Задні увеїти і панувеїти.
Діагностика ізольованого заднього увеїту, на відміну від діагностики переднього, за зовнішніми ознаками є складною. Підозра на наявність заднього увеїту виникає за таким непрямим симптомом, як порушення гостроти зору (мікроскотоми, фотопсія та ін.) (мал.
6.6, 6.8). При цьому передній відрізок, як правило, не змінений. Ознаки запалення заднього відділу судинної оболонки виявляються тільки офтальмоскопічно та біомікроско- пічно, коли визначаються запальні вогнища на сітківці, різноманітні на вигляд, за розмірами, кількістю й локалізацією. Оцінивши різновид цих вогнищ, тобто картину очного дна, можна припустити можливу етіологію й активність запального процесу в хоріоідеї.Панувеїти мають усі симптоми, характерні для передніх і задніх увеїтів, діагностика панувеїтів порівняно легка. При цьому захворюванні, як правило, зміни відбуваються у всіх відділах судинної оболонки, а також у кришталику, склоподібному тілі, сітківці й зоровому нерві. Спостерігаються також порушення регуляції офтальмотонусу (гіпотензія, гіпертензія).
Необхідно звернути увагу на так звані гіперциклічні кризи. Вони виникають найчастіше в жінок молодого й середнього віку. Ці стани трапляються в денний час раптово, для них характерні різкий біль в одному оці, нудота, блювання, головний біль, аж до непритомного стану. Пульс значно прискорюється, артеріальний тиск підвищується, з'являється прискорене серцебиття. Око в цей час майже спокійне, але відзначається короткочасне зниження зорових функцій. При пальпації - око болюче і тверде (тонус підвищений). Напад продовжується від декількох годин до 1-2 днів і раптово зникає без будь-яких залишкових явищ. Однак можливі й інші місцеві прояви цієї патології. Так, на тлі загального важкого стану в оці може з'явитися застійна ін'єкція, набрякає рогівка, на ендотелії рогівки відкладаються великі сірі преципітати, райдужка різко набрякає, але зіниця не розширюється (як при глаукомі), зір різко падає. Така картина кризу нагадує гострий напад первинної глаукоми. Подібні напади можуть повторюватися. Етіологія даного процесу дотепер не встановлена. Допомога під час нападу симптоматична і полягає в прийомі спазмолітиків, анальгетиків. Добре діє внутрішньовенне вливання 5-10 мл 0,25% розчину новокаїну в ізотонічному розчині хлориду натрію (вводять дуже повільно). Місцево призначаються анестетики (алкаїн), кортикостероїди: фармадекс, максідекс, октан- дексаметазон щогодини у звичайних фармакологічних дозах.
Еще по теме Задні увеїти і панувеїти.:
- Огляд хворих на іридоцикліти і увеїти.
- Запалення судинної оболонки ока.
- Виявлення хворих на туберкульоз очей
- ДИФЕРЕНЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНІ ОЗНАКИ УВЕЇТІВ.
- ГОСТРИЙ СФЕНОЇДИТ
- ХРОНІЧНА ГІПЕРТРОФІЧНА НЕЖИТЬ (RINITIS CHRONICA HYPERTROPHKA)
- ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ УВЕЇТІВ.
- Тракційно-регматогенне відшарування сітківки.
- Додаткові методи лікування хворих на туберкульоз
- Атипові варіанти перебігу дифтерії
- ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СКЛЕРИ.
- ХРОНІЧНИЙ СФЕНОЇДИТ
- 16.6. Рак піхви
- 9.3.1. Доброякісні та місцеводеструктивні пухлини глотки
- Рак піхви