ГОСТРИЙ БРОНХІТ

J 20.0 Гострий бронхіт, спричинений Mycoplasma pneumoniae

J 20.1 Гострий бронхіт, спричинений Haemophilus influenzae (паличкою Пфейффера)

J 20.2 Гострий бронхіт, спричинений стрептококом

J 20.3 Гострий бронхіт, спричинений вірусом Коксакі

J 20.4 Гострий бронхіт, спричинений вірусом парагрипу

J 20.5 Гострий бронхіт, спричинений респіраторно- синцітіальним вірусом

J 20.6 Гострий бронхіт, спричинений риновірусом

J 20.7 Гострий бронхіт, спричинений екховірусом

J 20.8 Гострий бронхіт, спричинений іншими уточненими агентами

J 20.9 Гострий бронхіт, не уточнений

Діагностичні критерії:

- кашель, який на початку захворювання має сухий, нав'язливий характер.

- при огляді дітей, хворих на гострий бронхіт не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній), та симптомів інтоксикації;

- при пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні;

- аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видих; хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються; на початку хвороби хрипи сухі, а згодом з'являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великопухирцеві хрипи відповідно діаметра вражених бронхів;

- зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЄ при нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів;

- на рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка.

Лікування:

Режим:

Госпіталізація при підозрі на ускладнення. Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл № 5. Симптоматичне лікування:

- відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження (проспан, флюдитек, гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожника, калія йодид та ін.); препарати застосовують ентерально та в інгаляціях;

- протикашльові препарати призначаються тільки при нав'язливому, малопродуктивному, сухому кашлі; застосовують глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін.

- антигістамінні препарати (кларитин, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами;

- полівітаміни (ревіт, оліговіт, піковіт та ін.) призначають у дозах, що перевищують фізіологічні потреби;

- при гіпертермії - жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен);

- вібраційний масаж разом з постуральним дренажем - ефективний при продуктивному кашлі;

- в умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ - терапія, мікрохвильова терапія, діадинамічні та синусоїдальні моделюючі токи, різноманітні варіанти електрофорезу. (KI, CaCL₂, MgSO₄). Етіологічна терапія призначається з урахуванням, що в 90­92% випадків причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків.

Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбідол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, ДНК-ази та ін.

Згідно рекомендацій В.К. Таточенко та співавторів (2000), показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті може бути:

- діти перших 6-ти місяців життя;

- важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);

- наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);

- наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);

- підозра на нашарування бактеріальної інфекції:

- лихоманка з температурою тіла вище 39 град. C;

- в'ялість, відмова від їжі;

- виражені симптоми інтоксикації;

- наявність задишки;

- асиметрія хрипів;

- лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ.

Оскільки при гострому захворюванні відсутні дані про збудника у конкретного хворого, вибір препарату базується на рекомендаціях емпіричної стартової терапії з урахуванням вірогідної етіології хвороби та чутливості вірогідного збудника

в даному регіоні. Про правильний вибір антибіотика вказує швидке настання ефекту лікування.

Застосовують препарати:

- цефалоспоринового ряду (цефалексін; цефадріксіл; цефазолін; цефаклор; цефотаксім; цефтріаксон);

- захищені пеніциліни (аугментін; амоксіклав);

- макроліди (азітроміцин (Сумамед).

На етапі реабілітаційних заходів показані дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія (мати-й-мачуха, подорожник, солодка, алтей лікарський, аір, термлпсіс, чабрець та ін.). З метою підвищення рівня насиченості організму дитини вітамінами, що впливають на функцію імунної системи дітям з 7 до 12 років рекомендовано застосування Мульти-табс Імуно Кідс та дітям старше 12 років - Мульти-табс Імуно Плюс по 1 таблетці в день протягом 30 днів.

ГОСТРИЙ БРОНХІОЛІТ

J 21 Гострий бронхіоліт

J 21.0 Гострий бронхіоліт, спричинений респіраторно- сентиціальним вірусом

J 21.8 Гострий бронхіоліт, спричинений іншими уточненими агентами

J 21.9 Гострий бронхіоліт, неуточнений

Діагностичні критерії:

- при спостереженні значне порушення загального стану, наявні симптоми риніту, назофарингіту, катаральні симптоми;

- температура тіла частіше нормальна, іноді субфібрильна, дуже рідко гіпертермія;

- виражена дихальна недостатність: задишка експіраторного характеру, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздування крил носа, втяжіння межреберних проміжків, ціаноз носогубного трикутника;

- ознаки порушення бронхіальної прохідності (розширений передньо-задній розмір грудної клітки, горизонтальне розташування ребер, опущення діафрагми);

- при перкусії відмічається коробковий перкуторний звук;

- при аускультації вислуховується жорстке дихання, видих подовжений, вологі малозвучні дрібнопухірцеві хрипи, на видосі сухі, свистячі хрипи;

- відмічається виражена тахікардія, тони серця послаблені;

- на рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення судинного малюнку, підвищення прозорості легень за рахунок обтураційної емфіземи, посилення малюнка бронхів.

Лікування:

- госпіталізація;

- дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарі - дієта № 5;

- санація верхніх дихальних шляхів: електровідсмоктувач, поступальний та вібраційний дренаж;

- оксигенотерапія зволоженим киснем (40%), кожні 2 години, або 2-3 рази на добу, залежно від стану дитини;

- муколітичні та відхаркувальні препарати синтетичного та рослинного походження: ентерально (проспан, бромгексін, лазолван, натрія, калія йодид, гербіон та ін); інгаляційно (натрія бікарбонат, ацетилцистеїн, евкабал, алтей);

- введення рідини з метою нормалізації кислотно-лужного

стану крові, боротьба з інтоксикацією, шляхом

застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів;

- антибактеріальні препарати: макроліти (азітроміцин

Сумамед, кларітроміцин), цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон), напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін, аугментин, амоксиклав тощо);

- противірусні препарати на початку захворювання (арбідол, інтерферони, рибавирін);

- кардіотонічні препарати при наявності вираженої тахікардії (строфантин, корглікон);

- глюкокортикоїди при вираженій дихальній недостатності (преднізолон, гідрокортизон);

- вібраційний масаж грудної клітки;

- фізіотерапевтичні процедури: мікрохвильова терапія, різноманітні варіанти електрофорезу, УВЧ-терапія.