ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
При атрофічному ларингіті хворих хвилює сухість, першіння, відчуття стороннього тіла у гортані, кашель з мокротинням, що погано евакуюється. Характерною є зміна голосу протягом доби.
При тяжкому атрофічному процесі у гортані має місце стійке порушення голосу до афонії та порушення дихання при скупченні корок. При цьому під час ларингоскопії' визначається атрофія всієї слизової оболонки гортані. Вона виглядає сухою, шершавою, без блиску на всьому протязі. Кірки розташовуються як на голосових, так і на вестибулярних складках та в міжчерпакуватій ділянці. Голосові складки при фонації змикаються не достатньо за рахунок слабкості m.vocalis.Одною з можливих передумов у виникненні і розвитку хронічних атрофічних ларингітів є порушення вуглеводного обміну, захворювання нирок.
Лікування при хронічному атрофічному ларингіті поділяється на загальне і місцеве.
Серед місцевих призначень популярними є інгаляції — парові, лужні, лужно-масляні, лужно-калієві. Гарний ефект дають лужно-калієві інгаляції, тому що вони містять у собі препарат йод. Йод подразнює слизову оболонку та активізує діяльність серозних і слизових залоз. Склад лужно-калієвих інгаляцій може бути слідуючим:
| aa 1,0 0,25 ЛОО.О |
Rp: Natrii hydrocarbonatis Natrii tetraboratis Kali і jodidi Aq. destillatae M.D.S. Суміш для інгаляцій.
Через 15 хвилин після лужно-калієвих інгаляцій хворому проводять заспокійливу масляну інгаляцію.
Крім інгаляцій застосовують пульверизацію слабких сольових розчинів, вливання у гортань люголевського розчину, евкаліптових препаратів, хлоробутанолгідрату, персикового або шипшинового масла. Доцільним є застосування протеолітичних ферментів для інгаляцій та вливання у гортань. На одну інгаляцію потрібно 10 мг препарату, який розчинюється в5мл фізіологічного розчину. Для цієї ж мети застосо-
| Ю. В.Мітін. Оторинолиришологія |
| 228 |
Ю. В Мітін. От ориноларингологія
вується лізоцим у дозі — 100 мг на процедуру.
На ділянку гортані призначають Д'Арсонваль або грязьові аплікації. Слизову оболонку гортані опромінюють низькоенергетичним гелій-не-оновим лазером.
При атрофічному ларингіті призначають також загальне лікування: біогенні стимулятори — алоє, скловидне тіло, ФІБС; аутогемотерапію; курс ін'єкцій новокаїну — внутрішньом'язево або внутрішньовенно 0,5%, 1%, 2%по5мл N25; нікотинову та аскорбінову кислоти, вітаміни групи В, глюкозу. Показано курортне лікування на південному березі Криму.
У профілактиці хронічних ларингітів важливе значення має своєчасне лікування хронічних захворювань носа та приносових пазух, хронічного тонзиліта.
229
Еще по теме ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ЛАРИНГІТ:
- ЛЕКЦІЯ 12 ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ. СТЕНОЗ ГОРТАНІ. НАБРЯК ГОРТАНЬ ТРАХЕОСТОМІЯ. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ. ГОРТАННА АНГІНА. ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ. ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ ГОРТАНІ.
- ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ
- ХРОНІЧНИЙ ГІПЕРПЛАСТИЧНИЙ ЛАРИНГІТ
- Хронічна променева хвороба
- Хронічний кон'юнктивіт
- ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ (LARYNGITIS PHLEGMONOSA)
- ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ (LARINGITIS ACUTA)
- Хронічний алкоголізм, наркоманія і токсикоманія
- ХРОНІЧНИЙ КАТАРАЛЬНИЙ ЛАРИНГІТ
- Хронічна доброякісна сімейна пухирчатка Гужеро – Хейлі – Хейлі (pemphigus chronilus benignus familiaris)
- ЛЕКЦІЯ 13 ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ* ГОСТРИЙ СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕО- БРОНХІТ У ДІТЕЙ. ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ. ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ.
- ХРОНІЧНІ РИНІТИ
- ХРОНІЧНИЙ ГАСТРИТ. ГАСТРОДУОДЕНІТ
- ХРОНІЧНА АТРОФІЧНА ПРОСТА НЕЖИТЬ (RHINITIS CHRONICA ATROPHICA SIMPLEX)