ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ УВЕЇТІВ.

У зв'язку з тим, що симптоми різних як за етіологією, так і за перебігом увеїтів мають багато подібного, їх лікування, особливо до з'ясування етіології і призначення специфічних засобів, повинне мати, як уже багаторазово зазначалося, невідкладний характер.

При лікуванні застосовуються наступні медикаментозні засоби: при передніх увеїтах у першу чергу мідріатики (тропікамід 1%, мідріацил 1%, ме- затон 1%, атропін 1% у краплях) та протизапальні препарати (фармадекс, максідекс, індоколлір, дикло-ф, діфталь), а також можна використовувати анестетики, антигістамінні засоби, препарати кальцію, судиноукріплюючі (рутин, аскорбінова кислота й ін.), протимікробні (антибіотики, сульфаніламіди й ін.), противірусні препарати, нейротропні засоби, розсмоктуючі препарати. Крім цього, застосовують фізіотерапію, лазерне лікування, хірургічні методи.

Особи, які перехворіли на увеїт, підлягають диспансерному обліку протягом не менше 2 років після перенесеного пролікованого місцевого чи загального процесу.

Загальне лікування при увеїті проводиться залежно від етіології (протитуберкульозне, антивірусне та ін.). Обов'язковим є застосування осмотерапії: внутрішньовенно 10% хлористий кальцій, глюкоза 40% , L-лізину есце- нат та ін.; із метою десенсибілізації - дімедрол, піпольфен або супрастин.

Метою місцевого лікування є досягнення максимального розширення зіниці, щоб запобігти утворенню задніх синехій. До засобів, які розширюють зіницю (мідріатики), належить атропін 1%, мідріацил 0,5% та 1%, іріфрін 2,5%, цикломед 1%, тропікамід 0,5% та 1%. Якщо закапування атропіну не приводить до максимального розширення зіниці, слід одночасно закапати або на 5-10 хв. закласти в кон'юнктивальний мішок (у нижнє склепіння) ватний тампон, змочений Sol. Adrenalini 1:1000. Як відволікаючий засіб, що сприяє швидшому одужанню, застосовують п'явки на скроню, тепло на ділянку ока (парафін, грілка, солюкс).

При турбекульозній етіології, крім того, рекомендується місцево іоно- форез із кальцієм, електрофорез стрептоміцину, ін'єкції стрептоміцину під кон'юнктиву очного яблука (10-15 ін'єкцій по 30000-40000 ОД щодня). При наявності вірусної інфекції призначаються препарати противірусної дії. Токсоплазмозні увеїти лікують спеціальними препаратами під контролем лікарів-інфекціоністів.

Ускладнення увеїтів можуть призводити до тяжких наслідків: стрічкоподібна дегенерація рогівки, помутніння кришталика, офтальмогіпертен- зія, гіпотонія ока, ендофтальміт, панофтальміт.