Психологічна характеристика студентського віку як пізньої юності або ранньої дорослості.

Студентський вік розглядається Б.Г. Ананьєвим як особлива онтогене­тична стадія соціалізації індивіда.

Фізичний розвиток досягає свого розквіту у віці від 20 до 30 років. Як відомо, мозок людини досягає функціональної зрілості на початку юності.

У студентські роки молода людина набуває не лише зрілості сома­тичної, статевої та психофізіологічної. Вона повинна досягнути інте­лектуальної зрілості, а також зрілості як особистості, хоча індивідуаль­ні відмінності в особистісному розвитку дуже помітні. Зрілість - це вища психологічна інстанція організації та управління своєю поведін­кою.

Важливим аспектом психічного розвитку людини в юнацькому пе­ріоді є інтенсивне інтелектуальне дозрівання. Для ро­зумового розвитку в юнацькому віці характерне ускладнення розумових операцій (перехід до формальних операцій), що викликає схильність до теоретизування і рефлексії, які дають можливість усвідомити життя за­галом, створити картину або концепцію власного життя. Проте юнацьке мислення є своєрідним, егоцентричним, яке спрямовується здебільшого категорією можливого, а не дійсного.

Студентський вік є сенситивним період для розвитку основ­них соціогенних потенцій індивіда як особистості:

1) формування про­фесійних, світоглядних і громадянських якостей майбутнього фахівця;

2) розвиток професійних здібностей і сходження до вершин творчості як передумова подальшої самостійної професійної творчості;

3) централь­ний період становлення інтелекту і стабілізації рис характеру;

4) відбу­вається перетворення мотивації та всієї системи ціннісних орієнтацій;

5) інтенсивно формуються соціальні цінності у зв'язку з професіоналізаці­єю

У цей час відбувається активне формування індивідуального стилю діяль­ності (Є.А. Клімов). Провідну роль у пізнавальній діяльності студента починає відігравати абстрактне мислення, формується узагальнена кар­тина світу, встановлюються глибинні взаємозв'язки між різними сфера­ми реальності, яка вивчається.

Для особистості студента характерним є активний розвиток мораль­них і естетичних почуттів, підвищення рівня цілеспрямованості, рішу­чості й наполегливості, самостійності та ініціативності, вміння володі­ти собою. Зростає інтерес до моральних проблем (цілі та сенс життя, обов'язок і відповідальність, любов і дружба та ін.);

Студентський вік -- надзвичайно важливий період становлення «Я-концепції» як ядра особистості. «Я-концепція» майбутнього фахівця -складна, динамічна система уявлень студента про себе як особистості й суб'єкта навчально-професійної діяльності. Вона включає в себе такі складники:

1) «Образ-Я», що розкриває неповторність самосприйняття через фік­сацію студентом певної соціально-рольової позиції та настанов щодо се­бе.

2) Емоційно-ціннісне ставлення до себе, що визначається самооцінкою професійних якостей і особистісних властивостей, рівнем самоприйнят-тя і самоповаги.

3) Поведінковий складник як самопрезентація — певні дії (внутрішні чи практичні), які породжені уявленням про себе та самоставленням.

До того ж не пови­нно бути суттєвої розбіжності між його самооцінкою та оцінками, які він отримує від товаришів із референтної групи.

6.