Хвороби, спричинювані прокаріотами

Мета заняття:

1) ознайомитися з морфологією борелій;

2) вивчити клінічні та патологоанатомічні ознаки бореліозу свиней.

Бореліоз (Borreliosis) свиней (син. трепонемоз, спірохетоз).

виснаженням тварин.

Характеристика збудника. Бореліоз спричинюється збудником Borrelia

Рис. 13. Borrelia hyodisentoria.

(Treponema) hyodisentoria, що належить до класу Schizomycetes, ряду Spirochaetales. Це нитко-, спіралеподібні паразити, довжина яких становить 7-18 мкм (рис. 13).

Клітинної стінки немає, але зверху є мембрана. Рухливі. Функцію скелета й органа руху виконує осьова нитка, яке складається з кількох фібрил. Трепонеми фарбуються методами Романовського, Морозова та Буррі, серед них є патогенні й непатогенні штами. В організмі тварин борелії розмножуються шляхом простого поділу на дві особини.

Епізоотологічні дані. До бореліозної дизентерії сприйнятливі переважно поросята 2-3-місячного віку, але можуть хворіти й свині старших вікових груп. Зараження тварин відбувається аліментарно з кормом чи водою, також від хворих свиней або носіїв збудника. Борелії можуть переноситись механічним шляхом. Свині, що перехворіли на бореліоз, впродовж усього життя залишаються носіями збудника і резервуаром борелій для поросят. Відмічається стаціонарність хвороби. Носіями збудників можуть бути й здорові свині з високою природною резистентністю.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період триває 5-12 діб. Поросята відмовляються від корму, у них підвищується температура тіла на 0,5-1 °С. Відмічають загальне пригнічення, млявість, залежування, виснаження. Основною клінічною ознакою є діарея. Фекалії криваві, буро-червоного чи темно-вишневого кольору, сморідні, зі слизом та фрагментами злущеної слизової оболонки кишок. Летальність становить 40-85 %. Підгострий та хронічний перебіг спостерігається у свиней старшого віку - такі тварини погано відгодовуються, анемічні, в них часто бувають проноси.

Патологоанатомічні зміни. Трупи виснажені. Шкіра біля вух і на животі синього кольору. Задня частина тіла забруднена рідкими фекаліями. Слизова оболонка шлунка й кишок геморагічно запалена, з ділянками некрозу. На поверхні слизових оболонок велика кількість слизисто-фібринозного ексудату. Вміст товстих кишок брудно-червоного кольору. Селезінка нормальних розмірів, під капсулою - крововиливи.

7.