Медико-економічні аспекти скринінгової мікроскопії мазка

Серед зазначених вище методів скринінгу (анкетний скринінг населення; світлова й люмінесцентна мікроскопія мазка; інші) найактуальнішим є скринінгова мікроскопія мазка. Її рекомендує ВООЗ, вона є основою ДОТС- стратегії, тому визначимо її медико-економічну доцільність.

Середньоукраїнська вартість однієї мікроскопії мазка становить 4,15 грн. з урахуванням реактивів та інших витратних матеріалів тощо. З діагностичною метою треба зробити три мікроскопії мазка вартістю 12,45 грн., бо 4,15 грн. • 3 мікроскопії = 12,45 грн.

Із 2045273 мікроскопій мазка, проведених в Україні з метою діагностики туберкульозу за зверненням, у протитуберкульозній службі виконано 450477 мікроскопій, у загальній лікувальній мережі - 1594796 мікроскопій. Щодо кількості обстежених хворих даних немає. На це витрачено 8487882,95 грн., бо 2045273 досліджень • 4,15 грн. = 8487882,95 грн.

Цим методом виявлено 208 (1,5 %) хворих на туберкульоз органів дихання, на обстеження яких затрачено 2589,60 грн., бо 208 хворих • 12,45 грн. = 2589,60 грн.

Щоб визначити вартість виявлення одного хворого на туберкульоз, робимо такий розрахунок: 8487882,95 грн. / 208 хворих = 40807,13 грн.

Отже, при реально витрачених 8487882,95 грн., удалося виявити 208 (1,5 %) хворих на туберкульоз органів дихання. Таким чином, виявлення одного хворого на туберкульоз органів дихання методом мікроскопії мазка обійшлося 40807,13 грн. За ці кошти, що потрачені на виявлення одного хворого, можна пролікувати 54 хворих на туберкульоз, бо на лікування одного дорослого хворого стандартними схемами антимікобактеріальної терапії потрібно 750,00 грн., а 40807,13 грн. / 750 грн. = 54,41, в середньому 54 хворих.

Для виявлення одного хворого методом мікроскопії мазка треба обстежити цим методом 196 осіб, бо 40807,13 чоловік / 208 хворих =196,19, в

середньому 196 чоловік.

Порівнюючи мікроскопію мазка з виявленням іншими методами (туберкулінодіагностика, флюорографія), отримані такі результати (табл.

4.3.2.3.1.1)

Таблиця 4.3.2.3.1.1 - Порівняльна таблиця методів виявлення хворих

Як видно із таблиці 4.3.2.3.1.1, найдешевшим є пасивне виявлення хворих на туберкульоз (12,45 - 55,30 грн.), потім туберкулінодіагностика (55,18 грн.). За даними зарубіжних авторів, далі повинна йти мікроскопія мазка, а потім флюорографія, однак ми не можемо реально оцінити мікроскопію мазка через відсутність в Україні сертифікованих лабораторій та обладнання.

При будь-якому методі скринінгу слід в першу чергу обстежувати групи ризику щодо туберкульозу:

1) за соціальними чинниками: безпритульні; мігранти; біженці; ув’язнені й особи, що звільнилися з місць позбавлення волі та члени їх родин; малозабезпечені особи; безробітні; особи, що знаходяться на обліку в службі зайнятості; особи, що звернулися у відділ субсидій; особи у приймальниках- розподільниках; особи, що в ізоляторах тимчасового утримання;

2) за медико-біологічними чинниками: хворі на цукровий діабет; хворі на силікоз; хворі, що тривало лікувалися кортикостероїдами; хворі, що отримували імуносупресивне і променеве лікування; хворі на рак (особливо, лейкемія, хвороба Ходжкіна (злоякісний лімфогранулематоз); ВІЛ-інфіковані; хворі на СНІД; особи з тяжкими хронічними соматичними хворобами (важкі захворювання нирок, деякі кишкові захворювання та ін.); особи з дефіцитом маси тіла (на 10 % і нижче ідеальної); особи, що зловживають алкоголем; особи, що зловживають наркотиками; пацієнти, що знаходяться в наркологічних і психіатричних установах; особи із залишковими змінами після спонтанно вилікуваного туберкульозу; особи, які вилікувались від туберкульозу; усі рентгенпозитивні особи;

3) за епідеміологічними чинниками: контактні із хворими на туберкульоз та члени їх сімей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 143 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового профілактичного огляду певних категорій населення на виявлення туберкульозу” зазначено, що обов’язковому профілактичному огляду на виявлення туберкульозу (далі - обов’язковий огляд) підлягають: діти та особи віком до 21 року; працівники, зайняті на важких роботах; працівники, зайняті на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці; працівники окремих професій виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення; особи, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи; особи, звільнені з установ кримінально-виконавчої системи; особи, які понад один рік зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, та безробітні; члени малозабезпечених сімей, які понад один рік отримують державну соціальну допомогу; особи, які перебували під медичним (диспансерним) наглядом у протитуберкульозних закладах; особи, які перебувають під медичним (диспансерним) наглядом у наркологічному чи психоневрологічному закладі.

4.3.2.3.2.