Профілактика, методи ранньої діагностики глаукоми.
На сьогодні відсутні способи відновлення втрачених зорових функцій та повернення зору окові, що осліпло через глаукому. Але можна з упевненістю сказати про те, що можливо не допустити сліпоти.
Для профілактики глаукоми необхідні періодичні огляди офтальмолога та вимірювання ВОТ, особливо це важливо після 40 років. Але щоб виявити початок захворювання, простого вимірювання внутрішньоочного тиску недостатньо. Необхідно детально вивчити очне дно та диск зорового нерва, а також провести дослідження поля зору, для чого потрібна сучасна апаратура.
Мал. 9.1. Будова дренажної системи ока
Мал. 9.2. Вимірювання ВОТпальпаторним методом
| ШШ Bfl | |
| У нормі При глаукомі | |
Мал. 9.3. Положення диска зорового нерва
Мал. 9.4. Кут передньої камери при відкритокутовій глаукомі
Мал. 9.5. Кут передньої камери при закритокутовій глаукомі

Мал. 9.6. Лазерне втручання в структуру кута передньої камери
Мал. 9.7. Схема фістулізуючої операції при глаукомі


Для активного виявлення хворих на глаукому лікарсько-профілактичними закладами країни проводяться профілактичні огляди різних верств населення та груп ризику, працюють долікарняні кабінети в поліклініках, амбулаторіях сімейної медицини та на ФАПах, де обов'язково налагоджене вимірювання ВОТ усім пацієнтам старшим 40 років 1 раз на рік.
Диспансеризація хворих на глаукому.
Усі пацієнти із встановленим діагнозом повинні перебувати під диспансерним наглядом окуліста з перевіркою ВОТ, стану очного дна та зорових функцій 1 раз на 3 місяці. Хворим на глаукому не лише призначаються гіпотензивні краплі й відслідковується внутрішньоочний тиск під їхнім впливом, але й проводяться регулярні- 1 раз на півроку - курси підтримуючої терапії.
Добре відомо, що навіть незначна втрата зору може змінити долю людини. Що важливіше: жити сліпим чи померти? Більшість світових літературних творів відповідають так на це питання: позбавити людину зору - гірша кара, ніж позбавити її життя. Софокловський цар Едіп, упевнившись, що саме він - причина всякого лиха на землі, для спокути власної провини перед Богом і людьми не вбиває, а осліплює себе. В "Антонії і Клеопатрі" служниця Клеопатри Ірас, дізнавшись, що володарка погрожує віддати її римським рабам, вирішує вирвати очі. В романі Язвицького "Іван Третій - володар всієї Русі" князь Шемяка не вбиває князя Василя, а, щоб помсти- тися, випалює йому очі. Шиллер казав, що вмерти - це дурниця, але бачити й осліпнути - незрівнянно тяжче. Уельс і Шекспір вважали, що смерть
- менше нещастя, ніж сліпота.