Вогнищеві симптоми при абсцесах мозочка

Мозочок функціонально пов'язаний з корою, лабіринтом і спинним мозком, звідки він отримує відцентрові сигнали. Це визначає вогнище­ву симптоматику ураження мозочка.

Звичайно виявляється мозочкова гіпотонія на стороні знаходження абсцесу — рука слабо опирається при розгинанні.

При абсцесах мозочка спостерігаються атактичні розлади тільки з боку ураження — спонтанне промахування, адіадохокінез. При вико­нанні вказівної проби і проби Фішера рука хворого на боці ураження відхиляється в хвору сторону. При виконанні пальце-носової і п'яточно-колінної проб рука і нога на боці ураження рухаються з перевищенням необхідного об'єму і заносяться далі, ніж це потрібно.

Специфічною для виявлення ураження мозочка є проба на діадо-хокінез. Досліджуваний проводить обома, витягнутими вперед руками, супінацію і пронацію. При ураженні мозочка спостерігається різке відставання руки на хворому боці — адіадохокінез.

При абсцесах мозочка часто спостерігається велико- або середньо-розмашистий горизонтально-ротаторний спонтанний ністагм, спрямо­ваний у хворий бік. Зі збільшенням розмірів абсцесу ністагм поси­люється. Лабіринтний ністагм при збільшенні збуджуваності лабірінту направлений в бік хворого вуха, а при виключенні лабіринту — в здоро­вий, через 3—4 тижні відбувається компенсація і ністагм зникає.

4 група симптомів при явній стадії абсцесу мозку — дислокаційний синдром. Початкові дислокаційні впливи абсцесу скроневої долі на стовбурові відділи проявляються дрібнорозмашистим спонтанним ністагмом. При вираженій дислокації з'являються окорухові порушен­ня, порушення свідомості, дихання і серцевої діяльності.

Термінальна стадія абсцесу мозку звичайно триває декілька днів і закінчується смертю при проявах нарощування набряку мозку, паралічу життєвоважливих центрів або прориву абсцесу в шлуночки мозку. У ви­падку прориву абсцесів в лікворну систему (субарахноїдальний простір, шлуночки мозку) стан хворого різко погіршується, збільшується вираженість проявів інтоксикації, менінгоенцефаліту, вентрикуліту.

Нерідко фіналом абсцесу мозку є нарощування дислокаційного син­дрому. Прм абсцесі скроневої долі розвивається скронево-тенторіаль-не вклинення. При абсцесах мозочку може відбутися зміщення мигда­ликів мозочка у потилично-шийно-дуральну воронку, рідше — спос­терігається мозочково-тенторіальне вклинення. Будь-яка з перерахо­ваних різновидностей вклинення мозку призводить до зупинки дихан­ня, серцевої діяльності і смерті.

Дані досліджень крові та спинномозкової рідини. У крові визна­чається прискорена ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, які помірно ви­ражені порівнюючи з менінгітом і сепсисом.

Ліквор при неускладнених абсцесах частіше світлий, витікає під ве­ликим тиском, виявляється підвищена кількість білку і, як правило,

90

Ю. В.Мгтгн. Оторино ларингологія

Ю.Б.Мітін. Оториноларингологія

91

помірний лімфоцитарний плеоцитоз. При прориві абсцесу в субарах-ноїдальний простір ліквор набуває гнійного характеру.

Потрібно відмітити, що люмбальна пункція при підозрі на абсцес мозку (особливо мозочка) повинна проводитись дуже обережно, під контролем мандрена з мінімільним виведенням ліквору, оскільки швид­ке виведення ліквору може викликати зміщення мигдаликів мозочку і зупинку дихання.