжкості загального стану. Періоди розвитку ГПХ мають місце при будь-якому ступені її тяжкості, але вони найбільш характерні для уражень II та III ступеня.
Найважливіші синдроми променевої хвороби
У клініці розрізняють такі синдроми ГПХ:
- кістково-мозковий (гемопоетичний, панцитопенічний);
- геморагічний;
- інфекційних ускладнень;
- гастроінтестинальний (кишковий);
- синдром ураження нервової системи (церебральний);
- загальної інтоксикації;
- орофарингеальний;
- сенсибілізації;
- трофічних розладів;
- астенічний;
- променевий пневмоніт.
Еще по теме Гостра променева хвороба від зовнішнього відносно рівномірного опромінення:
- Гостра променева хвороба від зовнішнього відносно рівномірного опромінення
- Поєднані радіаційні ураження.