МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Гострий бронхіт та запалення легень

Соціальне значення даної патології визначається високою і значною вагою серед захворювань з тимчасовою втратою працездатності і тим, що неправильне лікування сприяє затяжному перебігу запалення легень і збільшує строк непрацездатності.

Хворі на очагову пневмонію легкого та середньої тяжкості перебігу лікуються амбулаторно або стаціонарно в залежності від категорії хворого впродовж 14 днів. Сроки стаціонарного лікування можуть бути продовжені до 18-21 днів у випадку атипового перебігу захворювання. В стаціонарі вони повинні лікуватися до повного видужання. Критеріями виписки таких хворих на роботу є: повна нормалізація даних клініко- рентгенологічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження.

Супутня патологія (хвороби органів дихання, кровообігу та ін. систем), на тлі яких перебігає гостре запалення легень, зумовлює збільшення строків перебування хворого на ЛН. Незначне посилення у деяких хворих легеневого малюнку при нормальних клініко-лабораторних показниках і доброму іх самопочутті не є протипоказаннями до виписки хворого, але всіх хворих, які перенесли гостре запалення легень, необхідно працевлаштувати через ЛКК, якщо їх робота пов'язана із переохолодженням, підвищеною вологістю, пиловими алергенами та ін., тому що ці фактори сприяють рецидиву захворювання, тривалому перебігу, формуванню хронічних неспецифічних захворювань легень. Особи, які перехворіли гострим запаленням легень, повинні знаходитися на

диспансерному обліку протягом 6-ти міс. (строки огляду через 3 і 6 міс.).

Якщо хворий виписаний із стаціонару з залишковими проявами запалення легень, його необхідно обстежувати кожний місяць протягом 3 міс., а потім або зняти з диспансерного обліку, або перевести в групу хронічного нагляду.

Хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ)

По кількості днів непрацездатності вони займають одне із перших місць. Загострення ХНЗЛ потребують звільнення хворого від праці хронічний бронхіт І ст. (загострення) - 6-8 днів, іі стадія (загострення) без попередньої тимчасової непрацездатності - Н4-16 днів амбулаторного лікування, при повторному загостренні 3 і більше за рік - Н8-21 день стаціонарного лікування, ІІ стадія (загострення) на фоні легеневої недостатності (ЛН) І -ІІ 18-20 днів стаціонарного лікування, та 5-7 днів після стаціонару, ІІІ стадія - направлення на МСЕК у всіх випадках, такі хворі є непрацездатними інвалідами. Обструктивні симптоми захворювання зумовлюють збільшення строків непрацездатності на 4-5 днів.

Прогресування ХНЗЛ приводить до набуття хронічного легеневого серця і легенево-серцевої недостатності. Це значно впливає і на ступінь працездатності хворих.

При сполученні ДН І ст. і ХСН І ст. у осіб, зайнятих фізичною працею, встановлюється ІІІ гр. інвалідності. ХСН ІІБ ст. розвивається звичайно у хворих з ДН ІІ-ІІІ ст., як правило, ці хворі повністю непрацездатні, і їм встановлюється ІІ гр. інвалідності. А сполучення ХСН ІІБ-ІІІ ст. з ДН ІІІ ст. веде до необхідності стороннього догляду за хворим, що дозволяє ім встановити І гр. інвалідності.

При бронхіальній астмі (БА) на фоні легеневої недостатності і хронічного бронхіту в оцінці працездатності враховується

тяжкість основного процесу, тимчасова непрацездатність при цьому подовжується:

легкий перебіг, поодинокі легкі напади 3-5 днів (при необхідності),

напади середньої тяжкості - амбулаторно 5-7 днів при поодиноких нападах, при повторних приступах на протязі дня - стаціонарно, тимчасова непрацездатність (ТН) 12-14 днів. При приступах середньої тяжкості, що виникли на фоні попередньої ТН - 18-21 день стаціонарно, потім 2-3 дні - амбулаторно. Такі хворі при стійкій ЛН ІІ направляються на МСЕК в усіх випадках, при ЛН І і І-ІІ - з урахуванням частоти нападів і характеру роботи.

При тяжкій течії БА (тяжкий астматичний стан), гормонозалежні форми, ДН ІІ- ІІІ, легенево-серцева недостатність - лікування стаціонарне до ліквідації нападу 21-24 дні, та потям 3-5 днів після стаціонару. На МСЕК такі хворі направляються при приступах (2 і більше за місяць) в усіх випадках, остальні хворі - з урахуванням виконуваної роботи і неможливості працевлаштувати через ЛКК.

Інвалідність ІІІ гр. встановлюють всім хворим, які мають ДН І ст. і зайнятим фізичною працею, а також пацієнтам розумової праці, які мають ДН ІІ ст. і ХСН ІІА ст. Інвалідність ІІ гр. при такому перебігу захворювання встановлюють особам, які зайняті фізичною працею і мають ДН І-ІІ ст. і ХСН ІІБ-ІІІ ст. Особи з тяжким перебігом бронхіальної астми інфекційно- залежного генезу потребують ЛН на весь строк загострення захворювання до нормалізації іх стану і виявлення ознак інвалідності. Всі вони, як правило, є інвалідами ІІ гр., а за умови сполучення ДН ІІІ ст. і ХСН ІІБ-ІІІст., вони стають безпорадними і потребують допоміжного догляду - інвалідами І гр. Хворі з бронхіальною астмою повинні знаходитися на диспансерному обліку з метою зменшення числа загострень, профілактики формування хронічного легеневого серця.