Лікування ангін

1. Хворим на ангіну необхідно провести такі обстеження:

а) взяти мазок із слизової оболонки глотки та носа на наявність па­ лички дифтерії (BL);

б) провести загальний аналіз крові, оскільки ангіна може бути ли­ ше симптомом важкого захворювання крові.

2. Режим: хворого слід утримувати в ліжку та ізолювати в домашніх

умовах. Якщо загальний стан хворого важкий, необхідно госпіталізува­ти його у інфекційне відділення. Хворого на ангіну лікує дільничний те­рапевт та педіатр. Оториноларинголог виступає у ролі консультанта, а у випадках виникнення ускладнень (паратонзилярний абсцес та ін.) безпосередньо здійснює лікування хворого.

3. Дієта: рідка, вітамінізована, легкозасвоювана, переважно молоч­ но-рослинна, неподразнююча. Рекомендовано багато пити.

4. Протизапальна терапія. Призначають антибіотики: клацид, амоксил-КМП, цефазолін. Антибіотикотерапія проводиться протягом 5-6 днів. При необхідності призначують другий курс антибіотиків.

5. Гіпосенсибілізуючі засоби (антигістамінні препарати, препарати кальцію) і вітаміни групи В та вітамін С.

6. Полоскання глотки дезінфікуючими теплими розчинами: фура- циліна, етакрідина лактата, настоїв шавлія, ромашки. Енергійні полос­ кання (гаргаризми) небажані, оскільки вони сприяють розповсюджен­ ню інфекції.

7. Теплові процедури на ділянку шиї: солюкс, зігріваючий компрес, тепла пов'язка.

8. Симптоматичні засоби: анальгетики, жарознижуючі, серцеві, сно­ творні, проносні та інші.

Слід уникати змащування мигдаликів при ангіні, оскільки це може призвести до генералізації інфекції. Винятком є виразково-плівчаста ангіна Симановського-Венсана-Плаута.