Гострий живіт

Гострий живіт — це клінічна ситуація, виникнення якої зумовлене впли­вом певних факторів, усунення яких потребує невідкладного і переважно опе­ративного втручання.

Гострі захворювання органів черевної порожнини здебільшого виникають раптово на тлі повного благополуччя, тому від своєчасного проведення опера­тивного втручання залежить не лише здоров'я, а й життя хворої.

Трудноті діагностики синдрому гострого живота переважно полягають у визначенні причин нього стану.

—      раптові порушення кровообігу' в органах черевної порожнини внаслідок тромбозу, стиснення та перекручення (тромбоз брижі або заворот кишечнику, пе­рекручення ніжки пухлини яєчника, порушення живлення фіброматозного вузла);

—       перфорація органів черевної порожнини (перфорація виразки шлунка, дванадцятипалої кишки, червоподібного відростка, маткової труби, матки при оперативних втручаннях, розрив кісти або кістоми яєчника);

—      захворювання, пов’язані з внутрішньочеревною кровотечею (кровотечі з варикозно-розширених вен кишечнику, при трубному' аборті, апоплексії яєч­ника тощо);

—       запальні захворювання органів черевної порожнини.

Існують патологічні стани, клінічна картина яких може імітувати клініку гострого живота, однак оперативне втручання в таких випадках є необгрунто­ваним, а іноді і небезпечним для життя (абдомінальна форма інфаркту міокар­да, пневмонія, захворювання нирок, неврологічні і психічні розлади). Виник­нення псевдогострого живота пояснюється спільністю іннервації органів груд­ної і черевної порожнин блукаючим і симпатичним нервами та залежить від індивідуальної вираженості процесів порушення.

У зв’язку з цим лікарю буває надзвичайно складно поставити правильний діагноз і нерідко виникає потреба у консультації фахівців іншого профілю.

Клінічну картину гострого живота формують декілька симптомокомплексів, серед яких превалює больовий синдром — гострий, кинджальний, переймопо­дібний або ниючий біль.

До клінічного симптомокомплексу гострого живота віднесено зміни з боку травного тракту, такі як нудота, блювання, гикавка, порушення відходження газів та акту дефекації, сухість язика, виражені ознаки подразнення очереви­ни, відсутність перистальтики. Пальнаторно визначається м’язовий дефанс, перкугорно — тимпаніт або притуплення перкуторного звуку', аускультативио — шум падаючої краплі.

Крім того, симптоми гострого живота часто поєднуються із симптомами геморагічного і травматичного або больового шоку, що проявляється знижен­ням гемодинаміки, порушенням мікроциркулянії, розвитком громбогеморагі- чного і больового шоку' і формуванням поліорганної недостатності або “шоко­ваних органів”.

У цьому розділі висвітлено інформацію про основні гострі гінекологічні захворювання, шо діагностуються найчастіше і при яких показане екстрене оперативне втручання.