<<
>>

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Гострий бронхіт та запалення легень

Соціальне значення даної патології визначається високою і значною вагою серед захворювань з тимчасовою втратою працездатності і тим, що неправильне лікування сприяє затяжному перебігу запалення легень і збільшує строк непрацездатності.

Хворі на гострий бронхіт легка форма непрацездатні 5-7 днів, виражена форма 10-12 днів.

Хворі на очагову пневмонію легкого та середньої тяжкості перебігу лікуються амбулаторно або стаціонарно в залежності від категорії хворого впродовж 14 днів. Сроки стаціонарного лікування можуть бути продовжені до 18-21 днів у випадку атипового перебігу захворювання. В стаціонарі вони повинні лікуватися до повного видужання. Критеріями виписки таких хворих на роботу є: повна нормалізація даних клініко- рентгенологічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження.

Супутня патологія (хвороби органів дихання, кровообігу та ін. систем), на тлі яких перебігає гостре запалення легень, зумовлює збільшення строків перебування хворого на ЛН. Незначне посилення у деяких хворих легеневого малюнку при нормальних клініко-лабораторних показниках і доброму іх самопочутті не є протипоказаннями до виписки хворого, але всіх хворих, які перенесли гостре запалення легень, необхідно працевлаштувати через ЛКК, якщо їх робота пов'язана із переохолодженням, підвищеною вологістю, пиловими алергенами та ін., тому що ці фактори сприяють рецидиву захворювання, тривалому перебігу, формуванню хронічних неспецифічних захворювань легень. Особи, які перехворіли гострим запаленням легень, повинні знаходитися на

диспансерному обліку протягом 6-ти міс. (строки огляду через 3 і 6 міс.).

Якщо хворий виписаний із стаціонару з залишковими проявами запалення легень, його необхідно обстежувати кожний місяць протягом 3 міс., а потім або зняти з диспансерного обліку, або перевести в групу хронічного нагляду.

Інвалідність при гострому запаленні легень, як правило, не виникає.

Хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ)

По кількості днів непрацездатності вони займають одне із перших місць. Загострення ХНЗЛ потребують звільнення хворого від праці хронічний бронхіт І ст. (загострення) - 6-8 днів, іі стадія (загострення) без попередньої тимчасової непрацездатності - Н4-16 днів амбулаторного лікування, при повторному загостренні 3 і більше за рік - Н8-21 день стаціонарного лікування, ІІ стадія (загострення) на фоні легеневої недостатності (ЛН) І -ІІ 18-20 днів стаціонарного лікування, та 5-7 днів після стаціонару, ІІІ стадія - направлення на МСЕК у всіх випадках, такі хворі є непрацездатними інвалідами. Обструктивні симптоми захворювання зумовлюють збільшення строків непрацездатності на 4-5 днів.

Прогресування ХНЗЛ приводить до набуття хронічного легеневого серця і легенево-серцевої недостатності. Це значно впливає і на ступінь працездатності хворих.

При сполученні ДН І ст. і ХСН І ст. у осіб, зайнятих фізичною працею, встановлюється ІІІ гр. інвалідності. ХСН ІІБ ст. розвивається звичайно у хворих з ДН ІІ-ІІІ ст., як правило, ці хворі повністю непрацездатні, і їм встановлюється ІІ гр. інвалідності. А сполучення ХСН ІІБ-ІІІ ст. з ДН ІІІ ст. веде до необхідності стороннього догляду за хворим, що дозволяє ім встановити І гр. інвалідності.

При бронхіальній астмі (БА) на фоні легеневої недостатності і хронічного бронхіту в оцінці працездатності враховується

тяжкість основного процесу, тимчасова непрацездатність при цьому подовжується:

легкий перебіг, поодинокі легкі напади 3-5 днів (при необхідності),

напади середньої тяжкості - амбулаторно 5-7 днів при поодиноких нападах, при повторних приступах на протязі дня - стаціонарно, тимчасова непрацездатність (ТН) 12-14 днів. При приступах середньої тяжкості, що виникли на фоні попередньої ТН - 18-21 день стаціонарно, потім 2-3 дні - амбулаторно. Такі хворі при стійкій ЛН ІІ направляються на МСЕК в усіх випадках, при ЛН І і І-ІІ - з урахуванням частоти нападів і характеру роботи.

Хворим протипоказана тяжка і помірна фізична напруга неблагоприємні метео- і виробничі фактори.

При тяжкій течії БА (тяжкий астматичний стан), гормонозалежні форми, ДН ІІ- ІІІ, легенево-серцева недостатність - лікування стаціонарне до ліквідації нападу 21-24 дні, та потям 3-5 днів після стаціонару. На МСЕК такі хворі направляються при приступах (2 і більше за місяць) в усіх випадках, остальні хворі - з урахуванням виконуваної роботи і неможливості працевлаштувати через ЛКК.

Інвалідність ІІІ гр. встановлюють всім хворим, які мають ДН І ст. і зайнятим фізичною працею, а також пацієнтам розумової праці, які мають ДН ІІ ст. і ХСН ІІА ст. Інвалідність ІІ гр. при такому перебігу захворювання встановлюють особам, які зайняті фізичною працею і мають ДН І-ІІ ст. і ХСН ІІБ-ІІІ ст. Особи з тяжким перебігом бронхіальної астми інфекційно- залежного генезу потребують ЛН на весь строк загострення захворювання до нормалізації іх стану і виявлення ознак інвалідності. Всі вони, як правило, є інвалідами ІІ гр., а за умови сполучення ДН ІІІ ст. і ХСН ІІБ-ІІІст., вони стають безпорадними і потребують допоміжного догляду - інвалідами І гр. Хворі з бронхіальною астмою повинні знаходитися на диспансерному обліку з метою зменшення числа загострень, профілактики формування хронічного легеневого серця.

<< | >>
Источник: В.М. Ждан та ін.. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. Навчальний посібник для лікарів-інтернів та лікарів- слухачів закладів післядипломної освіти. Полтава, 2008. 2008

Еще по теме МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ДИХАННЯ:

  1. Етико-правові засади профілактики, примусового лікування та надання інформації при соціально-небезпечних захворюваннях
  2. Д. Заклади медико-соціального захисту
  3. Системні васкуліти — це неоднорідна група захворювань, при яких запальні ураження стінок судин (артеріол, капі­лярів) мають генералізований характер та призводять до вто­ринних уражень різних органів та систем.
  4. Система дихання.
  5. Метрологічний контроль і експертиза
  6. Значення анамнезу при дослідженні хворих із захворюваннями судинного тракту.
  7. Особливості перебігу отитів при інфекційних захворюваннях
  8. ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ФУКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
  9. Військово-медична експертиза у хворих на пузирні дерматози
  10. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
  11. Активність процесів ПОЛ та АОС при пневмонії у ранні, середні та пізні періоди формування захворювання (умовний поділ)
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -