ХРОНІЧНА АТРОФІЧНА ПРОСТА НЕЖИТЬ (RHINITIS CHRONICA ATROPHICA SIMPLEX)
Для простої хронічної атрофічної нежиті характерним є ураження атрофічним процесом частини слизової оболонки порожнини носа, що відноситься до дихальної ділянки (regio respiratoria).
Порушень нюху звичайно не відбувається, оскільки процес не поширюється на нюхальну зону (regio olfactoria). Простий хронічний атрофічний процес слизової оболонки носа може бути розлитим та відмежованим. При розлитій формі процес охоплює всю дихальну ділянку порожнини носа. При відмежованій звичайним є ураження передніх відділів порожнини носа. Таку форму атрофічної нежиті визначають як "передній сухий риніт".Окрім причин хронічних ринітів, про які я розповідав на початку лекції, слід відмітити, що атрофічна нежить може розвиватись після поширених хірургічних втручань у порожнині носа — надмірно "радикальної" резекції носових раковин, водночас виконаних конхотомії, резекції носової переділки, поліпоетмоїдотомії. В нашій клініці знаходились хворі після таких поширених втручань з настільки вираженними атрофічними змінами, що діагноз при направленні у стаціонар був — озена.
Після ендоназальних операцій у порожнині носа можуть утворюватись синехії — рубцеві спайки між переділкою та латеральною стінкою порожнини носа. Синехії можуть поєднуватись з атрофічним процесом й спричинювати значне утруднення носового дихання.
Атрофічний процес у порожнині носа нерідко поєднується із аналогічним процесом у глотці.
Паталогоанатомічна картина характеризується метаплазією багато-рядного миготливого циліндричного епітелію у багатошаровий плоский епітелій.
Хворі на атрофічний риніт скаржаться на сухість у носі та глотці. Може бути утруднення носового дихання із утворенням кірок.
Найбільш частими клінічними симптомами є:
1) незначний густий слизовий або слизово-гнійний вміст, який прили пає до слизової оболонки та висихає, внаслідок чого утворюються кірки;
2) у зв'язку з відірванням кірок нерідко виникають нерясні носові кро вотечі.
Діагноз встановлюють на підставі даних передньої та задньої риноскопії: носові ходи широкі, носові раковини зменшені в об'ємі, з блідою, тонкою, сухою слизовою оболонкою, яка подекуди вкрита кірками або густим слизом.
Після видалення кірок можна побачити задню стінку глотки.Лікування хронічного простого атрофічного риніта поділяється на загальне та місцеве.
Загальне лікування складається з призначення стимулюючих засобів: біостимуляторів, вітамінів групи В, нікотинової кислоти.
Головним у місцевій терапії є призначення подразнюючих процедур. Вони базуються на використанні препаратів йода, які подразнюють слизову оболонку та стимулюють функцію залоз. До таких процедур належать.
1. Зрошення носової порожнини за допомогою пульвелізатора ізо тонічним розчином хлоріда натрія із додаванням до нього йода (200 мл фізіологічного розчину та 6-8 крапель 10% йодної настоянки). З цією метою можна використовувати аерозольний препарат "Йокс" ("Dox").
2. Змащення слизової оболонки носа розчином Люголя (йод-гліце- рином).
Rp: lodi puri 0,1
Kaliijodidi 0,2
Glyicerini 10,0
M.D.S. Для змащення слизової оболонки носа та глотки.
Змащують слизову оболонку щодня (1 раз на добу) протягом 10 днів. Проводячи цю процедуру розраховують на подвійний ефект: механічне подразнення слизової оболонки та вплив препарата йода.
3. Лужно-калієві інгаляції поєднані з масляними інгаляціями. Лужно- калієві інгаляції містять у собі.
Rp: Natrii hydrocarbonatis _
Natrii tetraboratis aa 1,0
Kalii jodidi 0,25
Aquae destillatae 100,0
M.D.S. Суміш для інгаляцій.
Хворий отримує лужно-калієву інгаляцію, а через 10—15 хвилин — заспокійливу масляну інгаляцію (масло шипшини, персикове, абрикосове тат.ін.).
В теперішній час з'явились нові фармацевтичні препарати, які за своїми фізіологічними властивостями є аналогами носового секрета. Ці препарати використовують для місцевої замісної терапії при хронічних ринітах та після операції у порожнині носа і приносових пазух, тобто при порушенні нормального виділення назального секрета.
122
Ю.ВМітін. Оториноларингологія
Ю.В.Мігпін. Оториноларингологія
123
Фармакологічні властивості цих препаратів дозволяють ефективно зволожити слизову оболонку порожнини носа, розм'якшити сухі кірки в носі і забезпечити більш легке виділення останніх.
Ці препарати можна порівняти за ефектом із штучною сльозою, яка широко використовується в офтальмології. В наш час у аптечній мережі України наявний лише один такий препарат — "Салін".
Носовий спрей "Салін" — сольовий розчин, що є ізотонічним по відношенню до носового секрета та фізіологічно сумісний із слизовою оболонкою порожнини носа. Активним інгредієнтом препаратає 0,65% розчин хлоріда натрія. Допоможні інгредієнти — гідрокарбонат натрія, фенілкарбінол та очищена вода. Препарат розпилюють у порожнині носа згідно з потребою, звичайно до 6—8 разів на добу.
Якщо у порожнині носа наявні синехії, їх розтин проводять ножицями. Ця маніпуляція технічно є досить простою. Однак, якщо обмежитись тільки цим, очікуваного результату не буде досягнено, оскільки у цьому місці знов з'являться синехії. Для того, аби цього уникнути, необхідно після розтину синєхій ввести прошарок між переділкою носа та його латеральною стінкою. Прошарок може бути виготовлений з тонкої тефлонової пластинки або з рентгенівської плівки, після того як з неї змито емульсію. Цю прокладку залишають у порожнині носа протягом 7—10 днів. Такий захід є надійною профілактикою рецидивів утворення синєхій у порожнині носа.