Виявлення хворих на туберкульоз

7. Туберкулінодіагностика

7.1. Охоплення дітей і підлітків туберкулінодіагностикою; чи використовуються безголкові ін’єктори та бригадний метод проведення туберкулінодіагностики.

7.2. Своєчасність направлення до фтизіатра дітей з віражем та гіперергічними реакціями на туберкулін.

7.3. У скількох із числа хворих на туберкульоз дітей не було даних про проведення туберкулінодіагностики впродовж останнього року.

7.4. Кількість віражних і осіб з гіперергічними реакціями на туберкулін.

7.5. Відсоток дітей, виявлених при профілактичних оглядах серед всіх вперше виявлених хворих і оцінка цього показника.

7.6. Скільки дітей вперше виявлено з неактивним туберкульозним процесом.

7.7. Недоліки, що виявлені, при проведенні туберкулінодіагностики та інтерпретації її результатів.

8. Флюорографія

8.1. Загальна кількість флюорографів, з них діючих, а також стаціонарних і пересувних.

8.2. Охоплення населення (міського, сільського) профілактичним

флюорографічним обстеженням.

8.3. Охоплення хворих діагностичною флюорографією.

8.4. Відсоток хворих, виявлених при флюорографічних оглядах; чи обстежувалися флюорографічно діти.

8.5. Середнє навантаження на один флюорограф у міській і сільській місцевості. Наявність подвійного читання флюорограм, його ефективність, якість флюорограм.

8.6. Наявність та стан флюорографічної картотеки в поліклініці (кількість осіб, які не обстежувалися понад два роки). Ведення флюорографічного архіву.

8.7. Кількість осіб, що не пройшли дообстеження впродовж двох тижнів після виявлення патології і їх відсоток до загальної кількості викликаних на дообстеження.

8.8. Стан обстеження і допуск до роботи тваринників та інших працівників ферм. Оцінка стану справ з туберкульозом у ветеринарній службі області: охоплення обстеженням на туберкульоз тварин і птиці, своєчасне виділення інфікованих зі стад, заходи щодо запобігання зараження людей через продукти.

8.9. Чи виділені групи ризику щодо туберкульозу в поліклініці, відсоток осіб (встановити вибірково), яким не проводили флюорографічного обстеження понад 2 роки.

8.10. Відсоток виявлення захворювань при флюорографії.

8.11. Виявлені недоліки і пропозиції.

9. Бактеріологічна діагностика

9.1. Кількість і матеріально-технічне забезпечення бактеріологічних лабораторій.

9.2. Середня кількість досліджень на одного хворого. Питома вага бактеріологічних досліджень, які проведені за направленнями загальної лікарської мережі.

9.3. Співвідношення між вперше виявленими бактеріовиділювачами і вперше виявленими хворими на деструктивний туберкульоз легень.

9.4. Скільки хворих виявлено методом прямої бактеріоскопії.

9.5. Чи всі хворі, які звертаються у диспансер, обстежуються методом мікроскопії мазка.

9.6. Чи проводиться мікроскопічне дослідження харкотиння, сечі та ін. матеріалу на мікобактерії туберкульозу (МБТ) у хворих, які тривало лікуються, та в групах ризику у поліклініках.

9.7. Чи визначається тип мікобактерій туберкульозу.

9.8. Чи досліджується матеріал на L-форми.

9.9. Чи визначається чутливість до антимікобактеріальних препаратів.

9.10. Перевірити якість і терміни придатності реактивів та інших витратних матеріалів у лабораторіях, які виявляють мікобактерії туберкульозу.

9.11. Перевірити правильність зберігання і використання живильних середовищ у лабораторіях, які виявляють мікобактерії туберкульозу.

9.12. Перевірити правильність експлуатації мікроскопів, центрифуг (кількість обертів) наявність секундомірів у лабораторіях, які виявляють

мікобактерії туберкульозу.

9.13. Перевірити дотримання технологічного процесу при мікроскопії мазка, посіві, визначення резистентності, дотримання техніки безпеки у лабораторіях, які виявляють мікобактерії туберкульозу.

9.14. Огріхи в роботі бактеріологічних лабораторій, резерви щодо поліпшення їх діяльності.

VI.