Інші скринінгові методи виявлення хворих на туберкульоз

Із скринінговою туберкулінодіагностикою та флюорографією не можуть конкурувати інші методи, які й не набули широкого застосування. До них належать:

1) анкетний скринінг населення;

2) скринінгова світлова й люмінесцентна мікроскопія мазка серед тих, що кашляють і відносяться до груп ризику;

3) Інші.

1. Анкетний скринінг, або скринінгове анкетування населення, скоріше застосовується для визначення індивідуального ступеня ризику захворювання на туберкульоз і формування груп ризику, аніж для виявлення хворих на туберкульоз. Він більше носить науковий пілотний характер і застосовується на обмежених територіях. Його проводять поетапно:

1) розробляють анкету для опитування населення, в якій розташовують скарги, анамнестичні дані, які притаманні захворюванню на туберкульоз;

2) анкету випробовують на невеликій кількості завідомо здорових і хворих людей і вносять в неї відповідні зміни, доповнення та корективи;

3) проводять навчання осіб, які проводитимуть анкетування населення;

4) проводять суцільне анкетування населення на визначеній території;

5) із анкет, як паперових носіїв інформації, формують комп’ютерну базу даних, у середовищі, наприклад, Microsoft Access чи іншому;

6) обробляють дані на комп’ютері за спеціальною програмою, призначеною для формування груп ризику чи підозри на туберкульоз на основі дискримінантного аналізу.

7) внаслідок ранжирування відбирають найзначущіші фактори ризику й осіб з підозрою на туберкульоз;

8) отримана дискримінантна функція дозволяє розподілити все доросле населення за ступенями ризику щодо туберкульозу, наприклад, на три групи: високий, середній й низький ступінь ризику з умовною апріорною ймовірністю захворювання, а також групу осіб з підозрою на туберкульоз;

9) серед осіб з високою групою ризику проводять суцільні скринінгові обстеження на туберкульоз вибраними методами (туберкулінодіагностика, флюорографія, мікроскопія мазка мокротиння тощо);

10) осіб з підозрою на туберкульоз викликають і дообстежують на туберкульоз, застосовуючи:

• збір скарг і анамнезу;

• фізикальне обстеження хворого;

• рентгенологічне дослідження органів грудної клітки;

• триразове дослідження мокротиння методом мікроскопії мазка.

Подальша тактика така, як описано вище при пасивному методі

виявлення туберкульозу.

2. Скринінгова світлова й люмінесцентна мікроскопія мазка,

звичайно, не може застосовуватися як скринінговий метод для суцільного обстеження населення. Його можна застосовувати серед тих чи інших груп ризику й то серед тих, що кашляють протягом 3-й тижнів і більше. Найбільше підходять для цього методу обстеження такі групи ризику:

• хворі на ХНЗЛ;

• особи із залишковими змінами після вилікуваного туберкульозу;

• контактні із хворими на туберкульоз;

• всі, що кашляють протягом 3-х тижнів і більше і виділяють мокротиння та інші.

Тобто, такі методи дослідження, як світлова й люмінесцентна мікроскопія мазка мокротиння, у вигляді скринінгу виправдані в групі осіб, що кашляють і виділяють мокротиння, але вважають себе здоровими. Застосування цих методів дозволяє виявляти від 0,2 до 7,0 хворих на туберкульозом на 1000 обстежених з тривалим кашлем і виділенням мокротиння.

При цьому збір мокротиння здійснюється працівниками загальної лікувальної мережі, а дослідження патологічного матеріалу проводиться в лабораторіях загальної лікувальної мережі (мазок і його світлова мікроскопія) чи протитуберкульозної служби (люмінесцентна мікроскопія).

Сьогодні в Україні немає належних офіційних статистичних даних про обстеження населення з метою виявлення хворих на туберкульоз, оскільки не передбачені відомості про обстеження осіб з метою активного виявлення захворювання на туберкульоз із застосуванням мікроскопії мазка чи інших бактеріологічних методів.

3. Інші методи скринінгу. Наприклад, серологічний скринінг, що

ґрунтується на скринінговому імуноферментному аналізі, широко розповсюджений при скринінгу ВІЛ-інфекції. Він не може широко використовуватися для виявлення туберкульозу у зв’язку з його недостатньою специфічністю при цій інфекції.

Останніми роками з’являються як вітчизняні, так і закордонні тест- системи для скринінгової діагностики туберкульозу, але вони дають велику кількість несправжньопозитивних результатів - від 5 % до 10 %.

Стосовно молекулярно-генетичного методу - полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), як скринінгу, то, хоча це дуже швидкий і досить ефективний метод виявлення збудника туберкульозу в мокротинні. Проте, через його трудомісткість, високу вартість, нестачу кваліфікованих кадрів для його виконання він не може бути рекомендований для активного скринінгового виявлення хворих на туберкульоз.

Отже, із зазначених скринінгових методів виявлення хворих на туберкульоз найбільшого значення набуває мскринінгова мікроскопія мазка. Однак, скринінгове мікроскопічне дослідження методом мікроскопії мазка в лікувально-профілактичних установах загального профілю майже не проводиться, а якщо і проводиться, то з мінімальною ефективністю виявлення хворих. Не налагоджена належна статистика цього методу обстеження. Це повинно стати нашою найближчою перспективою.

Таким чином, запропонована кілька років тому Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) програма боротьби з туберкульозом (ДОТС- стратегія) є простою і досить дешевою: усі здають мокротиння, за результатами дослідження якого призначають лікування. При цьому через дорожнечу не використовується ні флюорографія, ні хірургічне лікування. Таку перспективу боротьби з туберкульозом спочатку підтримали і нині підтримують деякі вітчизняні фтизіатри, особливо коли з’явилися препарати І та ІІ ряду. Однак, незабаром з’ясувалося, що методом мікроскопії мазка мокротиння можна виявити лише до 17 - 20 відсотків хворих на туберкульоз, і, як правило, з уже занедбаною, заразною формою, коли людина постійно кашляє і виділяє мокротиння. Адже світлова мікроскопія мазків з нативного діагностичного матеріалу, пофарбованого за Ціль-Нільсоном, для виявлення кислотостійких мікобактерій дозволяє виявити їх при наявності більше 5 - 10 тис. мікробних тіл в 1 мл діагностичного матеріалу.

Про те, що простота і дешевизна не ідентичні з ефективністю, показали безуспішні пілотні проекти у Донецькій області та м. Києві. Вони не врятували від туберкульозу і одна бактеріоскопія мазка мокротиння не стримала епідемію. На наш погляд, цю стратегію можна застосовувати для придушення спалаху туберкульозу у колективі чи де інде, тобто це авральна стратегія. Тоді й дозріло розуміння у багатьох, що фтизіатрія повинна бути гармонічною - у боротьбі з ворогом не можна використовувати лише один метод - усі важливі!

4.3.2.3.I.